Двоє з трьох судей Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України 14 березня вирішили скасувати вирок для судді Київського адміністративного суду Олександри Брагіної, звинуваченої в умисному неподанні електронної декларації, нібито через релігійні переконання. Це створює небезпечний прецедент, який зможуть використовувати чиновники для ухилення від електронного декларування, зазначив юрист "Центру протидії корупції" Вадим Валько в колонці для "УП".
Згадана суддя Брагіна в 2021 році подала в Національне агентство з питань запобігання корупції декларацію за 2020-й у паперовому вигляді, попри вимоги закону подавати такий документ лише в електронній формі. Посадовиця пояснила свої дії тим, що релігія не дозволяє їй оформлювати електронний підпис, який є обов’язковим для відповідної декларації.
Водночас, за словами Валька, таке рішення збіглося із введенням нових алгоритмів перевірки декларацій, які автоматизували та суттєво спростили процес, у тому числі щодо виявлення порушень.
Суд першої інстанції визнав Брагіну винною через умисне неподання декларації. Вирок передбачав 51 тисячу гривень штрафу і заборону обіймати певні посади. Суддю могли б звільнити з посади, однак згодом апеляція повністю виправдала її.
Однак, представник ЦПК звернув увагу, що в 2016-2019 роках Брагіна використовувала цифровий підпис у деклараціях. Сама суддя наголосила, що він нібито "спотворював її особистісні почуття і негативно впливав на її свідомість, вона перебувала у стані дискомфорту, відчувала тягар та провину перед представниками церкви".
Двоє суддей апеляції ВАКС, Даниїла Чорненька та Інна Калугіна, повірили фігурантці, бо та у 2005 році відмовилась від податкового номера, не заводила рахунків у банку, а в 2019-му відмовилася й від цифрового підпису. Також було використано рішення інших судів, у тому числі ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва.
Як зазначив Валько, тепер складно з’ясувати, чи приховувала підозрювана якусь інформацію, оскільки повну перевірку можна провести лише після подання електронної декларації.
"Насправді ситуація здається дещо іншою. Брагіна чітко розуміла, що порушує закон, коли подає "паперову декларацію". Адже подання саме такої декларації дозволяло їй оминути повну перевірку НАЗК. Також паперова декларація так і не була оприлюднена у публічному реєстрі – з усією інформацією про статки та нерухомість судді", – наголосив юрист "Центру протидії корупції".
Також він згадав про інший момент, на який вказував третій суддя апеляції Микола Глотов – він виступав проти ухвалення виправдувального вироку. Під час слухань у першій інстанції та в апеляційній палаті Брагіна посилалася на різні церковні правила, що нібито забороняють їй користуватися електронним підписом. Глотов наполягав, що це доказ свідомого маніпулювання.
У результаті апеляція не з’ясувала точно, де саме було вказано норми, на які посилалася фігурантка. На думку експерта, "це свідчить про неповноту судового розгляду, що є підставою для скасування або зміни рішення".
"Безперечно, всі люди мають право на власні релігійні переконання та право на свободу віросповідання. Однак ці переконання не дають права не виконувати закон … Будь-який посадовець, зокрема суддя, добровільно бере на себе обмеження, пов'язані із виконанням своїх професійних обов'язків … Брагіну ніхто не змушував залишатися суддею після того, як стало відомо про плани запровадити обов’язкове електронне декларування. Але як цікаво виходить, що на той час релігійні переконання дозволяли їй подавати електронні декларації, а за кілька років уже ні", – написав Вадим Валько.
Після виправдального вироку Брагіна швиденько подала заяву про відставку, яку, на думку експерта, скоро схвалить Вища рада правосуддя. Після цього їй не треба буде декларуватися, тільки перед і після звільнення.
"Тепер нічого не заважає багатьом чиновникам хоч завтра також "увірувати" та сказати, що замість електронної вони будуть заповнювати свою паперову форму. На сьогоднішньому етапі все залежить від позиції Верховного суду, саме він буде ставити в цьому питанні крапку", – написав юрист.
Даниїла Чорненька та Інна Калугіна, що виправдали Брагіну, мають досвід і інших сумнівних рішень. Зокрема, у 2022 році вони виправдали суддю Закарпатської області Михайла Пака та його спільника у справі щодо хабарництва. Нещодавно Верховний Суд скасував рішення та направив справу на новий апеляційний розгляд.
У 2021 році Калугіна залишили без змін сумнівне виправдувальне рішення для колишнього директора фірташівського заводу Володимира Сивака. Згодом Верховний Суд теж скасував рішення апеляції, а згодом ексчиновнику все ж призначили 3,5 роки ув’язнення.
При цьому Чорненька в 2017 році, працюючи в звичайному районному суді, розглядала подібну справу неподання декларації з боку інспекторки податкової, але присудила їй один рік умовно. Апеляція потім скасувала вирок.
"Але це не завадило Чорненькій у складі колегії суддів ВАКС визнати винним екссуддю Апеляційного суду Дніпропетровської області Олександра Баранніка. Він теж не подавав декларацію в електронній формі, хоча й не казав про релігійні переконання. Одним з аргументів суддів про наявність умислу було те, що Бараннік уже колись отримував цифровий підпис і використовував його у роботі. В кейсі Брагіної це теж було, але рішення ухвалили протилежне", – додав представник "Центру протидії корупції".
Напередодні Вищий антикорупційний суд виніс виправдальний вирок стосовно народного депутата від "Слуги народу" Юрія Камельчука, якого раніше звинувачували у декларуванні неправдивої інформації.