Державне бюро розслідувань прийшло з обшуками до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Про це ZN.UA повідомили джерела у Вищій раді правосуддя, а згодом і у ВККС.
За словами співрозмовника, причиною обшуків може бути втручання членів ВККС в інформаційну систему. Це означало б зупинку всіх конкурсів, а можливо і їх скасування. Джерело зазначило, що ДБР по-серйозному має вилучити сервери для того, аби перевірити, чи було втручання. Скільки на це піде часу не відомо. Проте у квітні Україна планувала відкрити на переговорах про вступ в ЄС кластер, що стосується й системи правосуддя. Зупинка конкурсів означатиме зупинку переговорів.
Згодом співрозмовник додав, що ДБР витребує документи щодо кваліфікаційного оцінювання суддів вже ліквідованого Окружного адмінсуду Києва. Загалом, така собі відповідь суддів ОАСК на їхні звільнення. Водночас 17 березня має відбутися перший етап тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей 41 судді, серед яких сім суддів ОАСК. Тест відбудеться в рамках кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення.
Крім того, наближається оцінювання одіозної судді Оксани Царевич, яка 2021 року повернулася до Печерського райсуду Києва. У цьому контексті співрозмовник зазначив про блокування комісії з боку одіозного народного депутата зі слуги народу Максима Бужанського, який неодноразово виступав проти української мови, відмовлявся вшановувати пам’ять Небесної сотні та образливо висловлювався щодо Української повстанської армії.
Як писали Михайло Жернаков та Марія Глушко у статті «Чому «суддям-п’ятирічкам» не можна повертати повноваження автоматично», Царевич фактично стала синонімом судової несправедливості часів Майдану. Але уникнула кримінальної відповідальності. Зокрема, Царевич була однією з суддів, які виносили завідомо неправомірні рішення щодо активістів «Автомайдану» на базі сфальсифікованих «даішниками» протоколів. Справа стосувалася поїздки понад 1,5 тис. осіб в Межигір'я в кінці грудня 2013 року. Крім того, вона входила в колегію суддів у першій справі ексголови МВС та колишнього генпрокурора Юрія Луценка.
За даними ZN.UA, ухвалу про обшуки дав Печерський райсуд Києва, головою якого є Руслан Козлов. Він 17 березня має проходити тестування ВККС, а також брати участь у співбесіді під час процедури щодо кваліфікаційного оцінювання.
Зазначимо, що ситуація із вилученням серверів вже відбувалася 2014 року. Тоді генпрокуратура вилучила сервер в рамках справи про можливе втручання в електронну систему під час проведення процедур відбору складом ВККС часів Януковича. Вказувалось, що це зробили «для проведення експертизи». Повернули тоді сервери приблизно через рік. Дисциплінарним інспектором ВККС того разу був Олексій Омелян, який зараз обіймає посаду заступника голови комісії.
Судова реформа триває, але стикнулася з черговою кризою. Громадська рада доброчесності не змогла перевірити суддів через прогалини в законодавстві, а Вища кваліфікаційна комісія «пропустила» їх далі. Закон не визначає, як саме ГРД має отримувати доступ до суддівських досьє, а бюрократичні перепони створюють «сіру зону». Чи можна довіряти рішенням, ухваленим без належної перевірки? У статті «Криза судової реформи від ГРД та ВККС. Нова історія на старі дріжджі» Тетяна Безрук розкриває, чому ця ситуація підриває довіру до судової системи і що треба зробити, щоб уникнути таких проблем у майбутньому.