Текст Закону "Про прокуратуру", прийнятий 14 жовтня 316 голосами, неодноразово коригувався під тиском Генеральної прокуратури. До речі, мало хто пам'ятає, що вніс цей законопроект... Віктор Янукович 5 листопада минулого року. І незабаром був схвалений в першому читанні.
Однак інтенсивна робота над документом почалася вже при новій владі. Ще влітку із законопроекту на вимогу ГПУ було вилучено цілий ряд норм, зокрема, положення про:
- проведення конкурсу на посаду Генерального прокурора;
- легалізації механізму провокування хабара працівникам прокуратури;
- обов'язкове тестування на детекторі брехні;
- скасування так званих класних чинів;
- обмеження кількості прокурорів.
Після того, як ГПУ висловила рішучу незгоду з нововведеннями, 25 червня відбувся круглий стіл, ініціаторами якого виступили комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та офіс Ради Європи, за підсумками якого було прийнято рішення піти назустріч побажанням "прокурорських".
Варто відзначити, що ліквідувати інститут класних чинів в органах прокуратури наполегливо рекомендували експерти Ради Європи, які вважають подібну практику ознакою воєнізованої структури, що суперечить демократичним традиціям. Крім того, відповідно до європейської практики розумним вважається співвідношення 10 прокурорів/100 000 населення. У той час як в Україні ця пропорція, за оцінками фахівців, інша - 46-47 прокурорів /100 000 населення. Європейську формулу намагалися впровадити і в Україні, однак після втручання ГПУ від цієї ідеї відмовилися, і чисельність прокурорів у державі законом регулюватися не буде.
Пізніше з ініціативи ГПУ були відкориговані ще два положення майбутнього закону. Проектом передбачалося чітке законодавче розмежування повноважень Генеральної, регіональних і місцевих прокуратур, однак ГПУ наголосила, що це питання має регулювати Генеральний прокурор своїм наказом.
У Генпрокуратурі також висловилися категорично проти ще однієї новели, яка передбачає, що кожне розпорядження вищого співробітника прокуратури нижчестоячій повинна надаватися виключно у письмовій формі. У підсумку в остаточній версії документа з'явилася компромісна версія: прокурор, який отримав наказ або вказівку в усній формі, має право вимагати письмового підтвердження наказу (інструкції).
Напередодні другого читання законопроекту ГПУ побажала суттєвого розширення повноважень прокуратури у зв'язку з правом представляти інтереси громадян у суді. А також побажала обмежити вплив двох, передбачених законом органів, Ради прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Перша структура - вищий орган прокурорського самоврядування на період між всеукраїнськими конференціями співробітників прокуратури. Друга - колегіальний орган, що визначає рівень професійної підготовки кандидатів на посади прокурорів та розглядає питання про дисциплінарну відповідальність, переведення та звільнення прокурорів з посади.
ГПУ, не бажаючи посилення зовнішнього контролю, наполягала на тому, щоб КДК мала статус дорадчого органу, а рішення РП не носили обов'язкового характеру. Однак позиція прокуратури належного розуміння ні у більшості членів профільного комітету, ні в більшості депутатського корпусу не зустріла. Що стосується повноважень прокуратури в судовому процесі, то в рамках представлення інтересів громадян, вони були розширені, однак, як стверджують експерти, не так масштабно, як того бажала ГПУ.
Виник конфлікт з приводу введення закону в дію. Комітет пропонував, щоб закон набув юридичної сили через 3 місяці після його прийняття, ГПУ наполягала на одному році. Компромісом стала узаконена відстрочка на півроку. Саме стільки знадобиться для "імплементації" прийнятих нововведень.
Нагадаємо, 14 жовтня Верховна Рада прийняла "Закон про прокуратуру". Документом визначаються правові засади організації і діяльності прокуратури України, прокурорського самоврядування, системи прокуратури, статус прокурорів.