Європейська комісія готова допомогти Україні відновити антикорупційну інфраструктуру, роботу якої було порушено скандальним рішенням Конституційного суду.
Заступниця голови Генерального директорату з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС Катаріна Матернова привітала голосування Верховної Ради за проєкт закону про відновлення відповідальності за брехню в деклараціях держслужбовців. Але наголосила: це лише перший крок на шляху до виходу з конституційної кризи.
«Наскільки ми розуміємо, президент Зеленський чекає на думку Венеціанської комісії до того, щоб підписати цей закон. Ми це вітаємо. У нас є наші колеги і проєкти в сфері правосуддя, у сфері антикорупції, які готові працювати в реальному часі з владою, членами Ради, щоб повернути антикорупційну архітектуру в контексті ширшої реформи в сфері правосуддя», - зазначила вона на онлайн-засіданні Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС.
Представниця Єврокомісії висловилася за те, щоб в Україні були «знову запущені процеси, спрямовані на те, щоб зробити сферу правосуддя сильною і надійною складовою української системи».
Матернова заявила про готовність Брюсселя працювати з Києвом над тим, щоб зробити нашу країну більш стійкою в сфері громадянського суспільства, державних інституцій та економіки.
Основними напрямками роботи представниця ЄК назвала «зовнішній» і «внутрішній шок». До першого належать війна в Донбасі і пандемія коронавірусу, до другого - опір реформам, дезинформаційні кампанії і втрата довіри українців.
«Ми готові працювати з вами, щоб знову розпочати реформу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії, а також всієї антикорупційної архітектури», - додала вона.
Своєю чергою виконавчий директор з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії та ОБСЄ Зовнішньої дипломатичної служби ЄС Люк Девінь заявив, що протягом останніх місяців в Україні був помічений «негативний розвиток у порядку денному реформ».
«Нещодавнє рішення Конституційного суду України негативно вплинуло на українську антикорупційну архітектуру і поставило під питання роки зусиль у сфері боротьби з корупцією. Це рішення знову підтвердило, що міцна реформа в сфері правосуддя залишається важливою, а боротьба з корупцією стикається з постійними викликами», - вважає він.
У цьому контексті він закликав Україну напрацювати державну систему стримування некомпетентних і корумпованих суддів, а парламент - терміново відновити антикорупційне законодавство і законодавство в сфері декларування.
На відміну від своєї колеги, Девінь не поспішав хвалити проголосований законопроєкт про покарання за недостовірне декларування, відзначивши низку недоліків, які викликають занепокоєння.
«У найближчій і середньостроковій перспективі ми закликаємо уряд і всі орієнтовані на реформи сили зібратись разом і послати сигнал про те, що Україна залишається прихильною незворотності реформ, чого досі немає», - додав він.
Таким сигналом, вважає Девін, могла б стати кримінальна справа стосовно ексвласників націоналізованого «Приватбанку».
«Це може послати сигнал усім, зокрема і міжнародним партнерам, що Україна готова зміцнювати верховенство права. Ми готові підтримувати Україну у цьому з тим, щоб досягти стабільного процвітання для народу», - цитує дипломата «Інтерфакс-Україна».
Нагадаємо, 4 грудня 289 народних депутатів проголосували за законопроєкт №4460-д, який відновлює відповідальність за недостовірне декларування. 7 грудня спікер Верховної Ради Дмитро Разумков підписав документ, закон відправлено на підпис президентові Володимиру Зеленському.
При цьому новий проєкт закону не передбачає кримінальної відповідальності за приховування інформації про доходи в е-декларації: лише штраф, громадські роботи або обмеження волі. У «Слузі народу» пояснювали це тим, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування в Україні начебто не працює.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування. Згодом доступ до реєстру було відновлено.