П’ятого липня 2011 року Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким затвердив мирову угоду Льоми Сусарова з Україною. Згідно з рішенням у справі «Сусаров проти України» чеченець Л.Сусаров відмовився підтримувати свою скаргу, а уряд України погодився відшкодувати заявникові 6 тисяч євро за завдану моральну шкоду.
Нагадаємо: наприкінці 2005 року громадянин Росії Л.Сусаров утік з Чеченської Республіки, де проживав у селі Самашки, до Азербайджану. У 2006 році представництво Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Баку визнало його біженцем і зареєструвало під №6030.
Реєстраційний №6032 отримав його односелець Руслан ЕЛІЄВ. У Баку, за словами Л.Сусарова, вони проживали в одній квартирі. Увечері 9 листопада 2006 року Р.Елієва викрали невідомі. Боячись за власне життя, Л.Сусаров виїхав в Україну.
Наприкінці березня 2007 року на сайті «Кавказ-центр» з’явилося повідомлення: понівечений труп Р.Елієва скинули в мішку з російського гелікоптера неподалік села Самашки. Тоді ж МВС Республіки Інгушетія оголосило Л.Сусарова в міжнародний розшук за звинуваченням в участі у викраденні карток телефонного мобільного зв’язку на загальну суму близько 220 доларів. Сам Л.Сусаров свою причетність до крадіжки заперечував. 16 червня 2007 року його затримали невідомі в цивільному, які, на його думку, були співробітниками СБУ.
Лише ввечері його доправили до відділка міліції, де без законних підстав утримували до 25 червня (замість передбачених українським законодавством 72 годин).
20 липня Солом’янський районний суд м. Києва санкціонував тримання чеченця під вартою. 27 липня 2007 року ГПУ вирішила передати його російським силовим структурам, а 6 серпня Апеляційний суд Києва залишив під вартою - «до вирішення питання про екстрадицію».
Проте згодом Київський окружний адміністративний суд визнав рішення Генпрокуратури про екстрадицію неправомірним. Генпрокуратура скасувала своє рішення і звільнила Л.Сусаров, після чого він виїхав до Фінляндії, яка прийняла його як біженця.