Вищий антикорупційний суд готовий формувати довірливі стосунки із суспільством і він є максимально відкритим та прозорим, заявила в інтерв’ю ZN.UA очільниця ВАКС Віра Михайленко, з якою поспілкувалась Інна Ведернікова. Голова антикорсуду пояснила, чому деякі судові рішення є закритими, навіть за умови відкритого засідання, а також назвала причини відмови суддів розглядати заявки на трансляції певних засідань ВАКС від журналістів і третіх осіб.
«Довіра — це двосторонній рух. На жаль, у суспільстві рівень інституційної і персональної довіри низький. Ми готові формувати довірливі стосунки з суспільством, довіряємо йому, ми максимально відкриті, прозорі, ми комунікуємо мовою суспільства, коментуємо ухвалені судові рішення, роз’яснюємо ті чи інші питання, які виникають у діяльності і становлять суспільний інтерес, відповідаємо на запитання. Тільки в діалозі народжується довіра. Не треба одразу шукати «зраду» в ухвалених судових рішеннях і на рівні звички чи стереотипного мислення підозрювати суддів у чомусь поганому. Слід сприймати будь-який суд як незалежний орган правосуддя і не вимагати від нього постановлення того чи іншого рішення», – зазначила Михайленко.
Водночас вона додала, що у разі ухвалення рішення під час відкритого засідання, то підстав його закривати немає. Однак, підкреслила Михайленко, бувають ситуації, коли під час відкритого засідання деякі питання розглядають в закритому режимі, і їх не можна оприлюднювати. Рішення з таких засідань також є закритими, адже за словами Михайленко, технічно немає можливості закрити їх лише частково.
«Коли ми передаємо до ЄДРСР рішення, ухвалене в закритому судовому засіданні або частково в закритому режимі, є лише дві опції — закрити повністю або залишити відкритим текст повністю. Часткове оприлюднення тексту вироку неможливе з технічної точки зору, оскільки існує лише один примірник повного тексту рішення, і якщо навіть одне речення з нього досліджувалося у закритому судовому засіданні, текст буде закритий повністю. Гіпотетично це, звісно, можливо, але вимагає додаткових дій, які не передбачені законом», – додала очільниця ВАКС.
За її словами, суддя, який весь день проводить за судовими рішеннями, аналізує матеріали та готує все ті ж рішення, не повинен витрачати свій час на додаткові дії, не передбачені законом.
На зауваження, що це впливає на довіру суду і варто було б змінити ситуацію, Михайленко відповіла: «Ми це комунікували, звісно. Є розробник програми, є адміністратор, але якщо буде в системі опція «закривати частково», звісно, будемо це робити».
Очільниця ВАКС також пояснила, чому окремі судді відмовляються розглядати заявки на трансляції засідань антикорсуду від журналістів і третіх осіб. За її словами, згідно із загальним правилом, кримінальне провадження здійснюється відкрито. Однак, слідчий суддя, суд можуть прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини. Своєю чергою проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін і можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
«Тобто, приймаючи рішення про дозвіл на трансляцію, суддя враховує думку учасників і безпечність для самої справи. Адже в засіданні може бути розголошена певна персональна інформація або інша інформація, яка охороняється законом. Це теж важливо для цивілізованої країни. Ми хочемо спостерігати швидкі і жорсткі судові процеси. Але якщо хтось із наших родичів або близьких знайомих потрапляє в таку ситуацію, то риторика таких осіб змінюється на те, щоб суд справедливо та об’єктивно розібрався. Так?», – додала Михайленко.
Тому, за її словами, судді не можуть заради того, що всіх цікавить, як відбувається процес або виглядає підозрюваний, обвинувачений, нехтувати положенням закону щодо охорони певних відомостей. Адже статус підозрюваного чи обвинуваченого не позбавляє особу захисту персональної інформації, а відомості досудового розслідування не можуть розголошуватися без дозволу відповідного суб’єкта. Тому це, зазначила Михайленко, просто треба зрозуміти та прийняти.
«Окремим аспектом питання про закриті судові засідання є провадження на підставі угод. Суд може затвердити таку угоду, а може не затвердити. Але обставини кримінального провадження, які суд встановлює, виписуються у вироку або в ухвалі. І якщо ми проводимо засідання у провадженні за угодою у відкритому судовому засіданні, а потім її не затвердимо, повернувши кримінальне провадження для продовження досудового розслідування, то відомості досудового розслідування, які відповідно до закону є «захищеною» інформацією, стануть доступними необмеженому колу осіб. Як ви думаєте, постраждає від цього досудове розслідування і кримінальне провадження в цілому? Очевидно, що так», – додала Михайленко.
Водночас вона підкреслила, що суд не може називати прізвища підозрюваних та обвинувачених. Тому інформацію надають за номером справи.
«Кожна особа, яка слідкує за справою, може зайти на сайт судової влади і за цим номером подивитися, де вже є конкретні прізвища. Ми як суд не можемо про це говорити. Так, можливо, треба зробити два зайві рухи — зайти на сайт судової влади і ввести номер справи, але там система таку інформацію видає. Отже, незазначення судом в анонсах судових засідань конкретних прізвищ підозрюваних, обвинувачених не впливає на обізнаність суспільства щодо певного процесу», – підсумувала Михайленко.
Хто винуватий у тому, що 1000 (!) кримінальних справ про топкорупцію і результати семи років роботи антикорупційного блоку поставлено під загрозу? Що прийняла Рада 8 грудня, частково скасувавши «поправки Лозового», і як судді ВАКС застосовуватимуть поправки, що залишилися в законі? Що потрібно зробити для того, щоб справи топкорупціонерів не закривали з технічних причин, а справедливо розглядали? Відповіді на ці питання читайте у першій частині інтерв’ю Інни Ведернікової з Вірою Михайленко.