«Ми націлені на створення такої судової системи, що була б доступною для кожного громадянина, який звертається за судовим захистом своїх прав та законних інтересів, і яка б відповідала світовим стандартам фаховості, безсторонності та незалежності», - ці слова належать президентові України Віктору Януковичу. Призначалися вони для вперше призначених суддів, які недавно складали присягу народові України. Не знаю, хто писав цей текст, але хочу повідомити президентові, що в загальних судах, наприклад, уже два місяці немає поштових марок. Коли вони з’являться, невідомо, бо не вистачає фінансування.
Відповідно, сторонам у справі не надсилається кореспонденція, що є обов’язком суду. Тому помічники суддів займаються тим, що телефонують стороні у справі і просять відіслати кореспонденцію. Таким чином, від поштової марки залежать долі людей. У тому числі й суддів, бо новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) поставив суддів не просто у жорсткі, а в нереальні терміни щодо ведення справи. Виконати їх неможливо, тому, встановивши такі терміни, Закон аж ніяк не вирішив питання з навантаженням на суддів та апарат суду.
Головне - не вирішено питання своєчасного фінансування в повному обсязі питань відправлення судочинства. Стаття 47 (ч.4) Закону передбачає, що незалежність правосуддя, зокрема, забезпечується: «окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом». Порядок начебто є, та ось грошей катма. Відсутність поштових марок - це тільки одна деталь. Але вона веде до порушення формальних термінів і, відповідно, до можливого притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ще один приклад. Недавно було проведено гучно розпіарену операцію СБУ у Шевченківському суді м. Києва: затримано «махрових корупціонерів» - чотирьох працівників апарату суду. Ура! Звісно, хабарника ніщо не виправдовує. Тим часом чи знає той-таки президент, яку зарплатню отримував помічник судді (згідно з кваліфікаційними вимогами, це має бути людина з вищою юридичною освітою)? З першого квітня його оклад становить 960 гривень! Стільки ж отримують секретарі судового засідання, працівники канцелярій і… прибиральниці.
До речі, питань належного фінансування працівників апарату суду Закон жодним чином не вирішує, - але ж вони важливі! Від них також багато що залежить. Неможливо змащувати лише одне коліщатко (пристойні зарплати суддям, наприклад) і розраховувати, що після цього якісно працюватимуть усі!
Питання фінансового забезпечення судів добре описане у статті 47 Закону: «незалежність суддів забезпечується: належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді» (п.8 ст.4). Стаття 129 Закону «Суддівська винагорода». Візьмімо для прикладу тільки третю частину: «посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:
з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат;
з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».
Начебто все гарно, але стаття 129 вводиться в дію з 1 січня 2012 року - відповідно до абзацу шостого пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону. Таким чином, за базу для нарахування суддям заробітної платні береться все та ж колишня (встановлена ще «Кабміном Єханурова») ставка: 332 гривні, за постановою Кабміну від 2005 року. І це при тому, що в Законі зазначено: «суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами».
Але виходить, що може! Причому з 2005 року на зарплаті судді жодним чином не позначилося значне підвищення цін на все, на що тільки можна.
Закон ліквідує з 2012 року попередню норму про доплати за кваліфікаційні класи. Таким чином, більш досвідчені та висококваліфіковані судді стануть отримувати менше, ніж раніше, відсотків на 20 -30%. Парадокс? Ні, це ж забезпечення незалежності правосуддя. До речі, вперше призначений суддя в місцевому районному суді може розраховувати приблизно на 2200 - 2400 гривень зарплатні на руки. Ось вона - боротьба з корупцією по-українськи.
Останній штрих - намагання податкової обкласти податком на прибуток суддівську пенсію - пожиттєве утримання! Сигналом став лист Державної податкової адміністрації України від 02.03.2011 №2689/5/170716 «Щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів», який надійшов на адресу Державної судової адміністрації України. В цьому листі заступник голови Комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник голови ДПС України Сергій Лєкарь зазначає: суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподатковуваного доходу, який оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу. Таким чином суддя, окрім податків, які він сплачує зі своєї зарплатні, повинен сплачувати у скарбницю від 15 до 17% від свого щомісячного прибутку додатково.
Спочатку треба зрозуміти, що для судді є так званим пожиттєвим утриманням. Стаття 138 (ч.3) Закону гласить: «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, це пенсія судді, яку він, умовно кажучи, отримує (залишаючись працювати на посаді) після 20 років стажу роботи суддею як працюючий пенсіонер. Чи обкладається податком пенсія працюючого пенсіонера? Ні.
А ось пенсію суддів держава хоче обкласти додатковим податком і вирішує це питання листом податкової служби. Цікаво? Ні - критично. Більше того, швидше - протизаконно, якщо вивчити відповідні норми Податкового кодексу (ст. 165.1.1. «е») та спеціального законодавства щодо забезпечення суддів.
«Чіткі й однозначні норми права в поєднанні з вашою сумлінністю будуть запорукою законних рішень. Держава і надалі робитиме все можливе, щоб посада судді залишалась однією з найбільш авторитетних і шанованих у суспільстві. Але дійсно незалежним правосуддя може стати лише тоді, коли кожен із вас відчує цю незалежність у самому собі», - зазначив глава держави. Це цитата з того ж виступу перед суддями.