Внаслідок фактичного самоусунення держави від урегулювання діяльності добровольчих батальйонів у цій сфері утворилась анархія.
Таку думку у коментарі DT.UA висловив Кирило Сергєєв, голова Товариства ветеранів АТО, юрист, упродовж травня - серпня 2014 р. він воював в легалізованому у складі ЗСУ "Айдарі", був командиром взводу.
Він розповів, що світова практика встановлювала декілька правил діяльності добровольців: 1. Доброволець має вкрай швидко оформлюватися до війська, буквально впродовж кількох хвилин; 2. Доброволець входить у звичайний військовий підрозділ - взвод, роту, батальйон; 3. Командирів доброволець не обирає, а йому вони призначаються зі складу кадрових офіцерів; 4. Після формування (за чисельністю) добровольчого підрозділу (батальйону, полку, бригади) призначається номер частини, і підрозділ бере участь у бойових діях як звичайний підрозділ збройних сил держави.
"В Україні ж держава нічого цього не зробила, а тільки допустила факт існування добровольчих батальйонів, дала їм номери частин і призначила комбатів. Але не дала кадрових офіцерів, допустила різні назви ("Айдар", "Донбас", "Азов") замість сухого номера підрозділу, не застосувала процедуру швидкого оформлення добровольців, а просто сказала - ось вам комбат, ось зброя, і робіть що хочете", - розповів Сергєєв.
Наслідком того, що не були призначені офіцери, на думку юриста, стало те, що на самій передовій "хлопці почали шукати собі авторитетних військових, навколо яких сколочувалися у групи".
"Багато хто, замість кадрових офіцерів, яких ніхто не дав, став гуртуватися навколо лідерів своїх громадських організацій. Нікого не привели до присяги, а отже до них неможливо було навіть застосувати дисциплінарні стягнення, і не оформили їх взагалі, а отже кожен із них сам вирішував, коли хоче воювати, а коли - ні. Все стало залежати від моральності самих керівників груп; десь групи були успішні, а десь - звичайні ОЗГ, якісь - занадто політично ідеологізовані і так далі. Така собі анархія", - сказав Сергєєв.
Та замість того, щоби визнати власні помилки у формуванні добровольчих батальйонів, жоден із політиків вини держави не визнав, і в усьому зробили винними самих добровольців, навіть не розбираючись, хто воював і ні копійки не взяв чужого, а хто тільки мародерством і займався, зазначив голова Товариства ветеранів АТО.
На його думку, реальне ставлення до добровольців у чиновників украй погане: "і бояться, і ненавидять одночасно".
"Здавалось би: дайте соціальні гарантії, то добровольці добріші стануть, але чиновники не дуже логічні: з одного боку, вони злять добровольців, з іншого - самі ж бояться їхньої злості", - сказав він.
Він також констатував, що добровольців зараз майже немає, це був тренд 2014 р., який повністю вичерпався. Причина цього, на думку Сергєєва, "незрозумілість війни, в якій не наступають і не відступають, а вимагають лише стояти на одному місці, - а також повний провал соціального захисту ветеранів".
"Тоді, у 2014 р., на війні ми всі були впевнені, що коли з нами щось станеться, то держава захистить наші родини або нас як інвалідів, - тепер вже всі знають, що цього не буде, бо сотні родин добровольців не отримали нічого, як і інваліди: добровольці отримують статус "інвалід загального захворювання" замість статусу "інвалід війни", - сказав Сергєєв.
Детальніше читайте у статті Ірини Кириченко Добровольчі батальйони просять визнання, - вогонь вони ведуть із самого початку війни у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".