UA / RU
Підтримати ZN.ua

Про виконавче провадження

8 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження».

Автори: Наталя Вареник, Михайло Можаєв

8 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 4 листопада 2010 року N2677-VI.

Прийняття цього закону стало очікуваною подією для банківської системи. Банки, вигравши суд у позичальників, довго не можуть стягнути борг через виконавчу службу через недосконалість старого закону і бездіяльність деяких судових виконавців, які до цього не несли жодної відповідальності за своє небажання працювати.

Скарги представників банківської системи в Мін’юст, прокуратуру та суд не тільки не допомагали, а й стримували виконання рішень...

Нерозуміння законів та інформація, що інколи доходить до людей у спотвореному вигляді, викликали ажіотаж навколо нового Закону «Про виконавче провадження», особливо серед тих, хто має заборгованості за кредити і комунальні платежі, а також володіє хоч якоюсь нерухомістю. Люди вважають, що з прийняттям нового закону державний виконавець може їх «викинути на вулицю» без суду і слідства...

- Зі мною сталася біда, - розповідає позичальник одного з київських банків Сергій С. - Я взяв кредит в іноземній валюті під заставу власної двокімнатної квартири і вклав його в сумнозвісний тренінговий проект «Як стати мільйонером» Роберта Флетчера. Виплатити суму, що виросла майже на 100% внаслідок зростання курсу долара, я не можу. Викритого шахрая заарештовано, але повернути гроші обманутим вкладникам - а це тисячі українських громадян - поки що ніхто не поспішає.

Із прийняттям нового Закону «Про виконавче провадження» я та багато інших постраждалих опинилися під загрозою примусового виселення з квартир. Для нас цей закон став справжнім нічним кошмаром, оскільки повноваження судових виконавців зросли в багато разів...

Новий закон не дає державним виконавцям права виселяти людей на вулицю просто за фактом боргу. Для таких дій потрібне мотивоване рішення суду. Самого факту наявності боргу недостатньо навіть для проникнення в квартиру боржника. Це дуже важливо, оскільки є порядок арешту коштів та іншого майна боржників, передбачений статтею 52 Закону «Про виконавче провадження». Передусім пристави конфіскують кошти боржника у гривнях та іноземній валюті на рахунках і вкладах. Тільки після цього, якщо в боржника не виявиться коштів та інших цінностей, яких буде достатньо для задоволення вимог заявника, конфіскація поширюється на майно, що належить боржникові, за винятком того, котре, згідно із законом, не може бути вилучене. Квартири в цьому списку, зрозуміло, немає.

Конфіскувати житло або земельну ділянку не можна тільки в тому разі, якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (із 01.04 2011 по 30.09.2011 вона становить 960 гривень) і це житло в людини єдине. Зрозуміло, що борги громадян за банківськими кредитами обчислюються набагато більшими сумами.

Трохи краще становище у боржників-комунальників. Буває, що загальна сума заборгованостей за комунальні послуги перевищує 10 мінімумів, але, оскільки загальний борг розкидано по різних конторах, застосувати закон до боржника доволі важко. Рішення суду може об’єднувати різні види боргів, і на підставі такого рішення суд видає виконавчий лист, який подається в органи виконавчої служби. Для боржника головною запорукою збереження житла є така умова: загальна сума у виконавчому документі не повинна перевищувати 10 зазначених зарплат.

Хоча виконавець не може проникнути в житло без рішення суду, за новим законом він може безперешкодно входити в інші приміщення та комори, які належать вам або зайняті вами.

Новий закон боляче б’є і по конфіденційній інформації про власність громадян: виконавці отримали прямий доступ до баз даних і реєстрів (зокрема електронних), які містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.

Оскільки доступ виконавців до цих баз ще не відкрито, органи виконавчої влади надають цю інформацію на письмовий запит державних виконавців у триденний термін із часу його отримання.

Тим часом багато юристів позитивно відгукуються про вдосконалення процедури оскарження оцінки майна в новому Законі «Про виконавче провадження». Раніше були значні труднощі, пов’язані з відсутністю чіткої процедури. Тепер впроваджено норму, якою передбачено кримінальну відповідальність для експерта за відмову без поважних причин видати висновок або за видачу висновку, що містить явно неправдиві відомості. До того експерти не несли, фактично, жодної відповідальності за несумлінну оцінку майна.

- Це дуже важливо для багатьох людей, оскільки на цьому ринку у зв’язці виконавець - експерт - реалізатор існує справжня мафія, - розповідає киянин Анатолій, що заборгував за банківським кредитом. - У результаті її діяльності майно людей реалізовувалося за дуже низькими цінами, а довести щось практично неможливо. Так, у мене свого часу оцінили й реалізували два майже нових автомобілі 2007 року марки «Фольксваген Каравела» з пробігом усього п’ять тисяч кілометрів, без єдиної подряпини, за ціною 180 тисяч гривень за дві машини, при тому що ринкова вартість однієї з них як мінімум 35 тисяч доларів. Це не єдиний випадок навмисного заниження цін, а масове явище...

Зміни торкнулися й механізму реалізації конфіскованого майна: рухоме майно вартістю не більше 2550 грн. продаватиметься на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні та річкові судна продаються тільки на відкритих торгах (аукціонах).

Раніше все йшло через відкриті торги. Якщо будь-яке майно не продали протягом двох місяців, то воно підлягає уцінці не більше ніж на 30%. Якщо не продали вдруге - процедура така ж, як і попередня, але уцінка можлива не більше ніж на 50% від початкової вартості майна.

Підвищено відповідальність боржників за невиконані зобов’язання. Наприклад, за неявку до виконавця без поважних причин передбачено штраф на суму від 340 до 1190 грн. (ст. 188-13 КУпАП), якого раніше не було.

Суму штрафів, які були раніше, підвищили вдвічі. Для фізичних осіб один зі штрафів становив 34-170 грн., тепер - від 170 до 340 грн. тощо.

До Кримінального кодексу України додано дві статті - 342 і 343, які передбачають відповідальність у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн., виправні роботи терміном до двох років,
арешт до шести місяців, обмеження волі на строк до п’яти років і навіть позбавлення волі на строк до п’яти років, залежно від проступку. Це стосується таких правопорушень, як опір діям державного виконавця під час виконання ним службових обов’язків і втручання в діяльність працівника державної виконавчої служби.

У разі ухиляння боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звернутися в суд для встановлення тимчасового обмеження права виїзду боржника - фізичної особи (або керівника боржника - юридичної особи) за межі України.

Разом із цією нормою внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) - його доповнено ст. 377-1.

Сам факт наявності боргу не дає виконавцям підстав для беззастережного обмеження виїзду боржника, відповідне рішення суду має бути мотивованим. До ухвалення цих змін пристави зверталися в суди з такими зверненнями, але їм відмовляли в задоволенні позову через відсутність відповідної компетенції.

Оскільки в законодавстві не було чітко прописано порядок обмеження виїзду, непорозуміння виникали неодноразово. Бувало, що на митниці зупиняли людей, котрі їхали відпочивати за кордон, посилаючись на невиплачені борги й не маючи при цьому на руках рішення суду.

Тепер в Україні «невиїзними» стають і за звичайний борг.

Якщо ж ви заборгували й не з’явилися до державного виконавця без поважної причини, новий закон дозволяє ухвалити постанову про ваше приведення через органи внутрішніх справ.