Реформа адвокатури давно назріла, однак сама система залишається закритою і орієнтованою на самозбереження. Сьогодні, коли зміни стали частиною європейських зобов’язань України, вона намагається втримати свої позиції.
Національна асоціація адвокатів України (НААУ) розгорнула масштабну піар-кампанію навколо звіту про стан української адвокатури, підготовленого нібито незалежними американськими експертами. Документ подали як міжнародну оцінку та навіть презентували в Брюсселі.
Соціологія, іноземні консультанти та статус «міжнародного дослідження» мали створити враження легітимності й стабільності системи адвокатського самоврядування на тлі зростаючого тиску щодо її реформи як однієї з умов вступу України до Європейського Союзу.
Втім, аналіз цього звіту свідчить: йдеться не про незалежне дослідження, а про елемент цілеспрямованої кампанії із захисту статус-кво. За «експертністю» — лобістські контракти, сумнівні посередники та спроби вплинути на сприйняття української адвокатури міжнародними партнерами.
Хто насправді стоїть за цим звітом, скільки це коштує і яку роль у цьому відіграють пов’язані з Росією мережі, розбираємо детально.
Звіт як захист статус-кво
На початку лютого 2026 року НААУ на своєму сайті опублікувала дослідження: «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та євроінтеграції».
За твердженням самої асоціації, дослідження ініціювала неприбуткова мережа Armada Network. Утім, його зміст демонструє інше: будь-яка критика асоціації подається як спроба «нігілістично зруйнувати» стабільність в адвокатурі, тоді як діяльність її керівництва оцінюється виключно позитивно — як «еволюційне вдосконалення».
Йдеться, зокрема, про голову НААУ Лідію Ізовітову та її заступника Валентина Гвоздія, які фактично контролюють систему адвокатського самоврядування понад десятиліття.
Ізовітова — давня соратниця проросійського політика Віктора Медведчука. Вона очолює адвокатуру з 2012 року — з моменту ухвалення чинного закону про адвокатуру, підготовленого за участі Андрія Портнова. Формально її повноваження завершилися ще 2022 року, однак нового з’їзду адвокатів не скликають, що дає змогу зберігати контроль над системою. Паралельно керівництво адвокатури, за численними публічними свідченнями та кейсами, ігнорує проблему адвокатів-колаборантів і використовує дисциплінарні механізми як інструмент тиску на нелояльних членів професії.
У цьому контексті звіт виглядає не як незалежне дослідження, а як інструмент легітимізації чинної моделі управління. На тлі зростаючого тиску щодо реформи адвокатури, зокрема як умови євроінтеграції, така «міжнародна оцінка» фактично працює на збереження статус-кво.
Обличчя звіту
Фундація DEJURE перевірила авторів дослідження та «незалежних експертів». Зупинимося на трьох організаціях і їхніх ролях.
Harper & Bailey Governmental Solutions. Засновник цієї компанії Грегг Харпер — публічне обличчя презентації в Брюсселі, головний автор матеріалу і модератор дискусій навколо звіту. Раніше він був конгресменом-республіканцем. Заяви НААУ про його спеціалізацію на верховенстві права відкритими джерелами не підтверджуються. Навпаки, у своїй діяльності Харпер зосереджувався на питаннях енергетики, торгівлі, сексуальних домагань і рідкісних захворювань.
Після завершення політичної кар'єри 2019 року Харпер став лобістом у Вашингтоні. Свою компанію Harper & Bailey Governmental Solutions він заснував 2024-го. Займається тим, що за контрактами просуває інтереси клієнтів у владних кабінетах — від фармацевтичних корпорацій до уряду Тайваню і, як бачимо, НААУ.
Виникають сумніви, що дослідження писав сам Харпер. У тексті чимало слів, яких ніколи не використали б американські автори: professional capitalization tool, semi-factual material, accusation by associations — надто буквальний переклад з української чи, можливо, російської чернетки.
Тобто йдеться не про експерта з верховенства права, а про професійного лобіста, який працює під запит клієнта.
Armada Network і Дейл Армстронг. Armada Network — ініціатор дослідження. Це релігійне об'єднання, що базується при Церкві Слова у штаті Пенсильванія. Доволі дивно, що після роздачі гуманітарної допомоги у вигляді їжі та медикаментів об’єднання нібито вирішило витратити чималі кошти на залучення лобістів для написання звіту щодо української адвокатури. Ймовірно, роль релігійної організації полягає у приховуванні замовників звіту. Закон США про розкриття лобістського фінансування (FARA) якраз містить виняток для неприбуткових і релігійних організацій щодо розкриття джерел фінансування. Засновник Дейл Армстронг — американський пастор з активною діяльністю в Україні.
Його дочірня юридична фірма Armstrong & Associates, LLС мала офіційний контракт як лобісти із народним депутатом Андрієм Артеменком. Це той самий політик, який 2017 року став фігурантом історії з так званим мирним планом про поступки РФ, зокрема про оренду Криму на 50–100 років. Прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо нього за держзраду. Важливо, що Армстронг погодився працювати з Артеменком уже після того, як того запідозрили в роботі на Росію. За три місяці роботи компанія Армстронга отримала 90 тис. дол.
У цьому ланцюгу релігійна організація виглядає не як джерело експертизи, а як зручне прикриття для непрозорого фінансування і токсичних зв’язків.
Ще 2018 року Дейл Армстронг звертався до тодішнього держсекретаря США Майка Помпео з вимогою відкликати посолку США в Україні Марі Йованович нібито від імені 39 українських християнських організацій. Серед них була і «Всі разом!» Руслана Кухарчука, який поширює тези про «зовнішнє управління» і співпрацював з людьми, що потім виявилися відкритими зрадниками й злочинцями. Нещодавно Кухарчук записав відео з Ростиславом Кравцем, одним із публічних голосів НААУ, про те, «як іноземці керують правосуддям в Україні».
В унісон кампанію з дискредитації Марі Йованович вів і нардеп Андрій Деркач, якого Мінфін США 2020 року прямо назвав «активним російським агентом» із багаторічними зв’язками з російськими спецслужбами. В Україні Деркачу оголосили підозру в державній зраді за роботу на ГРУ РФ, а після втечі до Росії 2024 року він став там сенатором.
Wooden Horse Strategies. Ще одна ланка, яка мала додати легітимності дослідженню, — соціологічне опитування, що його проводила Wooden Horse Strategies. Це компанія, яка давно займається у Києві піаром, лобізмом у владі, соцопитуваннями, аналізом політичних ризиків, репутаційним менеджментом і всім дотичним.
Не вдаючись детально в методологію соцопитування, варто відзначити, що серед цілей дослідження зазначено «сформувати збалансовану, але позитивну аналітичну картину про діяльність адвокатури та Національної асоціації адвокатів України», а опитування адвокатів відбувалося «електронною розсилкою через НААУ». Суддів і прокурорів опитували за «закритими професійними списками», і у звіті прямо сказано, що це нерепрезентативна вибірка. Тобто соціологія хоч і сконструйована під замовника, але відверто це описує.
Засновник компанії Wooden Horse Strategies Браян Меффорд — відомий в Україні американський політтехнолог. На конференції, співорганізованій НААУ у Гаазі 2021 року, Лідія Ізовітова виступала з програмною промовою, а Браян Меффорд був серед модераторів. Там він публічно розхвалював українську адвокатуру та її нібито «інституційні перетворення». Після тієї події Меффорд разом із Валентином Гвоздієм, заступником очільниці НААУ, записався на подкасті Global Europe Unpacked, де теж піарив українську адвокатуру. 2022 року юридична компанія Гвоздія GoLaw була «партнером» фонду Help Ukraine Operation Palyanytsya, яким керував Браян Меффорд. Обидві компанії входять до Американської торговельної палати в Україні, де, ймовірно, і розпочалося партнерство.
Під час презентації документа у Брюсселі від компанії Wooden Horse Strategies був присутній Кріс Холзен. Виступав він не як незалежний експерт, а як підрядник, що отримав гонорар. Холзен закликав європейців не довіряти звітам українських антикорупційних громадських організацій, фактично відтворюючи наративи проросійських діячів та інших противників реформ, називаючи їх «закритою грантовою екосистемою». Також він заявляв про конфлікт інтересів цих організацій, при цьому сам був фінансово зацікавлений у результаті цієї презентації.
Соціологія та публічні виступи в цій конструкції працюють не на з’ясування реального стану адвокатури, а на створення потрібної замовнику картини.
Приймаючою стороною у Європарламенті став проукраїнський євродепутат. Імовірно, йому захід представили як такий, що стосується підтримки верховенства права в Україні. Виглядає, що лобісти НААУ фактично використали людину з чистою репутацією та щирою підтримкою України для легалізації сумнівного звіту в стінах Європарламенту.
Ціна піару керівництва адвокатури
Послуги елітних лобістів і політтехнологів — задоволення не з дешевих. Хоча фактичні витрати приховано договорами про нерозголошення, а саму кампанію замасковано через релігійну організацію, орієнтовну вартість таких послуг на ринку визначити нескладно. За нашими підрахунками, на цю піар-кампанію було витрачено приблизно від 75 тис. до 150 тис. дол.
Тільки контракт з Дейлом Армстронгом (Armada Network) коштує 30 тис. дол. на місяць. Компанія Грегга Харпера Harper & Bailey Governmental Solutions — елітний «бутик» політичного лобізму. Стандартний чек від одного клієнта за просування інтересів становить від 60 тис. до 180 тис. дол. на рік. Участь президента такої компанії у написанні звіту для НААУ та його політ до Брюсселя навряд чи були проявами волонтерства. Ви не знайдете новин, що Грегг Харпер надає такі послуги pro bono.
Окремою статтею витрат було соціологічне дослідження від Wooden Horse Strategies. Стандартне всеукраїнське опитування коштує від 500 тис. до 1,5 млн грн, а підготовка експертних інтерв’ю та англомовного звіту за участі іноземних консультантів, очевидно, виходить далеко за межі базового ринку. Навіть за мінімальними оцінками, така робота тягне щонайменше на 20 тис. дол.
Ще близько 2 тис. дол. пішло на переклад дослідження українською мовою.
Ніхто у Вашингтоні не залучає ексконгресменів і не замовляє соціології в Києві з благодійних міркувань.
Попри це, аналітика від Armada Network подається як майже благодійна ініціатива громадської організації. Втім, набір інструментів і залучених виконавців свідчить: ідеться про повноцінну комерційну кампанію.
Звідси постає ключове запитання: за чий рахунок? Якщо коштом адвокатів, то це означає використання їхніх обов’язкових внесків для захисту інтересів чинного керівництва, а не всієї професії. Якщо ж фінансування надходило ззовні, то без публічної звітності неможливо оцінити його джерела та умови.
За відсутності фінансової прозорості такі питання не є риторичними. Особливо з огляду на зв’язки очільниці НААУ з Віктором Медведчуком, який, схоже, зберігає інтерес до української адвокатури. Нещодавні журналістські розслідування також вказують на системне фінансування з боку Кремля мережі українських адвокатів, що працюють на темах виїзду за кордон, відстрочок і уникнення мобілізації. Одним із кураторів цієї мережі називають Євгена Бакланова — людину з орбіти Медведчука.
Фінансова звітність органів адвокатського самоврядування фактично закрита. І поки вона залишається такою, відповісти на питання про джерела фінансування подібних кампаній неможливо. Єдиний спосіб це перевірити — незалежний фінансовий аудит.
Експертність без доказів
Документ звинувачує «грантових» активістів і їхні тіньові звіти в упередженості та замкненій аргументації. Водночас самі автори не наводять жодних посилань, доказів чи конкретних прикладів на підтвердження власних тверджень.
Показово, що у звіті, який формально не пов’язаний із керівництвом адвокатури, відтворюється та сама риторика, що й у комунікаціях НААУ: активістів називають «самопроголошеними представниками адвокатури», «альтернативною адвокатурою» або псевдоекспертами. Це ставить під сумнів незалежність документа.
Крім самої НААУ, звіт активно поширюють переважно проросійські інформаційні мережі, зокрема народна депутатка від ОПЗЖ Антоніна Славицька. Вона відома як колишня помічниця Сергія Ківалова та фігурантка розслідування Національного антикорупційного бюро щодо голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Павла Вовка.
У підсумку маємо документ, який претендує на експертність, але не відповідає базовим стандартам доказовості і водночас відтворює політично заангажовану риторику та поширюється в середовищах, зацікавлених у збереженні статус-кво.
Реформа, якої вже не уникнути
З моменту публікації сумнівного дослідження минув уже понад місяць, однак комунікаційна кампанія навколо нього триває. Гроші невідомого походження й далі працюють на користь американських лобістів. Усе це — «червоні прапорці», які прямо вказують: реформу адвокатури більше не можна відкладати. Це не лише внутрішній запит, а й пряма вимога на шляху України до ЄС. Європейська комісія вже три роки поспіль наголошує на її необхідності.
Очевидно, що чинне керівництво НААУ використовуватиме всі доступні інструменти, аби зберегти контроль над системою і відтермінувати реальні зміни. Водночас заперечення самих проблем лише підтверджує небажання їх вирішувати.
Ключовим елементом реформи має стати перезавантаження органів адвокатського самоврядування за участі міжнародних експертів. Йдеться не лише про зміну персоналій, а й про перевірку доброчесності та створення запобіжників від повернення до практик залежності, закритості й політичного впливу. Саме від цього залежить, чи зможе адвокатура відновити довіру або ж так і залишиться інструментом вузького кола осіб.
Що довше система витрачає ресурси на самозахист і міжнародне лобіювання, то очевиднішою стає головна річ: без глибокого перезавантаження адвокатського самоврядування вона не реформується сама — її доведеться реформувати зовні.
Детальніше про необхідні кроки з трансформації адвокатури читайте в аналітичній довідці та «Дорожній карті реформи адвокатури», яку підготувала коаліція громадських організацій з адвокатами.