Перше, і найголовніше, Генеральна прокуратура повинна бути поза політикою! Говорити про те, свідками чого ми всі були, мабуть, немає сенсу, краще зосередитися на тому, як має бути. В Італії не трапляється гучних "політичних доганялок" як напередодні виборів (щодо політичних опонентів), так і відразу після них (як помста). У Сполучених Штатах важко уявити, що хтось із чинних прокурорів стає "зіркою телеефірів" замість того, щоб займатися своєю основною роботою. Комунікації з зовнішнім світом безумовно потрібні, але мета комунікацій це не піар керівництва чи реклама "добрих справ", а якісний зв'язок ГПУ з суспільством і прокурорами всіх рівнів.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Євген Єнін, експерт Українського інституту майбутнього. На його думку, комунікації мають приносити результати (підвищення ефективності механізмів роботи та мотивації співробітників), а не слугувати засобом "відмазування" від проблем.
"У Німеччині чи Франції топправоохоронці не їздять до керівництва держави чи уряду, не зустрічаються з головами фракцій, про олігархів годі й говорити - у цивілізованих країнах їх немає як класу. Ба більше, генпрокурор у таких країнах не боїться політично мотивованої відставки (такий інструмент там у принципі відсутній) і не заморочується тим, як переконати депутатів розблокувати роботу правоохоронних органів. Ми ж розуміємо, що ціна, яку зрештою платить країна за подібні компроміси між генпрокурором і політиками, є часом зависокою", - зазначає експерт.
Докладніше про необхідність реформування ГПУ читайте в статті Євгена Єніна "Сім кроків до прокуратурі майбутнього" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".