Вечір вівторка міг стати початком кінця для Джо Байдена. Аналітики стверджували, що проміжні вибори в США можуть спричинити червону хвилю — навіть «цунамі», пише The Financial Tims.
Зрештою, у порівнянні з минулими результатами проміжних виборів, ця хвиля була незначною. Незалежно від остаточних результатів, з'ясування яких може зайняти кілька днів, Байден уникнув проблем, які спіткали Барака Обаму та Білла Клінтона, двох його попередників-демократів. У сьогоднішній жахливо поляризованій Америці це можна вважати перемогою.
Але те, що добре для Байдена, погано для Дональда Трампа. За всіма показниками — низький рейтинг Байдена, тривога виборців щодо галопуючої інфляції та зростання злочинності — республіканці мали б отримати обидві палати Конгресу та більшість постів губернаторів штатів.
До сьогоднішнього дня партії чинних президентів втрачали позиції на 36 із 39 проміжних виборів, які відбувались після громадянської війни в США. Демократи Байдена все одно втратять контроль — розклад сил у Палаті представників, ймовірно, зміниться, тоді як Сенат залишиться паритетним. Але здатність його партії подолати втрати ставить Байдена на перше місце серед американських президентів. Він має завдячувати за це Трампу та поразці низки крайніх Трампівських кандидатів.
Як виявилось, гнів американських виборців не завжди прирівнюється до безрозсудності. Для Байдена Трамп – це подарунок, який продовжує обдаровувати.
Високопоставлені республіканці якимось чином переконали колишнього президента відкласти початок своєї кампанії 2024 року до закінчення проміжних виборів через обґрунтовані побоювання, що він перетягне на себе перші шпальти газет і зашкодить їхнім перспективам.
Тим не менш, у кампаніях, пов’язаних із нейтральними штатами, особливо в Пенсільванії, кампаніяТрампа виявилась невдалою. Незадовго до закриття виборчих дільниць у вівторок він сказав: «Ну, я думаю, якщо вони [республіканці] переможуть, я отримаю всі лаври. Якщо вони програють, мене взагалі не варто звинувачувати».
Однак найбільш зловісним для Трампа стало переобрання Рона ДеСантіса губернатором його рідного штату Флорида. ДеСантіс, якого Трамп прозвав «DeSanctimonious», є найбільш вірогідним конкурентом на висування в президенти від Республіканської партії в 2024 році. Хоча він не не надто знаний за межами Флориди, ДеСантіс став захисником консервативної політики. Мабуть, найсильнішим показником консервативного потенціалу ДеСантіса є фірмова погроза, з якою Трамп зараз говорить про нього:
«Я б сказав вам про нього [ДеСантіса] речі, які не будуть дуже приємними.Я знаю про нього більше, ніж будь-хто, крім, можливо, його дружини», — сказав Трамп у понеділок.
Байден може отримати певний побічний зиск від такого політичного братовбивства. Тепер, коли він став ворогом номер один для Трампа, ДеСантісу буде важко встояти перед президентською спокусою. Його гра м’язами підбадьорить високопоставлених республіканців, таких як Мітч Макконнелл, лідер республіканців у Сенаті та постійний предмет глузувань Трампа.
За кілька тижнів до виборів у вівторок, побутувала думка, він слабшає, як президент і зменшує активність. Перше важко пояснити, оскільки його результати роботи в законодавчих органах за два роки значно кращі, ніж у Клінтона після восьми років і, можливо, також у Обами.
Виступ Байдена під час виборчої кампанії виглядав безладним. Але це триває упродовж більшої частини його кар’єри. Американські експерти часто переоцінюють вплив високого ораторського мистецтва. Це також значно переоцінює популярність Трампа. До вівторка здавалось, що у 2024 році відбудеться повторення змагань між Трампом і Байденом. Тепер цю не найкращу перспективу розглядати вже не варто.