Згідно з планом державного бюджету на 2023 рік політичні парламентські партії можуть отримати 366,2 мільйона гривень. Як зазначають в ГО «Рух Чесно», якщо ця стаття витрат буде затверджена без змін, видатки на партійну підтримку стануть одними з найнижчих із 2016 року, коли було запроваджено держфінансування.
Аналітики підрахували, що у гривневому еквіваленті видатки на фінансування партій були меншими лише у 2020 році (284 млн грн). Однак у доларовому еквіваленті заплановане фінансування партій є рекордно низьким і становить від 7,3 млн до 9,3 млн доларів — залежно від того, який курс застосовується при розрахунках (50 і 40 гривень за долар відповідно).
При цьому аналітики вказують, що хоча й зменшення видатків за цією статте, зважаючи на війну в країні, виглядає логічним, однак Мінфін при розрахунку обсягів державного фінансування партій на 2023 рік застосував формулу, яка відрізняється від передбаченої законом.
«Чинна формула в законі “Про політичні партії в Україні” виглядає так: 1% від розміру мінімальної заробітної плати множиться на кількість виборців, які брали участь у голосуванні на останніх парламентських виборах (14 759 548). Натомість при складанні проєкту держбюджету на 2023 рік в якості розрахункової величини використали не мінімальну заробітну плату (6500 грн), а розмір прожиткового мінімуму (2481 грн). Саме тому загальний обсяг державного фінансування, закладений у проєкті держбюджету, становить не 959,4 млн, а 366,2 млн», - зазначають в громадській організації.
При цьому фактичні видатки на фінансування партій у 2023 році будуть нижчими, ніж закладені у проєкті держбюджету. Наприклад, «Опозиційна платформа — за життя» не отримає коштів, адже її діяльність заборонена судом. Таким чином, майже 55 млн гривень, передбачених на фінансування ОПЗЖ, залишиться в бюджеті.
Під питанням і фінансування «Голосу», який веде боротьбу за державні дотації з 2020 року, коли НАЗК заявило про порушення у фінзвітності партії та прийняло рішення про зупинку державного фінансування.
При цьому виплата коштів “Слузі народу”, “Європейській солідарності” та “Батьківщині” на практиці буде залежати від наявності цих коштів у бюджеті, а також від пріоритетів уряду. Хоча попри все у 2022 році партії отримали держфінансування за перші три квартали майже у повному обсязі, хоч і з певними затримками. Кошти за 2-й квартал надійшли на партійні рахунки в липні (замість квітня), а за 3-й квартал — у вересні (замість липня).
Нагадаємо, політичні партії отримують державне фінансування з 2016 року. Надання партіям держфінансування є складовою реформи політичних фінансів, яка передбачає, зокрема, запровадження щоквартального звітування партій про надходження та витрати, встановлення вимог щодо приватного фінансування (заборона на фінансування анонімними особами, іноземцями) тощо.
Однак у 2020 році парламент поставив цю реформу на паузу і дозволив політичним партіям не подавати фінансових звітів аж до завершення карантину, який востаннє продовжили до кінця року. У зв’язку з цим ані контролюючі органи, ні громадськість не мають доступу до інформації про те, як партії розпоряджаються державним фінансуванням.