Після оприлюднення деяких матеріалів справи «Мідас» про топкорупцію, зокрема, в енергтиці, президент звільнив очільника свого офісу Андрія Єрмака. А після цього почалося масштабне переформатування наглядових рад стратегічних державних компаній, на які поширювався вплив Єрмака. Хто зараз входить до відповідних наглядових рад проаналізував Рух ЧЕСНО.
Варто зауважити, що саме наглядові ради призначають керівників підприємств, погоджують багатомільярдні інвестиції, контролюють фінанси та визначають стратегії розвитку компаній. Від останніх потім залежить українська енергетика, транспорт, банківська система й оборонна промисловість.
Система наглядових рад має бути незалежною. Однак у ній сьогодні простежуються досить сталі кадрові закономірності. Зокрема, як з’ясували в ЧЕСНО, одні й ті ж люди є членами наглядових рад кількох стратегічних підприємств. Хоча такі суміщення українське законодавство забороняє. Ба більше, у різних компаніях регулярно з’являються люди, що пов’язані між собою через роботу в органах влади. Зокрема, це ексрадник Єрмака Сергій Лещенко, радник президента Владислав Власюк. А в адресу члена наглядової ради «Сенс Банку» взагалі лунали заяви про можливий вплив людей із колишнього оточення Єрмака.
Енергетика
НАЕК «Енергоатом»
Саме корупції у цій компанії стосувалися перші так звані «звані плівки Міндіча», опубліковані в рамках справи «Мідас». На тлі скандалу навколо «Енергоатому» звільнили й Єрмака, після чого змінили склад наглядової ради. Сьогодні до неї входять:
- ексочільниця Канадської комісії з ядерної безпеки Руміна Велші — голова ради;
- колишній генеральний директор компанії Westinghouse Патрік Фрагман — заступник голови ради;
- експертка з корпоративного управління й енергетики Лаура Гарбенчуте Бакієне;
- французький дипломат і експерт із міжнародної політики Бріс Буюон;
- представник Міненерго Максим Малашкін;
- заступниця міністра економіки, довкілля і сільського господарства Дарія Марчак;
- заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Віталій Кіндратів.
НЕК «Укренерго»
Згідно з відповіддю на запиту ЧЕСНО, на кінець червня до наглядової ради компанії входили:
- незалежний член Єппе Себастьян Кофод — голова ради;
- незалежний член Ян Генрік Монтелл;
- незалежний член Луїджі де Францискі;
- незалежний член Патрік Роланд Грейхен;
- представник держави Юрій Бойко;
- представник держави Микола Брусенко;
- представник держави Єгор Перелігін.
Щоправда, Патрік Грейхен фігуруж в політичному скандалі у Німеччині. Йому оголосили підозру через участь у відборі кандидата на посаду голови енергетичного агентства Dena, яким став його близький товариш Міхаель Шафер.
ПрАТ «Укргідроенерго»
ЧЕСНО отримало від компанії відповідь на запит зі списком членів наглядової ради. Однак через кілька днів уряд припинив повноваження одночасно п’ятьох членів. Причиною стало завершення строку перебування на посаді. Тому сьогодні до наглядової ради компанії входять:
- представник держави Віталій Петрук;
- представник держави Едуард Денисов.
Петрук — заступник міністра економіки. Коли виник скандал через деталі справи «Мідас» він входив до наглядової ради «Енергоатому». Денисов очолює ДП «Морський нафтовий термінал «Південний».
АТ «Українські енергетичні машини»
- Ярослав Диковицький — голова ради;
- Валерій Омельчук — заступник голови ради;
- Євген Горкунов.
Причому Диковицький з березня 2026 року також очолює наглядову раду АТ “Українські розподільні мережі».
АТ «Енергетична компанія України»
Наглядова рада компанії складається з п’ятьох осіб:
- незалежний член Пітер Стайлз — голова ради;
- незалежний член, топменеджер турецької енергорозподільної компанії Абдуллах Кьоксал;
- незалежний член, головою наглядової ради ДП «Прозорро.Продажі» Ілля Михайлов;
- представниця держави, юристка Юлія Крамаренко;
- представник держави, ексзаступник голови Фонду Держмайна Ігор Тимошенко.
Транспорт
«Укрзалізниця»
УЗ є найбільшим перевізником України, який має державну монополію та десятки тисяч працівників. У компанії мільярдні обороти, а наглядова рада стабільно роками фігурує в скандалах, що насамперед стосуються винагороди її членам. Сьогодні до наглядової ради УЗ входять:
- представник держави, заступник міністра фінансів, Олександр Кава;
- представник держави, ексрадник Єрмака, чинний позаштатний радник ОП Сергій Лєщенко;
- представник держави, очільник наглядової ради «Укроборонпрому» Давид Ломджарія;
- незалежний член колишня віцепрем'єрка та міністерка інфраструктури та розвитку Польщі, ексєврокомісарка з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП, брюссельський аналітичний центр Центру європейських політичних досліджень (CEPS) Ельжбета Єва Беньковська;
- незалежний член, науковець і експерт з логістики з досвідом роботи в Deutsche Bahn, очільник попередньої наглядової та чинної ради УЗ Гепард Хафер;
- незалежний член, колишній в. о. голови ДФС та чинний партнер інвестфірми SARS Максим Мокляк;
- незалежний член, виконавчий директор ГО «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін.
Лісове господарство
ДП «Ліси України»
У ЧЕСНО зазначили, що це єдине підприємство, наглядова рада якого повністю незалежна. До неї входять:
- член правління Канадсько-української торгової палати Маркіян Витвицький;
- ексголова наглядової ради та генеральний директор АТ «Латвійські державні ліси», член виконавчої ради та аудиторського комітету Європейської асоціації керівників лісових державних господарств Робертс Стріпніекс;
- гендиректор Східного офісу фінської промисловості, колишній член наглядової ради «Ощадбанку», експерт та консультант МВФ і Світового банку Янне Харьюнпяя;
- керівниця сектору «Політика згуртованості та сільського господарства» аналітичного центру BRDO Ірина Грузінська.
Банківський сектор
Українське законодавство передбачає, що наглядова рада державного банку повинна складатися із дев’яти членів.
АТ «Сенс Банк»
Всі 100% його акцій належать державі в особі Мінфіну. До складу наглядової ради установи входять:
- Микола Гладишенко — голова ради;
- Пьотр Новак — заступник голови;
- Олександр Щур;
- Олег Містюк;
- Петер Новак;
- Міхаель Вайнштейн;
- Віталій Зінніков.
До кінця липня до наглядової ради входили Андрій Свистун та Владислав Власюк. Свистун був заступником голови.
Саме «Сенс Банк» зараз є центром гучного політичного скандалу навколо наглядових рад держпідприємств. І стосується він Миколи Гладишенка. Так, у травні на засіданні ТСК Верховної Ради народний депутат з «Голосу» Ярослав Железняк заявив, що «Сенс Банк» перебуває під впливом осіб, пов’язаних із бізнесменом та другом президента Тімуром Міндічем та Єрмаком. Гладишев це заперечив та подав заяву про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час, потрібний, аби з’ясувати обставини, що передували звинуваченню. Та у відповіді на запит ЧЕСНО йшлося, що станом на кінець червня 2026 року Гладишенко все ж очолював наглядову раду банку.
Водночас Власюк 2020 року був позаштатним радником президента Володимира Зеленського. З 2022 року він очолює Єрмака-Макфола, а з 2024-го обіймає посаду радника - уповноваженого президента з питань санкційної політики.
АТ «Ощадбанк»
До наглядової ради банку входять:
- Вадим Лавренчук — голова ради;
- незалежний член Міхал Крупінський;
- незалежний член Філіп Джордж Хізлі;
- незалежний член Хуан Енріке Пес Калот;
- незалежний член Елізабет Джейн Нельсон;
- представниця держави Роза Тапанова;
- представниця держави Юлія Пашко;
- представник держави Микола Брусенко.
Останній також є представником держави у наглядовій раді «Укренерго». Водночас Тапанова була чи не першою серед тих, хто заявив про готовність долучитися до внесення застави за Єрмака, коли того відправили в СІЗО. До того ж вона входить до наглядової ради «Ощадбанку» вже другу каденцію поспіль. А з листопада 2022 року Тапанова є членом наглядової ради «Укренерго».
АТ КБ «ПриватБанк»
Це найбільший банк країни, 100% акцій якого належать державі в особі Кабінету міністрів. До наглядової ради банку входять:
- ексоічільник наглядової ради одного з провідних банків Балтійського регіону Нільс Мелнґайліс;
- очільник комітету з аудиту Надір Шейх;
- екскерівник правління Deutsche Bank в Румунії Міхай Іонеску;
- Федеріко Руссо, який має 38 років стажу в UniCredit Group;
- Володимир Литвин;
- Артем Шевальов — заступник голови ради;
- Юлія Мецгер;
- Сергій Олексієнко.
У ЧЕСНО звернули увагу, що чоловік Юлії Мецґер — Євген Мецґер — у лютому 2020 року очолив правління «Укрексімбанку», де його дружина працювала юристом. А в жовтні 2021 року він потрапив у скандал, коли наказав своїм співробітникам напасти на журналістів «Схем».
У наглядовій раді «ПриваьБанку» є одне вакантне місце. Водночас представник держави від уряду одночасно є членом ради директорів ЄБРР та заступником виконавчого директора ЄБРР від групи країн, до якої входить Україна. Як пояснили у ЧЕСНО, це принципово інший тип суміщення, ніж ті, про які йшлося вище.
Відмови на запити
Загалом відповідати на запити ЧЕСНО відмовилися три державні компанії. Зокрема, «Укрпошта» послалася на на статтю 22 закону «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, там заявили, що склад наглядової ради — не публічні дані, бо її члени не є працівниками товариства. Вони лише виконують функції на підставі цивільно-правових договорів, тож питання про них «виходять за межі компетенції товариства».
В «Енергоатомі» послалися на закон «Про доступ до публічної інформації» та зазначили, що держпідприємства зобов'язані розкривати «структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага» керівника, заступника керівника та членів наглядової ради. Однак у компанії додали, що імена членів наглядової ради під норму нібито не підпадають, тож «запитувана інформація виходить за межі статті 13 Закону». Щоправда, «Енергоатом» надав п’ять посилань, за якими можна самостійно знайти імена членів наглядових рад.
ТОВ «Оператор ГТС України» формально визнало себе розпорядником публічної інформації як суб'єкта природної монополії. Однак ОГТС звузило це визнання винятково до надання даних про умови постачання та ціни. Всю іншу інформацію, яка стосується корпоративного управління, компанія виключила. Однак посилання на відповідну інформацію ОГТС додала.
«Всі три відмови об'єднує спільна логіка — державні компанії намагаються звузити законодавче визначення публічної інформації до мінімально можливого обсягу. Відтак склад наглядової ради — керівного органу, який ухвалює рішення про мільярдні активи, випадає зі звуженого визначення першим», — зазначили у ЧЕСНО.
Рух зробив кілька висновків з огляду на отримані дані. Перший стосується того, що прозорість держкомпаній залежить не так від закону, як від бажання його забезпечити. По-друге, ЧЕСНО змогло простежити помітний поділ за кадровим підходом між двома групами членів наглядових рад.
«Незалежні директори переважно приходять із міжнародних компаній, банків, регуляторних організацій. Натомість представники нашої держави здебільшого є заступниками міністрів, радниками ОП чи президента, колишніми чиновниками або керівниками державних установ. У результаті складається враження існування двох окремих кадрових екосистем, природа яких кардинально різна. Водночас за роботою різних підприємств наглядають чинні або колишні посадовці», — пояснили у ЧЕСНО.
Третій висновок полягає у тому, що доступ до наглядових рад концентрується не лише в руках невеликої кількості людей, а й усередині певних професійних та політичних середовищ. Зокрема, в різні компанії приходять люди, які пов’язані між собою в органах влади.
«Найбільш помітно це простежується довкола колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака. Крім того, держава дедалі частіше покладається на вузьке коло своїх представників, які одночасно працюють у наглядових радах різних стратегічних підприємств. Формально закон цього не забороняє, однак фактично контроль над різними секторами концентрується в руках обмеженого кола осіб», — додали в ЧЕСНО.
Також стало зрозуміло, що розслідування НАБУ та САП щодо корупції в «Енергоатомі» стала каталізатором. Після нього оновили наглядову раду не лише самого «Енергоатома», а й «Укренерго».
«Це створює враження, що операція «Мідас» стала не лише антикорупційною справою, а й відправною точкою для нового етапу формування системи корпоративного управління. І насамкінець: питання «хто входить до наглядової ради» не є технічним. Люди в цих радах ухвалюють рішення щодо підприємств, від яких залежить світло в будинках, рух транспорту та збереження заощаджень мільйонів українців. Суспільство має право знати їхні імена без запитів, оскарження й очікування», — підсумували в ЧЕСНО.
Раніше ZN.UA повідомляло, що депутати Верховної Ради закликали уряд заборонити укрупнення лотів на аукціонах «Енергоатома», оскільки, на їхню думку, це знижує конкуренцію та може призводити до продажу електроенергії за заниженими цінами. Зокрема, депутати ВР застерегли Кабмін та Міненерго від повернення старих схем в компанії.