Верховній Раді України пропонується розширити перелік осіб, котрим надано право без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю за дотриманням прав засуджених.
Відповідний проект закону «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо посилення державного та громадського контролю за дотриманням прав засуджених осіб в установах виконання покарань)» вніс народний депутат, член фракції НУНС Анатолій Гриценко.
Зокрема, до переліку пропонується додатково ввести спеціально уповноважених представників президента України, прем’єр-міністра України, міністра юстиції України, міністра внутрішніх справ України, голову Ради міністрів Криму, голів місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських голів, помічників народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК, депутатів місцевих рад, членів громадської ради при центральному органі виконавчої влади з питань виконання покарань і таким чином звільнити останніх від необхідності отримувати дозвіл на відвідування установи.
Особам, котрим надано право без спеціального дозволу (акредитації) відвідувати установи виконання покарань, гарантується право самостійно або в супроводі до трьох медичних працівників і до двох представників засобів масової інформації відвідувати установи виконання покарань без жодних на це дозволів, у будь-який час (включно з нічним), без необхідності попереджати установу виконання покарань про такий візит.
Законопроект деталізує обсяг прав осіб, наділених правом бездозвільного відвідування установ виконання покарань. Серед іншого, їм надається можливість пересуватися по території установ виконання покарань, здійснювати аудіо- та відеозапис і розповсюджувати отриману інформацію, знайомитися з документацією, подавати усні або письмові запити, перевіряти дотримання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових і службових осіб установ виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб, спілкуватися з будь-якими працівниками установ виконання покарань і засудженими (зокрема на умовах анонімності).
Законопроект закріплює пріоритет реалізації контролю за дотриманням прав засуджених над режимом в установах виконання покарань.
У пояснювальній записці зазначається, що, згідно з чинним законодавством, громадський контроль за дотриманням прав засуджених можуть здійснювати тільки наглядові комісії, які утворюються органами місцевої влади та діють відповідно до «Положення про наглядові комісії». Здебільшого ці комісії працюють формально і виконують невластиві для дійового громадського контролю функції, наприклад погодження подань від адміністрацій виправних закладів до суду щодо умовно дострокового звільнення від відбування покарання засуджених. Тим часом вони майже не мають впливу на застосування адміністративних стягнень стосовно засуджених або переведення їх на більш жорсткі умови утримання. При цьому навіть такі формальні функції наглядових комісій не поширюються на осіб, котрі утримуються в СІЗО.