Дуже скоро, 18 квітня 2014 р., на Головпоштамті в Мінську відбудеться офіційний випуск нових поштових марок, присвячених 70-річчю визволення Білорусі від німецько-фашистських загарбників. Буквально кілька днів тому марки, на яких планувалося відзначити, крім Білорусі, також Росію й Україну, вирішили надрукувати повторно. Але… вже без згадки про Україну, повідомляє видання "Белорусский партизан".
Під час першої презентації нових марок на сайті Білпошти їх анонсували як спецвипуск з нагоди "70 років визволення Білорусі, Росії та України від німецько-фашистських загарбників". Філателістам представили ескіз майбутньої марки з відповідним надписом.
Але в середині березня марку перемалювали й віддрукували вже з новим надписом, прибравши згадку про Україну. Тепер вийде блок марок з нагоди "70 років визволення Білорусі і Росії від німецько-фашистських загарбників".
Чому прибрали Україну, "Белорусскому партизану" у Білпошті не пояснили. Але експерти називають це інформаційно-ідеологічною війною, яку Росія та її союзник із Митного союзу ведуть проти демократичної України. Більшу ганьбу для авторів марок про історію Великої вітчизняної війни важко навіть уявити.
У трагічній статистиці Другої світової війни Україна посідає перше місце. Згідно з офіційними даними, в Україні загинуло 5,5 млн людей; на фронтах загинуло понад 2,5 млн українців. За підрахунками інституту історії НАН України, у лавах Радянської армії загинуло від 3,5 до 4 млн українців, у партизанських формуваннях - 40–60 тис. чоловік, у загонах УПА - понад 100 тис. осіб. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять від 8 до 10 млн людей, демографічні втрати - 10–13 млн людей.
4 січня 1941 р. в УРСР проживало 41,5 млн людей. На літо 1945 р. - лише 27,4 млн людей. За роки війни було зруйновано понад 700 міст і 28 тис. українських сіл. Матеріальні втрати (у цінах 1941 р.) становили 285 млрд карбованців, тобто понад 40% усіх втрат Радянського Союзу за роки війни.
За офіційним даними, на території Білорусі загинуло 2,2 млн людей, Росії - 1,8 млн, Литви - 666 тис., Латвії - 644 тис., Естонії - 125 тис., Молдавії - 64 тис. Ці республіки колишнього СРСР (крім РРФСР) були повністю окуповані нацистами та їхніми союзниками.
Олександр Довженко писав: навколо України "точиться добра половина світової війни". І це аж ніяк не перебільшення. На території УРСР війна тривала 40 місяців, аж до 28 жовтня 1944 р. "У 1943-1944 рр. тут була зосереджена майже половина діючої Червоної армії. В українській кампанії брали участь шість фронтів - 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські, 1-й і 2-й Білоруські, - Чорноморський флот… З 10 гвардійських армій вісім діяли на українських фронтах…" (М.Коваль. "Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах 1939–1945"). З перших днів війни й аж до визволення України від нацистів на південному напрямку театру воєнних дій було зосереджено від 56 до 76% загальної чисельності з'єднань вермахту…
Така безглузда і підла по суті приватизація спільної для всіх народів колишнього Радянського Союзу пам'яті про Другу світову війну свідчить про втрату моральних орієнтирів не тільки в російському (що нас, українців, уже не дивує), а й у частині білоруського суспільства. Правлячий режим країни, де кожен четвертий загинув у роки Другої світової війни, фактично викреслив братній народ із літопису найстрашнішої трагедії XX століття.