Українці негативно ставляться до політики Угорщини щодо підтримки угорської нацменшини на Закарпатті. Про це йдеться у результатах опитування Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, проведеного спільно з Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії.
Так, 41% громадян сприймає таку політику як підготовку до анексії та окупації. Такої думки найбільше притримуються на заході країни (51%). Молодші респонденти менше вбачають ворожість у діях Угорщини. Замість цього вони схильні вважати їх справжньою підтримкою регіону.
Водночас ворожість у цих діях найбільше вбачають респонденти, котрі підтримують подвійне або множинне законодавство з усіма країнами, окрім Росії – таких українців 47%. Також мають таку думку ті, хто підтримує запровадження такої процедури лише з країнами колишнього СРСР (46%). Та ж думка побутує і серед противників подвійного або множинного громадянства як такого – їх 48%.
Проте за даними соціологів, таке ставлення до політики Угорщини на Закарпатті відрізняється від думки самих жителів Закарпатської області. Так, за результатами регіонального опитування, проведеного у серпні-вересні у минулого року, 31,5% респондентів назвали дії Угорщини дружньою допомогою угорській меншині на Закарпатті. Ще 40% назвали це сприянням розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського. До того ж з вересня 2020 по вересень 2021 ставлення до угорців з боку опитаних на Закарпатті суттєво поліпшилося. Якщо у 2020 році 12% опитаних хотіли б бачити угорців як членів родини і ще 28% як друзів чи колег по роботі, то цього року частка тих, хто хотів би бачити угорців як членів родини, зросла до 29%, а як друзів – до 28%.
«На нашу думку, це свідчить про зростання згуртованості громадян України, незалежно від національності, у відповідь на труднощі та загрози, що випливають з наслідків коронавірусної кризи. Іншим чинником є більш реалістична оцінка впливу Угорщини на угорців Закарпаття та щоденний позитивний досвід взаємодії людей різного етнічного походження», – вважають соціологи.
Опитування провели з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Всього опитали 2003 респонденти від 18 років у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,5% — для показників близьких до 10%.
Нагадаємо, кілька років тому в рамках проєкту ZN.UA «Викрадення Європи» Володимир Кравченко та Тетяна Силіна розбиралися, на яких струнах грає, на які больові точки тисне і чим намагається спокусити Москва того чи іншого члена Євросоюзу. Хто є слабкою ланкою санкційного ланцюга? І що надає впевненості та рішучості тим, чия позиція щодо Білокам'яної викувана не зі злата, а з булату?
За підсумками проєкту ZN.UA склало карту лояльності країн Європейського Союзу до Росії. Вказано, що у кожної країни ЄС є свої причини, чому вони більше схильні підтримувати санкції проти Москви чи, навпаки, вимагати їх скасування.