У Брюсселі відбулося засідання Ради Україна—НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Перше після створення цього органу на Вільнюському саміті Альянсу.
Зустріч відбулася в період, коли наші війська обороняють Авдіївку й намагаються закріпитися на лівому березі Херсонщини. Коли на Заході зростає втома від війни й посилюються сумніви в перемозі України. Коли союзники не можуть вчасно виконати своїх обіцянок щодо постачання боєприпасів і є ризик, що військова допомога зменшиться. Коли в Брюсселі повторюють, що «в майбутньому Україна стане членом НАТО», а в Києві не виключають, що через позицію низки країн — членів військово-політичного союзу вступ нашої країни до Альянсу може й не відбутися.
На цьому тлі очільник МЗС Дмитро Кулеба говорив у штаб-квартирі Альянсу про прогрес, досягнутий Україною у виконанні умов, потрібних для членства в НАТО. Представляв проєкт адаптованої Річної національної програми (РНП). Обговорював перетворення Комплексного пакету допомоги (КПД) на багаторічну програму підтримки України. Порушував питання про продовження військової допомоги. Зондував ґрунт щодо одержання нашою країною запрошення до Альянсу на Вашингтонському саміті.
На сьогодні історія із запрошенням на саміті наступного року виглядає сумно: шансів його одержати мало. Основні противники цього — навіть не в Будапешті, а у Вашингтоні та Берліні. Не лише тому, що лідери США та ФРН і далі бояться провокувати Росію. Вони наполягають на тому, щоби рішення ухвалювали після втілення Києвом певних реформ, а не керуючись політичною доцільністю. Аргумент, що запрошення ще не рівнозначне членству, наразі не діє. Зате невиконання РНП означає повне припинення діалогу про членство України в НАТО.
Власне кажучи, заради інтеграції нашої країни до Альянсу й готується адаптована РНП, яка відповідно до рішення Вільнюського саміту є аналогом ПДЧ і передбачає проведення реформ у сфері політики й економіки, зміцнення верховенства закону та боротьбу з корупцією. У середу Альянс схвалив розроблений урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції проєкт документу, що складається з п’яти розділів досить конкретних цілей на 2024 рік та індикаторів їх виконання.
Серед основних цілей, які визначив собі Київ, — посилення демократичного громадського контролю над сектором безпеки та оборони (зокрема й через оновлення закону «Про національну безпеку»); робота над оперативною сумісністю Збройних сил України з НАТО; реформування системи оборонних закупівель; запобігання та протидія корупції; реформа правоохоронних органів; економічна безпека; цифрова трансформація сектору безпеки та оборони; розвиток ОПК; планування й управління ресурсами в секторі безпеки та оборони; розвиток системи кібербезпеки тощо.
Загалом завдяки своїй компактності й конкретності адаптована РНП на 2024 рік виглядає значно краще, ніж подібні документи, розроблені українською стороною в попередні роки. Однак, схваливши проєкт, Альянс також рекомендував нашій країні включити до першочергових реформ у адаптовану РНП на 2024 рік таке.
По-перше, реформу держуправління з урахуванням демократичних цінностей, прав людини, меншин, свободи преси та верховенства права, а також боротьбу з корупцією на всіх рівнях, зокрема з наданням повноважень незалежним антикорупційним органам.
По-друге, трансформацію системи командування й управління відповідно до стандартів НАТО.
По-третє, поліпшення системи оборонного планування та управління, зокрема й ведучи боротьбу з корупцією та впроваджуючи стандарти НАТО, а також реформу ОПК України й процедури закупівель у секторі безпеки та оборони.
На прес-конференції генсек НАТО Єнс Столтенберг також порадив Україні посилити боротьбу з корупцією на шляху до членства в Альянсі.
Однак проєкт адаптованої РНП — лише один із двох документів, які обговорювали на засіданні Ради Україна—НАТО. Другий — Комплексний пакет допомоги, в межах якого НАТО бере на себе багаторічне зобов’язання допомагати нашій країні. Працюючи над КПД, Альянс разом із Україною розробляє на довгострокову перспективу дорожню карту переходу нашої країни до повної оперативної сумісності з НАТО, а також нові проєкти з розмінування, медичної реабілітації поранених українських захисників і розвитку оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель.
Однак проведення реформ (як і позитивна оцінка прогресу нашої країни з боку військово-політичної організації) зовсім не гарантує членства України в НАТО. Наш вступ до Альянсу також не залежить від того, чи озвучать формальне запрошення Києва на Вашингтонському саміті. Рішення про прийом є політичним. В українській столиці це розуміють. Але в Україні потребують як символів, так і «канатів», що міцно зв’язуватимуть нашу країну й НАТО.
Утім, нині для Києва важливіше, аби партнери й далі надавали військову допомогу. На тлі загрози її зменшення з боку США генсек Столтенберг укотре повторив, що Україна, як і раніше, буде головним пріоритетом Альянсу. «Це наш обов’язок — забезпечити Україну зброєю, якої вона потребує, адже буде трагедією для українців, якщо президент Путін переможе. Це також буде небезпечно для нас… Виклик нині полягає в тому, що нам потрібно зберегти підтримку», — сказав генсек Альянсу.
Зі свого боку держсекретар США Ентоні Блінкен запевнив, що серед членів НАТО зберігається рішучість і далі підтримувати Україну в боротьбі з російською агресією: «Відповідь сьогодні в НАТО дуже чітка й непохитна: ми повинні й будемо підтримувати Україну». А очільник МЗС Великої Британії на закритій частині зустрічі в Брюсселі заявив, що керівництво країн НАТО має переконати компанії — виробників зброї збільшити продуктивність для задоволення потреб України протягом щонайменше найближчих двох років.
У Брюсселі в непублічних виступах представники Альянсу вживали слово «переговори». Але на прес-конференції Столтенберг заявив, що мирне врегулювання можна наблизити тільки продовжуючи надавати військову підтримку Україні. Та й на закритій частині зустрічі української й натовської делегацій, за інформацією ZN.UA, теми переговорів ніхто не порушував. І хоча в самому НАТО точиться неафішована дискусія про перспективи нашої країни й можливість її вступу до Альянсу без окупованих територій, в Брюсселі заявили, що Україна стане членом НАТО тільки після війни за умови успішних реформ.