Криміналізація контрабанди. До чого готуватися

Через сумнівну законодавчу політику митниця може перетворитися на пекло для експортерів, імпортерів, митних брокерів і перевізників, адже тепер навіть помилка в документах може стати причиною відкриття кримінальної справи з дуже суворими санкціями.

Кілька днів тому депутати згадали про проєкт закону дворічної давності за №5420 про внесення змін до Кримінального кодексу України (ККУ) та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, а також їхнього недостовірного декларування. Власне, проєкт пропонує віднести порушення митних правил, що підпадають під норми статей 472, 483, 485 Митного кодексу України за проступки в значному і великому розмірі, до кримінальних вчинків і передати підслідність за такими кримінальними справами до Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Законопроєкт президентський, був прийнятий у першому читанні в липні 2021-го і відтоді чекав на друге читання.

Законопроєкт не зазнав принципових змін до другого читання.

Нагадаю, що бізнес-середовище від самого початку пред'являло до нього дві головні вимоги: вивести з-під кримінальної відповідальності порушення, пов'язані з неправильним декларуванням товарів (у межах сьогоднішньої статті 472 Митного кодексу України) і переглянути розмір правопорушення, за яким настає кримінальна відповідальність.

Перша вимога зрозуміла. Сумнівним є те, що депутати пропонують вважати злочином навіть помилки в документах, що подані разом із митною декларацією. Так, неточні (неправильні) відомості про вагу або кількість вантажних місць, країну походження товарів чи маркування товару в зазначених документах можуть призвести до кримінальної відповідальності.

Як, на думку законодавця, має відбуватися митне оформлення? Найшвидше, про це автори законопроєкту не думали. Але виходить, якщо декларант не хоче мати проблем із законом, то до початку митного оформлення повинен кожен товар вивантажити, перевірити всі маркування, опис, вагу, країну походження, — і все одно боятися почати декларування, бо завжди є ризик щось пропустити.

До чого це призведе? Лише до збільшення корупції в митних органах. Тепер декларант і митний брокер стають цілком залежними від бажання митника відшукати бодай якусь невідповідність. При цьому якихось суттєвих зрушень у реформуванні самої митниці чи припиненні недоброчесних практик її співробітників ми досі не побачили.

Друга вимога потребує пояснення. Логіка, яку застосовував бізнес, полягала в такому: контрабанда товарів (не плутати з контрабандою наркотиків, зброї чи заборонених до ввезення товарів), з погляду державних інтересів, порушує встановлений законом порядок збору митних платежів. Отже, за своєю правовою природою порушник закону досягає своєї мети, не сплачуючи податків у повному обсязі. А це ідентично порушенню, встановленому статтею 212 ККУ. Але якщо відповідно до статті 212 розмір кримінального порушення залежить саме від розміру несплачених податків, то згідно зі статтею 201-3 (контрабанда товарів) розмір кримінального порушення розраховується від вартості товару і від суми несплачених податків не залежить узагалі.

Щоб, як то кажуть, відчути різницю, порівняйте дані, наведені в таблиці.

Грошовий еквівалент кваліфікуючої ознаки

Якщо розрахувати середні податки у вартості предметів контрабанди (25% від вартості товару), то таке порівняння буде дуже показовим. До кримінальної відповідальності законодавець планує притягувати за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) на суму від 335,5 тис. грн, або 9 тис. дол. Враховуючи, якими сумами зазвичай оперують у зовнішній торгівлі, чи не занадто суворо ми підійшли до справи?

Зрештою, найгірше, що законодавці не лише відкинули всі рекомендації бізнесу, а й обрали найгірший шлях — поєднали порушення переміщення товарів через митний кордон України з порушенням правильності декларування. Ба більше, у них вийшло це вмістити в одну диспозицію статті.

Тепер навряд чи знайдеться спеціаліст, який пояснить, в який момент починається переміщення товарів, в який закінчується і за якою процедурою. В розумінні законодавців, і лише в розумінні Кримінального кодексу, доставлений в митницю призначення товар, який знаходиться під митним контролем і за яким подано митну декларацію, ще перебуває в процедурі переміщення через митний кордон. Нонсенс, але так каже законодавець.

Крім того, практично всі пропозиції (і досить розумні також) від депутатів комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики до цього проєкту закону були відхилені комітетом з питань правоохоронної діяльності. Складається враження, що правоохоронний комітет хоче очолити боротьбу з контрабандою і корупцією в митних органах лише через посилення санкцій і розширення випадків кримінальної відповідальності. При цьому погано розуміючись на митній справі.

На жаль, ці ініціативи додадуть чимало проблем рядовим співробітникам підприємств, які за своїми посадовими обов'язками повинні готувати і подавати в митницю митні декларації від свого імені, але в інтересах свого підприємства. Ні для кого не є секретом й інше — митники досі здійснюють провадження за справами поверхово, не маючи ані процесуальних інструментів, ані бажання якісного розслідування по справі з порушення митних правил. Передача цих категорій справ у Бюро економічної безпеки, до якого перекочували колишні податкові міліціонери, лише додає страху. Криміналізація — це не просто умовні три роки тюрми до штрафу.

Україна відмовилася від криміналізації контрабанди 2011-го з доволі простих причин: кримінальний процес складніший, триваліший і дорожчий за адміністративний. До того ж «адміністративність» мала спростити процес конфіскації контрабандних товарів і знизити тиск на бізнес. Експеримент було визнано невдалим, хоча і роки із кримінальною відповідальністю за контрабанду не були для нас найкращими.

Чи зможе криміналізація зробити БЕБ ефективним борцем із реальною контрабандою? Сумнівно. Поки відомство не демонструвало особливих успіхів. Утім, тиск на реальний сектор точно зросте без впевненості, що зрештою на лавах підсудних опиняться саме контрабандисти.