UA / RU
Підтримати ZN.ua

Героїзація Бандери створить Україні проблеми при євроінтеграції – екс-депутат ЄП

Польсько-українські відносини не зможуть розвиватись, якщо спиратимуться на сильний націоналістичний егоїзм двох держав.

Бажання частини політичних кіл України будувати нову ідентичність українського народу навколо ідеології ОУН-УПА та постаті Степана Бандери гарантовано створить Києву проблеми при інтеграції до ЄС та НАТО.

Про це у своїй статті для DTUA пише польський політолог, екс-депутат Європарламенту і Сейму Польщі Павел Коваль. За його словами, незважаючи на те, що сьогодні ця ідеологія не спрямована проти поляків, у Польщі її все одно сприймають негативно.

Україні частина політичних кіл хоче будувати сучасну ідентичність українського народу, спираючись насамперед на бандерівську ідеологію. Сьогодні, як правило, це не спрямовано проти поляків, а має антиросійський, антикомуністичний характер. Зберігається напруженість, однак це може змінитися. Та передусім треба враховувати такий факт: у політиці вирішує сприйняття. А з історичного погляду в Польщі бандерівська ідеологія сприймається однозначно - це убивства польського населення на Волині та Східній Галичині. Отож Україна з Бандерою на прапорі матиме гарантовані клопоти під час входу до західних структур - як до ЄС, так і до НАТО.", - підкреслив він.

Коваль наголошує, що сьогодні відродження націоналізму стало проблемою в масштабах всього Заходу, а Польща і Україна піддалися даному тренду. В обох країнах, при цьому, з'явилися групи, зацікавлені в підтримці скептичного ставлення до сусідньої країни.

Автор вказує, що підходи націоналістів до зовнішньої політики ускладнюють подальший розвиток відносин між Україною і Польщею.

"Кожен із цих підходів - польських і українських націоналістів - спирається на історію. Однак якщо вони посилюватимуть свій вплив на політику двох народів, то у відносинах Польщі й України буде щораз більше зіткнень. Якщо польсько-українські відносини спиратимуться на сильний націоналістичний егоїзм двох держав, вони не зможуть розвиватися", - підсумовує він.

Читайте також: Польща на чверть збільшила видачу віз українцям

22 липня минулого року Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня "днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1939-1945 рр..".

У відповідь на рішення Сенату та постанову Сейму Польщі, 8 вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій засудила "односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття".

Нагадаємо, що найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) - обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів.

Детальніше про складнощі в українсько-польських відносинах читайте у статті Павела Коваля "Потреба уяви, потреба інституцій" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".