Нещодавнє об’єднання під дахом одного міністерства Мінрегіону та Мінінфраструктури — досить ризикований експеримент влади. ZN.UA уже писало про те, як із нового затвердженого Положення випадково випали функції, що стосуються регіональної політики. Хоча Положення оперативно поправили, складність завдань, які стоять перед новою командою Мінрегіону, — максимальна. Як і відповідальність. Що і позначають у цій статті "Державна регіональна політика 2023: бути чи не бути?"її автори — експерти Анатолій Ткачук, Юрій Третяк та Іван Лукеря., що брали безпосередню участь у децентралізації та створенні нової регіональної політики, яку поствоєнна Україна повинна розвивати, а не поховати.
"Мінінфраструктури, яке тепер стало центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування та реалізацію державної регіональної політики, стоїть перед значними викликами, ключовим із яких, напевне, є виклик філософський — як перейти від кілометрів до згуртованості; від мостів до людей, які ними користуються; від швидкісних потягів до зв`язування місцевих, регіональних і національних транспортних мереж", - пишуть автори.
Експерти наголошують, що Мінінфраструктури має досягнути спільних дій між різними учасниками відбудови — бізнесом, місцевим самоврядуванням, міжнародними донорами, щоб забезпечити нагальні потреби українців, які постраждали від війни і яких потрібно вмотивувати повернутися в Україну.
За словами авторів, проєкт відбудови України війни є наймасштабнішим і найскладнішим проєктом відновлення після Другої світової війни.
Для того, щоб відновлення забезпечило стрімкий розвиток України, експерти рекоментують виконати ряд необхідних завдань:
- Відновлювати території з урахуванням їхнього можливого розвитку і відповідно до пріоритетів державної регіональної політики, використати відновлення для зміцнення адміністративної спроможності розвитку територій, навчитися використовувати кошти і контролювати їхнє використання на відновлення згідно з процедурами Політики згуртованості ЄС.
- Спільно з ЄС розробити план заходів виконання Україною умов, визначених главою 22 Acquis Communautaire.
- Реформувати статистику, запровадити системні, регулярні аналітичні дослідження і соціологічні опитування для виявлення викликів, обґрунтування проблем, програмування рішень.
- Покласти в основу планування регіонального розвитку територіальний підхід із використанням функціональних типів територій.
- Актуалізувати Державну стратегію регіонального розвитку (ДСРР2027), регіональні стратегії розвитку (РСР), розробити стратегії відновлення територіальних громад і регіонів, що постраждали від війни.
- Сформувати при уряді групу українських радників високого рівня, яка спільно з урядом і ЄС готуватиме проєкти рішень, методик, рекомендацій.
- Спільно з ЄС створити Joint Task Force з питань регіональної політики.
- Сформувати українську переговорну команду щодо глави 22 Acquis Communautaire.
Автори зазначають, що завдання складні і їх багато, але їхнє вирішення необхідне і можливе.
"Міністерство та його працівники мають можливість увійти до історії відновлення та розвитку України. У якому статусі залежить вже від них", - додали автори.