UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ситуацію з хабарництвом в країні можна було вирішити ще 2009 року, якби Ющенко не наклав вето на закон - Гриценко

Ексголова Комітету ВР з нацбезпеки передасть текст проєкту будь-кому, хто готовий виступити з цією законодавчою ініціативою.

Ситуацію з хабарництвом в Україні можна було вирішити ще в 2009 році, коли конституційною більшістю голосів Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає радикальні заходи покарання для хабарників, проте тодішній президент Віктор Ющенко своїм вето провалив указаний закон. Про це на своїй сторінці в Facebook написав голова парламентського Комітету національної безпеки й оборони у 2007-2012 Анатолій Гриценко.

"У 2009 році, бувши депутатом, я зареєстрував законопроєкт, яким до стимулів (високих зарплат і пенсій) додав жорстке покарання за хабарництво для трьох категорій — слідчий, прокурор і суддя. Той мій законопроєкт підтримали всі фракції — 364 голоси «за», понад конституційну більшість. Але — тодішній Президент (Ющенко) наклав вето і не дав законопроєкту стати Законом", - зазначив він.

Анатолій Гриценко нагадав положення заветованого проєкту, який передбачав для прокурорів, слідчих чи суддів у разі хабаря, що перевищує $10,000, або за виведення з-під покарання злочинця, або за засудження невинної людини:

"Жорстко? Так. Жорстоко? Так. А як інакше, коли отримуючи щомісяця величезну зарплату (ми їм платимо своїми податками), вони все одно за хабарі нищать нашу віру в справедливість, нищать віру в свою державу", - наголосив Гриценко.

Читайте також: НАБУ затримало голову Верховного Суду Князєва на багатомільйонному хабарі за рішення на користь Жеваго

"Небагато, 3-5 резонансних посадок буде достатньо, але дійсно довічно, без права амністії й з конфіскацією усього майна родини хабарника. Тоді решта або звільняться самі, або стануть в однострій і триматимуть планку Закону", - додав він.

За словами Гриценка, тоді противники закону апелювали до того, що доведеться змінити третину правоохоронних та судових органів.

"Кричали, що в разі вступу його в дію звільняться з посад третина слідчих, суддів і прокурорів. А я відповідав — нехай звільняються, хоч половина, хоч три чверті, вони все одно лише калічать долі людей і набивають собі матраци", - зазначив він.

Гриценко також нагадав, що законопроєкт вносився повторно ще кілька разів.

Читайте також: Брифінг САП у справі Князєва: викрито юридичну компанію, яка вирішувала справи в судах по всій території України

"Потім його, вже без мене, вносили 55 депутатів з усіх фракцій — все мимо, до голосування не доходило. Суддівсько-прокурорська мафія була сильнішою за президентів з міністрами й депутатами, сильніша за наше суспільство", - нагадав він.

"Чи вона й зараз сильніша за нас усіх, включно з Президентом? Бо жодного з топчиновників чи топкорупціонерів дотепер так і не посадили, вірно ж? А якщо нема жорсткого покарання, значить нема пакета, значить стимули/зарплати можна їм підняти в 100 разів, 1000 разів вище Залужного — не зміниться НІЧОГО", - підкреслив Анатолій Гриценко.

За його словами, він виступає за ініціювання подібного законопроєкту сьогодні. І готовий передати текст вже готового документа.

"Я з радістю віддам авторське право на той давній законопроєкт будь-кому — Президенту, Кабміну, депутату, хто має право законодавчої ініціативи і, головне, має щире бажання викорінювати корупцію і відновлювати судочинство і справедливість — уперед, реєструйте, голосуйте, саджайте, починаючи з топових, мільйонних хабарників", - наголосив він.

Нагадаємо, схожий законопроєкт реєструвався у Верховній Раді також в 2016 році, вже за президентства Порошенка. Зокрема, група з 50 народних депутатів різних фракцій внесла у Верховну Раду законопроєкт про довічне ув'язнення для суддів, прокурорів, слідчих та керівництва силових відомств за хабар в особливо великому розмірі замість нинішніх 8-12 років в'язниці. Проте, цей проєкт також спіткала невдача.

При цьому, опитування показували стабільне схвалення населенням України максимально жорстких заходів щодо хабарників. У 2012 році, опитування донецької компанії Research & Branding Group показало, що більше половини (57%) респондентів в цілому виступали за відновлення в Україні такого виду покарання за особливо тяжкі злочини, як страта.