Поки Росія буде залишатися ядерною, а Україна знаходитися поза зоною колективної оборони НАТО, неможливо говорити про гарантії від нових рецидивів спроби відновлення СРСР.
Таку думку висловив експерт Національного інституту стратегічних досліджень України Олексій Їжак у своїй статті "Спекотне і дощове літо в обложеній фортеці для ZN.UA.
За його словами, це буде складна ситуація "гібридного світу", вона можлива, і до неї треба готуватися, як і до ситуації широкомасштабної військової агресії, яка, на жаль, так само все ще можлива, зазначає експерт.
"Російська політика усе ще зберігає інерцію геополітичного наступу 2013-2015 рр. Розігнана машина агресії не може легко зупинитися. Імовірно, ми спостерігаємо переломний момент, коли зміна політики стає неминучою, але старі інструменти ще можуть бути використані на максимальну потужність. У Росії виникає спокуса їх застосувати, щоб закріпити та/або розширити геополітичні завоювання останніх років. "Кримський інцидент" щодо цього може нести значну небезпеку. Створення casus belli готувалося досить довго. Кілька місяців в інформаційний простір вкидалися заяви про діяльність "Ісламської держави" в Україні, про наявність на півдні України якихось баз із підготовки бойовиків. План вимальовувався досить певний: тероризм нібито обкопався в Україні, і Росія має право відкрито застосовувати зброю для знищення його вогнищ, не прикриваючись фіговим листком "русского мира", - йдеться в статті.
"Щось пішло не так, як планувалося, але неможливо зрозуміти, що саме та чому. Не виключено, що відіграли роль дзвінки британського прем'єра Владіміру Путіну та міністрів закордонних справ Німеччини і Франції Сергію Лаврову. Хай там як, цього тижня "заходи у відповідь" проти України було в цілому дезавуйовано. Про розрив дипвідносин уже не йдеться", - зазначає Їжак.
На думку автора статті, якщо цей нестабільний період буде пройдено, уже після парламентських виборів діра в російському бюджеті, зміна управлінських поколінь і пошук нової стратегії економічного зростання з високою ймовірністю змусять Росію скорочувати воєнні видатки та знижувати військову напругу. Україна на деякий досить тривалий час може одержати воєнну передишку.
"Уявімо, що ці нові люди рано чи пізно запропонують Україні розпочати відносини з нового аркуша. Хочете реінтегрувати ОРДЛО? Ми не заважатимемо, тільки не використовуйте військової сили та репресій. Хочете повернути власність у Криму, відпочивати там, як колись, і користуватися своїми банківськими картками? Будь ласка, тільки визнайте результати старого або нового референдуму. Хочете розвивати відносини з ЄС і НАТО? Теж можливо, тільки відмовтеся від ідеї членства та зберігайте баланс зі східним напрямом. І забудьмо війну, відкриймо інформаційні кордони, відновімо економічні й гуманітарні зв'язки та взаємодію еліт. Які заперечення? Realpolitik змусить поставитися до такої пропозиції, якщо вона надійде, серйозно", - йдеться в статті.
Нагадаємо, 28 липня президент РФ Володимир Путін звільнив Михайла Зурабова від обов'язків надзвичайного і повноважного посла РФ в Україні, які він виконував з 5 серпня 2009 року. Тимчасовим повіреним у справах РФ в Україні призначений Сергій Торопов. Комітет Держдуми з міжнародних справ 29 липня підтримав кандидатуру Михайла Бабича на посаду нового посла РФ в Україні. Бачич - колишній службовець КДБ, ФСБ і ВДВ, а нині представник президента РФ у Приволзькому федеральному окрузі.
Сьогодні дипломатичні відносини між Україною і РФ знаходяться на рівні тимчасових повірених у справах. При цьому українська сторона продовжує наполягати на тому, що Київ не збирається іти на повний розрив дипломатичних відносин з Росією. Проте вказує на те, що в поточних умовах агресії РФ в Криму і Донбасі Київ не буде навіть обговорювати призначення нового посла РФ. І мова йде "не про кандидатури", а в цілому "у контексті російської агресії".
Антиукраїнська риторика в Росії посилюється після того, як президент Володимир Путін звинуватив владу України "терор", а ФСБ заявило про затримання нібито "українських диверсантів", які готували атаки в окупованому російськими військами Криму.
Також нагадаємо, що ще в 2012 році саме Росія почала торговельну війну проти України, насамперед заборонивши поставки українського шоколаду.
У 2014 році Росія військовим шляхом анексувала в України Крим, а потім вторглася в Донбас. Окупація цих територій агресором продовжується і по сьогоднішній день.