Останнім часом дедалі частіше солісти вітчизняного політінкубатора страхають суспільство катастрофічними наслідками ймовірного Майдану - третього. Апокаліптичні картини, генеровані у свідомості легіону політтехнологів та в державницьких лобах можновладців, заполонили ЗМІ й телеканали. Особливо тужне голосіння навколо цієї наболілої теми лунає з владних печерських пагорбів, у корупційних нетрях яких звили затишні гніздечка перелітні реформатори. Страхаючи народні маси розвалом країни, анархізацією суспільства, а також іншими катастрофами, владні оракули орудують кучмівськими та межигірськими мантрами: "Революції не буде"; "Нового Майдану не буде" тощо.
Тим часом чомусь у нудних монологах глаголящих телевізійних голів не згадується про причини зростання суспільної відрази як до чинних керманичів українського владного ковчега, так і до методів їхньої діяльності. Мимоволі згадується відомий афоризм Козьми Пруткова: "Зри в корінь".
Представники вітчизняного бізнесу в різних секторах економіки (фармація, фінанси, будівництво, ІТ і т. п.) вже не кричать, а волають про допомогу. На заводських прохідних, в офісних приміщеннях шикуються черги служителів закону, сповненні бажання вилучити, обшукати та іншим чином проілюструвати героїчну діяльність на благо держави і суспільства.
Впевнений, що прокурорське, міліцейське та інші види "правоохоронного" свавілля залишили рубці на житті кожного пересічного громадянина цієї держави, але деякі прояви зазначеного ганебного явища все ж таки заслуговують окремої уваги. З однією з таких ситуацій зіштовхнувся і я, виконуючи функції адвоката у кримінальному провадженні в інтересах ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс". Основним видом діяльності цієї компанії є обмін валют, навколо якого традиційно рояться легіони правоохоронців різних мастей. Для працівників означеної компанії обшуки та інші слідчі дії набули ознак буденності, адже їх кількість зростає пропорційно погіршенню економічної ситуації в країні.
Звісно, якщо приводом до цієї слідчої дії є бодай формальні ознаки кримінального правопорушення і витримано процедурні тонкощі чинного законодавства України, то питання законності чи незаконності дій є предметом юридичної дискусії сторін процесу. Проте коли слідчі дії набувають ознак ординської навали, то приписи КПК України перетворюються на п'яте колесо до воза.
Швидкорукі опери та позбавлені комплексів слідчі концентрують увагу на банкнотах й інших матеріальних цінностях фінансової компанії, які абсорбуються зі швидкістю світла у правоохоронних нетрях. Безпосередність, із якою проводяться ці так звані слідчі дії, викликають сумніви в інтелектуальній адекватності служителів закону, а про їхні професійні якості вже й не згадую. Наочною ілюстрацією до сказаного є перипетії кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 02.02.2015р. за №42015110230000010, досудове розслідування в якому здійснює СВ Обухівського РУ ГУМВС України в Київській області, відповідно - функції процесуального керівництва виконують місцеві прокурори.
Означене кримінальне провадження буквально нашпиговане різними колоритними, з погляду кримінального права, деталями. Приміром, для кримінально-правової кваліфікацій дій службових осіб ТОВ "ФК Абсолют Фінанс" використано посилання на ст.364 КК України, хоча дія цієї правової норми не поширюється на службових осіб юридичних осіб приватного права. Своєю чергою, фактичні обставини кримінального правопорушення, відтворені у процесуальних документах сторони обвинувачення, співвідносяться з диспозицією ст.212 КК України, тобто ухиляння від сплати податків.
Але ці недоречності - квіточки, а ягідки дозріли під час проведення обшуків 14 травня 2015 р. Зокрема, у приміщенні каси відділення ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс", розміщеному в торговельному центрі "Велика кишеня" за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська,119, ця слідча дія проводилася на підставі ухвали слідчого судді, строк дії якої закінчився 27 квітня 2015р.! Отже, слідчий, прокурор та оперативні працівники незаконно пробралися до приміщення компанії, а відтак є злочинцями, оскільки їхні дії містять ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України. Одночасно зі слідчими діями в місті Обухові служителі закону міста супутника Києва навідалися до столиці й зачистили офісні приміщення фінансової компанії та мережу її касових відділень від грошових знаків на доволі значну суму, комп'ютерної техніки, первинних бухгалтерських документів, а також здобули інші трофеї.
Після 15.05.2015р. кримінальне провадження фактично перетворилося на прокурорсько-міліцейську вендету проти законності і здорового глузду. Не переобтяжуючи читача процесуальними тонкощами, зазначу, що, за правилами чинного КПК України, слідчий (прокурор) зобов'язаний не пізніше наступного дня після проведення обшуку звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту на вилучене майно, якщо в ухвалі про обшук не надавався дозвіл на вилучення цього майна.
Обухівські правоохоронці провели вищезазначені дії у дивний спосіб: 15.05.2015 р. отримали ухвалу слідчого судді Обухівського району про накладання арешту, а 18.05.2015 р.подали клопотання! Саме так, клопотання, на підставі якого слідчий суддя мав право ухвалити судове рішення від 15.05.2015р., фактично подане через три дні після його розгляду!!!
Звісно, колегія Апеляційного суду Київської області, яка розглядала скарги ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс", критично поставилася до ймовірної телепортації клопотання про накладення арешту в часі. Судові засідання за скаргами ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс" перетворилися на розпечену сковорідку для прокурорів, чиї недолугі аргументи викликали подив та обурення в суддів.
Після отримання судових рішень, якими було повністю відмовлено у задоволенні клопотань про накладення арешту на грошові кошти, майно ТОВ "ФК "Абсолют Фінанс", здавалося, справедливість перемогла, адже, за правилами ч.1 ст.16 КПК України, слідчий не має права утримувати будь-яку власність юридичних, фізичних осіб за відсутності вмотивованого судового рішення. Однак обухівські прокурори творчо поставилися до виконання судового рішення. Так, на адресу фінансової компанії посипалися численні постанови слідчого, узгоджені процесуальними керуючими, про неможливість повернення незаконно вилученого майна, з використанням, м'яко кажучи, екзотичних аргументів. Обґрунтовуючи відмову виконувати рішення судів, прокурори керувалися рішеннями слідчого судді від 15.05.2015р., які були вже скасовані апеляційною інстанцією.
Привід для оптимізму дала нова постанова органу досудового розслідування, в якому інформувалося про наміри повернути майно після отримання останніх судових рішень через відділення поштового зв'язку.
У наступній відповіді, підписаній прокурором С.Тищенко та заступником прокурора Д. Житником, інформувалося про "об'єктивну" неможливість виконання судових рішень, оскільки у клопотанні адвоката не використано число "0"?
Очевидно, що нумерологічні вподобання та сакральний зв'язок прокуратури Обухівського району з грошовими знаками долає страх кримінальної відповідальності за фактичне пограбування суб'єкта господарювання, замасковане під слідчі дії.
Як протидіяти відкритому свавіллю з боку корумпованої прокуратури? На жаль, відповідь очевидна - методами, прийнятними для цих горе-діячів у погонах, тобто революційними. Хотілося б почути відповідь із цього приводу очільників ГПУ, до яких спрямовувалися десятки звернень трудового колективу фінансової компанії, але віз і нині там…