Наприкінці минулого року Україна вперше очолила Дунайську комісію (ДК), яка виробляє і формує основні правила плавання по Дунаю, узгоджує технічні вимоги до суден, веде нагляд та розробляє вимоги щодо розвитку елементів інфраструктури судноплавства тощо. Сьогодні в рамках ДК активно обговорюються можливості та шляхи модернізації цієї організації, щоб наділити її додатковими функціями та повноваженнями для реалізації завдань, які перед нею стоять, у тому числі через активізацію взаємодії з Європейською Комісією, пише пані посол України в Угорщині Любов Непоп.
Вона додала, що сприяти цьому має і перегляд Белградської конвенції.
“Це - окремий процес, що здійснюється в рамках Підготовчого комітету Дипломатичної конференції з питань перегляду Конвенції про режим судноплавства на Дунаї. На жаль, на сьогодні цей процес йде не настільки швидко, як нам би того хотілося, але Україна готова до активної роботи і на цьому напрямі”, - пише пані посол у статті для ZN.UA.
У грудні 2020 року указом президента України було оновлено склад вітчизняної делегації для участі у Підготовчому комітеті.
“Наразі важко говорити про дати завершення процесу перегляду Конвенції, оскільки він триває з різною інтенсивністю з 2002 року. Процес пошуку взаємовигідних компромісів зі збереженням національних інтересів держав досить складний та чутливий, але важливо, що він продовжується. В рамках роботи Підготовчого комітету звучать різні ідеї, щодо яких триває пошук консенсусу, – скільки має бути офіційних мов ДК та які саме, які держави мають бути членами ДК та чи повинні придунайські держави мати більші від інших майбутніх членів повноваження, чи варто залишити рекомендаційний характер рішень ДК або ж надати їм обов’язковий характер та багато інших”, - продовжує Непоп.
Які ж завдання стоять сьогодні перед Дунайською комісією? Який внесок може зробити наша країна в їх вирішення? Про це читайте в статті нинішньої голови Дунайської комісії, посла України в Угорщині Любові Непоп «Дунайські хвилі» євроінтеграції».