BigData і можливості робити аналітику та прогнози на основі великих масивів даних розбурхує уми вже більше десятка років. В Україні наразі однією з найбільших ІТ-систем є Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), створена свого часу, зокрема й задля того, аби збирати дані, аналізувати їх і мати можливість робити прогнози та приймати на їх основі стратегічні рішення щодо здоров’я українців. Про те, як вона працює під час війни, наскільки захищені її дані, які мрії є щодо її розвитку і які проблеми; про те, як зараз, під час війни, електронні бази можуть і як вирішують нагальні проблеми, зокрема й з обліком і розподілом медичної гуманітарної допомоги, що надходить в Україну, ZN.UA розмовляло із заступницею міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марією Карчевич.
Аналітика
— Пані Маріє, про BigDatа говориться чимало. І Електронна система охорони здоров'я — база, яка могла б збирати багато різноманітної медичної інформації, на підставі якої можна було б робити важливі в галузі прогнози. Що наразі?
— Зараз це одна з найбільших ІТ-систем у нашій країні. Якщо порівнювати темпи розвитку ЕСОЗ зі схожими електронними системами інших розвинених європейських країн, то за п’ять років ми пройшли шлях, який інші країни проходять за десять, а то й 20 років. На сьогодні ЕСОЗ містить реєстр з понад 35 мільйонів пацієнтів, які мають декларації з сімейним лікарем. З системою працюють більш ніж сім тисяч закладів охорони здоров’я, як комунальних, так і приватних.
Щодо розвитку, в контексті аналізу даних, певної аналітики, то тут кілька складових.
Передусім, уже зараз є низка інформаційно-аналітичних дашбордів для аналізу та ухвалення рішень. Поряд із тим, для повноти інформації з ЕСОЗ мають працювати всі заклади охорони здоров’я країни. Тому було ухвалено відповідні зміни до ліцензійних умов з медичної практики та щодо провадження господарської діяльності аптек. У цих закладів є перехідний період, щоб підключитися і працювати в системі.
Ми провели попередній аналіз паперової облікової документації — більше 600 форм. Зараз електронні медичні записи фактично покривають понад 80% форм паперової медичної документації. Але, крім внесення записів, важливі також повнота і спектр охоплення. Тобто щоб усі заклади працювали з системою та вносили дані. Тоді ми зможемо говорити про повноцінну електронну медичну картку пацієнта. Це актуально і в контексті депаперизації, і в контексті формування єдиного медичного інформаційного простору. Тоді будемо мати повноту даних, збережених у єдиному, захищеному місці.
— Який відсоток даних ЕСОЗ зараз аналізується?
— Аналізуються всі дані. Адже електронна система охорони здоров’я і створювалася для того, щоб передусім розуміти потреби Програми медичних гарантій (ПМГ). Аби на основі даних, які вносяться і аналізуються, здійснювати виплати закладам охорони здоров’я в рамках пакетів ПМГ.
Система почала рости. Її функціонал розширюється вже поза спектром ПМГ. Наприклад, функціонал імунізації був розроблений під потреби протидії COVID-19. Реабілітаційний компонент розробляється для здійснення заходів з реабілітації у сфері охорони здоров’я. Весь впроваджений функціонал, усі дані, які є в системі, аналізуються. Для цього є відповідні інформаційно-аналітичні панелі. Усе здійснюється і в контексті фінансових виплат, і в контексті певних рішень.
— Система існує не так давно, якийсь час вона наповнювалась. Які рішення вже були ухвалені на підставі аналізу цих даних?
— Як приклад, можу навести актуальні події навколо COVID-19 — щодо протидії та вакцинальної кампанії. Було розроблено функціонал імунізації, з допомогою якого ми могли аналізувати щеплення, проведені на території України, у розрізі тих чи інших регіонів і різних закладів охорони здоров’я: яка кількість людей отримала першу, другу дози тощо. Зараз говоримо вже про бустерні дози — першу, другу. Ми розуміємо, яким є охоплення щепленням і, в тому числі, наскільки ефективно працювали сімейні лікарі, запрошуючи людей на вакцинацію. І комунікаційна кампанія, і такі запрошення відігравали важливу роль, аби люди отримали захист.
Ці дані моніторились у постійному режимі — якими є темпи вакцинальної кампанії, де є провисання, з якими регіонами потрібно більше працювати. На підставі аналізу даних ухвалювалися певні рішення.
— Чи є у вас дані, яка кількість лікарів працює в лікарнях? Де і яких не вистачає? Яка кількість медперсоналу під час війни виїхала, звільнилася, перемістилась?
— Так, такі дані по конкретних закладах є і в ЕСОЗ, і також оперативна статистика для ухвалення рішень збирається через систему MedDatа. Регіони вносять їх у щоденному режимі. Ми це моніторимо, аби бачити кадрову ситуацію по різних регіонах. Зокрема, скільки лікарів і медичних працівників залишили територію країни з початку повномасштабної війни; скільки з того чи іншого регіону переїхали в інші регіони. На підставі цих даних ухвалюються рішення.
— Наприклад?
— Зокрема, щоб ситуацією можна було оперативно управляти, у тому числі й закривати кадрові потреби, було ухвалено відповідні нормативно-правові рішення. Так, розроблено механізм відрядження фахівців із інших регіонів. Він передбачає направлення на роботу в інші регіони, у першу чергу тих медичних працівників, які самостійно виявили бажання бути залученими до якнайшвидшого відновлення нормальної життєдіяльності й здоров’я наших громадян, що були позбавлені доступу до якісних медичних послуг. Зараз це питання розглядається також щодо деокупованих територій, зокрема Харківської і Херсонської областей.
— А чи обліковується в системі, наприклад, медичне обладнання? Адже пакети ПМГ містять певні вимоги, зокрема й стосовно обладнання.
— Так, згідно з вимогами щодо послуг, які мають надати заклади, вони подають відповідні дані. Якщо говорити саме про великий реєстр усього медичного обладнання, то ми почали думати над його створенням. На сьогодні можу сказати лише, що, можливо, в його контексті можна буде зробити повноцінний облік. Адже справді було багато поставок медичного обладнання через гуманітарну допомогу. Зараз облік гуманітарної допомоги ведеться в системі MedDatа. Але якщо говорити комплексно, то ці дані наразі є в різних системах. Інтегрованого обліку медичного обладнання поки що немає.
— Планується?
— Так, такий варіант розглядається. Це актуально, щоб розуміти, що є, що поставлено, де є потреба. Особливо зараз, коли моделюється мережа закладів охорони здоров’я за кластерним підходом. Відповідно, будуть визначені заклади спроможної мережі, та, якщо є потреба в обладнанні в цих закладів, її важливо першочергово покрити.
— Зараз на лікарів іде подвійне навантаження. Паперова форма зберігається, і вони змушені вносити дані і туди, і в електронну систему. Однак останню вони, як правило, розглядають як звіт для оплат НСЗУ, а паперову — як історію хвороби. МОЗ планує відмінити паперові форми і довести ЕСОЗ до стану, коли лікар зможе вносити дані тільки туди? Коли? Нинішня ситуація, на мій погляд, може спотворювати дані для аналізу.
— Є наказ МОЗ від 28.02.2020 № 587, який дозволяє не вести відповідних паперових форм, якщо ведуться електронні медичні записи. Тому, думаю, тут ідеться більше про певну комунікацію з медичними працівниками — не потрібно створювати собі навантаження і дублювати на папері те, що вноситься до електронної системи охорони здоров’я. Проте я знаю, що багато хто вже відійшов від цієї подвійної роботи.
Якщо більш глобально, то, як уже казала, в нас є ще понад 600 паперових форм, які зараз аналізуються на предмет того, що можна швидко скасувати, а де потрібно йти довшим шляхом і здійснити реінжиніринг процесів. Це великий шмат роботи, який нам ще потрібно здійснити, аби перейти на повноцінний електронний облік. Під час війни ми побачили, що там, де записи велись на папері, і заклад тепер зруйновано, дані втрачено. Яскравий приклад — по рутинних щепленнях. Дані не були внесені до системи, паперові знищені, і відновити їх неможливо. Є випадки, коли дітям потрібно зробити повторні щеплення, бо про попередні немає підтверджень. Якби все це було внесено до електронної системи, підтвердити було б легко.
Захист даних
— Як захищена ЕСОЗ, медичні дані?
— ЕСОЗ захищена надійно. Відповідно до українського законодавства, що підтверджується комплексною системою захисту інформації та відповідним атестатом, який має наша система. Також є відповідність міжнародним стандартам захисту інформації. Зокрема GDPR — регламенту із захисту даних. З боку міжнародних компаній у нас постійно відбуваються перевірки на безпеку та вразливість, проводяться тести на проникнення. Як самі, так і з допомогою наших міжнародних партнерів, ми постійно перевіряємо — чи система в той чи інший момент часу надійно захищена, чи вона стійка до певних втручань, до кібератак. Тому тут ми впевнені.
Від початку війни і раніше на ЕСОЗ здійснювалася низка кібератак. Одні з наймасованіших були 24 лютого, перед початком повномасштабного вторгнення. СБУ підняло нас о третій годині ночі — масовані атаки йшли на різні державні системи та реєстри. Як ви знаєте, жодного «злому» даних в ЕСОЗ не відбулося.
— Хто має доступ до медичних даних?
— Виключно медичний працівник за згодою пацієнта. Також доступ до своїх даних може мати пацієнт у рамках функціоналу «кабінет пацієнта». У тих медичних інформаційних системах, де він реалізований.
Зараз плануємо зробити централізований запуск функціоналу «кабінет пацієнта», щоб усі користувачі та всі пацієнти мали певні функціональні можливості щодо доступу, управління своїми медичними даними та іншими функціями. Наприклад, щодо донорства крові, нагадування про щеплення і багато інших корисних речей, які стимулюватимуть людей піклуватися про власне здоров’я. Пацієнт зможе подивитися кожен свій візит, щеплення, направлення, створені історії хвороби, тобто всі записи, внесені до системи.
Електронні лікарняні, рецепти
— Росія завдає ударів по критичній інфраструктурі. Мають місце віялові відключення електроенергії, перебої з інтернетом. Що з електронними лікарняними, наприклад?
— Щодо стану роботи системи загалом, то. в контексті воєнного стану, було ухвалено певні рішення. Ми розуміємо, що можуть бути перебої і зі світлом, і з доступом до інтернету. Якщо інтернет десь не працює і технічної можливості немає, заклади можуть виписувати певні паперові документи. Такий виняток зроблено для крайніх ситуацій під час воєнного стану, це стосується як електронних лікарняних, направлень, так і інших документів.
Якщо говорити про лікарняні, то з часу запуску реформи було створено вже більше десяти мільйонів електронних листків непрацездатності. У співвідношенні, паперових в обігу залишилося близько 1–2%. Це досить невеликий відсоток, з огляду на нинішню ситуацію в країні, зокрема з перебоями електроживлення.
— Що з електронними рецептами? На антибіотики вони працюють уже два місяці — з 1 серпня. З 1 листопада мають запрацювати для наркотичних засобів (а згодом — й інших рецептурних ліків). Які проблеми за цей час виявлено?
— Власне, перші електронні рецепти було впроваджено ще в рамках програми «Доступні ліки». Більш масштабно країна відчула зміни, коли було впроваджено електронні рецепти на антибіотики. Я знаю, що багато людей хвилювалися, як це буде. Сервіс досить масштабний.
Тут потрібно говорити ще і про певну культуру в нашому суспільстві. За кордоном рецепти на антибіотики є нормою. У нас це так само рецептурні препарати, але, на жаль, на практиці були певні порушення. Виглядає так, що для багатьох стало відкриттям, що антибіотики потрібно приймати лише за призначенням лікаря, що важливо, в тому числі, в контексті боротьби з антибіотикорезистентністю. Самолікування або некоректне вживання цих препаратів призводить до того, що потім, при серйозніших захворюваннях, вони стають недієвими. Весь світ і ВООЗ визнали це однією з десяти глобальних загроз людству. Тому антибіотики були першими в черзі на впровадження електронних рецептів — аби бачити і контролювати обіг, мати електронний облік, а також певну статистику і тенденції.
З моменту запуску виписано вже понад 200 тисяч електронних рецептів. Питання зараз є в частині їх погашення. Оскільки ще не всі аптеки підключені до ЕСОЗ, триває перехідний період, деякі аптеки погашають паперові рецепти.
— Скільки триватиме перехідний період? Поки діють паперові рецепти, не дуже зрозуміло, як можна контролювати виписку електронних. Для контролю потрібно, щоб лікарський запис відслідковувався. Електронний рецепт — хороша штука, але поки що виглядає вельми декларативно.
— Перехідний період потрібен, бо в країні війна. Є регіони, де йдуть активні бойові дії, технічна ситуація там різна. Є тимчасово окуповані території. Ми розуміємо, що там складна ситуація. І є аптеки, які ще не підключені до ЕСОЗ. Вимога їх підключення міститься в ліцензійних умовах. З 1 квітня аптеки в обов’язковому порядку мають почати працювати з ЕСОЗ і вносити дані щодо погашення електронних рецептів.
У нас ще є час, аби прокомунікувати, проговорити, допомогти, навчити і сформувати певну культуру. Що важливо, контрольованість обігу рецептурних препаратів — одна з вимог для вступу України до ЄС.
— З 1 листопада вводиться електронний рецепт на наркотичні засоби. Чого очікуєте від цього? Можливо, є якісь побоювання?
— Це другий етап запуску електронних рецептів. З 2023 року планується запуск електронних рецептів на всі рецептурні препарати.
По суті, у нас залишилися певні організаційні питання, які потрібно завершити до запуску. Ще є дев’ять аптек, які мають ліцензію на відпуск наркотичних препаратів, але ще не підключені до ЕСОЗ. Зараз завершуємо комунікацію з ними та підготовку. Інші аптечні заклади вже готові. Тож, у принципі, до запуску ми готові.
Очікуємо, що сервіс буде успішно впроваджений і медичні працівники й пацієнти використовуватимуть його. Для перших це має бути адміністративним спрощенням. Для других — полегшенням певних процесів.
Зараз рецепти на наркотичні препарати мають короткий термін дії. І люди, які потребують складного лікування, наприклад при онкологічному захворюванні, після інфаркту або якоїсь складної операції, мають кожних 10 днів фізично відвідувати лікаря. Тепер перший електронний рецепт можна буде виписати фізично на прийомі, а наступні, якщо вони потрібні, — дистанційно. Така можливість буде доступна в разі наявності в пацієнта хронічного чи затяжного захворювання або необхідності продовження лікування за попередньо встановленим діагнозом та планом лікування, зазначеному як призначення в медичному записі. Винятком є призначення ліків при проведенні замісної підтримувальної терапії людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.
Відповідно, після консультації з лікарем та створення е-рецепта людина отримає SMS із кодом погашення, номером рецепта. З цим SMS вона звернеться до аптечного закладу і отримає потрібний препарат. Сподіваємося, що з таким інструментом частина медичної допомоги стане більш доступною.
Навчання
— Ви згадали, що потрібні комунікації. Зараз можна почути про те, що не всі лікарі знають, як вести медичні записи, правильно їх кодувати. Де вони про це можуть дізнатися? Чи є якесь посилання на курс?
— Робота з медичними працівниками — окремий шмат роботи, адже в різних поколінь різні цифрові компетентності.
Щодо саме навчальної складової. Є Академія НСЗУ, яка по кожному функціоналу, що впроваджується в ЕСОЗ, і загалом по роботі системи готує навчальні курси. Крім того, що медичні працівники навчаються, як вносити дані, вони також можуть отримувати бали безперервного професійного розвитку. Нещодавно був виданий наказ МОЗ, яким внесено зміни до Порядку проведення атестації лікарів. Вони передбачають нарахування додаткових балів медичним працівникам під час атестації за підвищення рівня володіння цифровими компетентностями. Тепер за це можна буде отримати 20 балів із 50 мінімально необхідних.
Окрім цього, перед впровадженням нових функціоналів навчання для медпрацівників проводять медичні інформаційні системи. Якщо є якісь великі проєкти і потреба, окремо ми організовуємо ще серію вебінарів — або з окремими регіонами, або централізовано для всіх закладів. Це залежить від складності того чи іншого проєкту або функціоналу.
Щодо більш глобальних планів по цифровій освіті. Зараз рухаємось в тому напрямі, щоб, починаючи вже із закладів освіти для студентів медичного профілю, впроваджувати окремі навчальні курси по цифрових трансформаціях у медицині, роботі з ЕСОЗ, розвитку відповідних умінь і навичок. У тому числі з тренажерами-симуляторами, як вносити дані. Зараз розробляється такий окремий навчальний курс і для закладів вищої освіти, і для закладів післядипломної. На наступні навчальні роки плануємо впровадити його в життя.
Реабілітація
— Давайте про реабілітацію. На сьогодні це дуже важливо. Є різні допоміжні засоби, які пацієнту, що знаходиться в лікарні, вона має надати. Чи є якийсь класифікатор, чи є він в ЕСОЗ? Яким чином обліковуються люди, які потребують для реабілітації допоміжних або технічних засобів? І як обліковуються ці засоби?
— Є державний реєстр медичних виробів, який, у тому числі, обліковує і допоміжні засоби реабілітації. Функція обліку суб’єктів, які відповідають за введення в обіг засобів реабілітації, з липня цього року перейшла від Мінсоцполітики до Держлікслужби.
Якщо брати функціонал електронної системи охорони здоров’я, зараз ми завершили технічне завдання і готуємося до впровадження оновленої системи реабілітації, в тому числі і її технічної реалізації. Триває тендер на технічну розробку, і в рамках цього буде впроваджено окремий функціонал в ЕСОЗ, у тому числі два довідники. Один — «Допоміжні засоби для осіб з обмеженням життєдіяльності ISO 9999», другий — довідник НК 030:2022 «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я».
Україна довго перекладала і затверджувала класифікатор МКФ як національний. Зараз розпочинається процес впровадження, імплементації його в різних сферах — охорони здоров’я, соціальній, освіті, спорті тощо. Тобто там, де він має використовуватися. Також в ЕСОЗ можна буде вести індивідуальний план реабілітації для людей, які потребують цього.
— Наприклад, поки пацієнт у лікарні, візочок йому має надати лікарня, а коли виписується — заклади Мінсоцполітики. Воно побачить інформацію про таку потребу?
— Ви торкнулися вже більш широкої теми — реформи системи інвалідності в тому числі.
— Ця тема зараз дуже актуальна…
— Погоджуюсь. Ми розуміємо, що потрібно окремо звертати увагу на людей з обмеженням функціональності і створювати більше інструментів, аби вони могли адаптуватися й інтегруватися в соціум — використовувати свої вміння та потенціал для самореалізації. Тому зараз говоримо про ширшу реформу системи інвалідності в контексті впровадження МКФ.
Разом із впровадженням нової системи реабілітації, формуванням індивідуального плану реабілітації мають визначатися медичні та соціальні потреби людини з обмеженням життєдіяльності, щоб уже на ранніх етапах були надані всі можливі інструменти для відновлення, адаптації та інтеграції в соціум. У тому числі й щодо переосвіти та подальшого працевлаштування. У випадку неможливості відновлення відбуватиметься вже підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності, і далі — надання необхідних соціальних, медичних послуг тощо.
Щодо технічної сторони, то планується інтеграція ЕСОЗ з інформаційною системою Мінсоцполітики. Але це поки що лише технічний інструмент. У контексті цієї реформи, потрібне глобальне розуміння — як швидко ми зможемо і змінити підходи, і зробити більш дієвими інструменти, які зараз у нас є.
— Як вам здається, наскільки швидко?
— Думаю, якісь швидкі переваги зможемо мати протягом півроку. Більш глобально — це точно реформа кількох років.
Гуманітарка
— Як зараз ведеться облік гуманітарки? Які її обсяги Україна на сьогодні отримала? Що це?
— Це величезна підтримка, яку наша країна отримує під час війни. З початку повномасштабного вторгнення Росії ми отримали вже понад дев’ять тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги загальною вартістю більше ніж 12 мільярдів гривень. Допомога різна. Лікарські засоби, медичне обладнання — як нове, так і вживане, санітарний транспорт тощо.
Щоб забезпечити прозорість цих процесів, розуміти, що переміщається, куди розподіляється, згідно з потребою, майже з перших днів-місяців війни ми впровадили облік через систему MedData. На сьогодні в неї вносять дані і потреби вже більше чотирьох тисяч закладів охорони здоров’я.
Також вони обліковують те, що є в них у наявності, тобто залишки. Якщо заклади отримують щось із інших джерел, то так само вносять цю інформацію до MedData, коригуючи свою потребу. Відповідно, в системі видно, яка на той чи інший період часу є потреба в розрізі кожного регіону і закладу.
Коли приїжджає якийсь вантаж, то спершу він вивантажується на складах у прикордонних регіонах України — переважно в Львівській області. Там обліковується, сортується, потім розподіляється, відповідно до потреб і їх пріоритетності. Перший пріоритет — прифронтові території, а також ті, де є велика кількість поранених і постраждалих. Другий — території, де є велика кількість внутрішньо переміщених людей. Після обліку і розподілу вантаж розвозять логістичні компанії в регіони.
На регіональному рівні розподіли здійснюють через систему MedData вже департаменти (управління) охорони здоров’я військових адміністрацій. Весь вантаж із гуманітарною допомогою чітко обліковується, ми знаємо, куди що зайшло і що воно надійшло, відповідно до потреб. Також підписуються відповідні накладні по кожному вантажу.
Через MedData ми також можемо бачити, що саме критично потрібно в той чи інший період, пріоритезуємо й комунікуємо цю потребу нашим партнерам. Звісно, вони не завжди передають те, що критично потрібно. Наприклад, може заходити велика кількість засобів, яких на території України зараз достатньо. Проте будь-яка допомога є цінною і важливою.
— А що зараз є найактуальнішим із гуманітарки, які потреби?
— Я б сказала, що найбільш критично зараз — це підготовка до зимового періоду, бо ми бачимо, яка ситуація з об’єктами критичної інфраструктури. Тому працюємо по додатковій потребі в генераторах, термоковдрах та інших речах, аби у випадку перебоїв безперебійне функціонування наших закладів охорони здоров’я зберігалося.
— MedDatа — ще одна система, поряд з ЕСОЗ, паперовими звітами, купою екселівських табличок. Це здається не дуже зручним. Ну, і хто верифікує — чи дійсно тій чи іншій лікарні потрібна саме така гуманітарна допомога?
— MedDatа насправді для того і впроваджена, щоб відійти від збору всяких еxcel-форм чи паперових зборів. ЕСОЗ — система, яка забезпечує все те, що стосується медичних записів, медичної картки тощо. MedDatа — система іншого роду. Вона передбачає облік, у тому числі, лікарських засобів, медичних виробів, використовується для закупівель. Була створена ще в часи початку COVID-19. І активно використовувалася для централізованих закупівель. Зараз ми її використовуємо так само активно і для інших потреб, як-от при обліку гуманітарної допомоги, наприклад. Регіони вже звикли до роботи з цією системою і, навпаки, просять не присилати їм окремих форм чи табличок.
Щодо частоти оновлення інформації. Є доручення робити це з періодичністю раз на місяць або частіше, якщо потреба змінюється швидше. Наприклад, заклад отримав щось від благодійників чи інших донорів поза каналами МОЗ. Або були обстріли, є пошкодження, в закладі щось відбулось, і потреби збільшились. Зменшення або збільшення потреби також має бути відображено в MedDatа.
По кожному регіону є визначені координатори. І якщо заклад не має можливості самостійно внести інформацію, то координатор може допомогти йому це зробити.
Верифікуються потреби, зокрема, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я військових адміністрацій. На централізованому рівні ми взяли критерії закладів різного профілю і верифікуємо, чи потрібно їм, наприклад, обладнання певного виду тощо. Так само при розподілі гуманітарної допомоги ми дивимося, що вже йшло на ці заклади по бюджетних закупівлях та з інших джерел. Наприклад, у нас є закупівлі за рахунок ресурсів Світового банку, UNITED24 — це ініціатива на підтримку України. І закупівлі за інші донорські кошти. Усе це для того, щоб не було дублювання — що розподіляється та надходить до закладів.
— Як пацієнт може дізнатися, що та чи інша гуманітарка знаходиться в цій лікарні і що він може її отримати?
— На початку війни ми розробили алгоритм видачі допомоги населенню, який передбачає різні інструменти і механізми. По-перше, як інформувати людей, що доступні гуманітарні ліки. По-друге — як ці ліки видавати та правильно облікувати. Зокрема, через сімейних лікарів, тому що певні препарати є рецептурними і їх не можна просто взяти й роздавати. Ми комунікували і з закладами, щоб вони використовували ці алгоритми у своїй роботі.
— Тобто наразі пацієнт може дізнатися про гуманітарні ліки у свого сімейного лікаря?
— Зокрема так. Або ж у закладі охорони здоров’я, який знаходиться найближче територіально. Є алгоритм формування пунктів видачі на деокупованих територіях. Зараз із допомогою наших бригад ліки видаються для місцевих мешканців на деокупованих територіях Харківщини та Херсонщини.
— Як отримана закладами гуманітарка впливає на оплати НСЗУ?
— Не можу сказати, що є кореляція між отриманою гуманітарною допомогою та оплатою, яка йде за надані медичні послуги в рамках пакетів.
— Щодо UNITED24…
— Мені дуже імпонує ініціатива. Насамперед, це платформа для відновлення нашої країни. Власне, у рамках цієї платформи є три напрями — медицина, оборона та розмінування, відновлення інфраструктури.
Я курирую напрям медицини. З допомогою цієї платформи залучається ресурс на підтримку нашої країни, на медичне обладнання, яке потрібне нашим закладам тощо. Це і автомобілі швидкої допомоги в тому числі. Одна з останніх закупівель, яку ми розпочали, — евакуаційний броньований транспорт. Хочемо закупити його для евакуації поранених.
За час функціонування платформи нам вдалося зібрати й залучити більше 700 мільйонів гривень на підтримку нашої країни. Збір продовжується.
Крім того, це і комунікаційний інструмент — ще раз нагадати всьому світові, що країна зараз переживає складний час, потребує підтримки і більш активної включеності інших країн. І комунікаційної, і протидії агресору.
— Скільки наразі з цих зібраних коштів вже витрачено, і на що? Евакуаційні автомобілі вже закуплені?
— Днями було засідання комісії по цьому транспорту, обрані пропозиції. Перед підписанням договорів мають бути перепровірені всі документи. Це стандартна процедура. Закупівля складна. Можуть бути люди, які озвучать один термін поставки, а по факту потім будуть його затягувати.
Якщо з документами і з пропозиціями все гаразд, то підписуємо договір і очікуємо на поставку цього транспорту.
Кошти витрачаються оперативно, тому що благодійникам і донорам важливо побачити: ресурси дуже швидко використовуються, бо є критичні потреби. Якби ми акумулювали кошти на рахунку і нічого з ними не робили, тоді би нас запитували: «Так, а навіщо ви їх просите, якщо не використовуєте?». Тому тут ключова річ — показати ефективність.
Фактично, вже багато що закуплено. Це транспортні апарати ШВЛ, апарати ШВЛ дитячі, рентгенівські установки з С-арками (різних класів), анестезіологічні апарати, операційні столи, апарати вакуумної терапії ран, апарати зовнішньої фіксації, автомобілі швидкої допомоги типу С, евакуаційний транспорт броньований (готується укладення договорів). Усе це в різних кількостях.
І все йде переважно на прифронтові території. До тих, хто цього найбільше потребує.
Є багато пошкодженого медичного транспорту, автомобілів швидкої допомоги, зокрема. І, на жаль, багато пошкоджених та зруйнованих медичних закладів. Тому відновлення пошкодженої інфраструктури — це новий напрям, над яким ми зараз працюємо для залучення ресурсів.
— Якось будете переглядати, що потрібно відновлювати, а що — ні? Це ще одна дискусія.
— Думаю, потрібно переглядати, тому що не стіни лікують людей. Має бути якісна допомога і нормальна спроможна мережа. Це те, що саме моделюється. Може, не всюди потрібні багатоповерхові заклади, як це було. Не буду зараз конкретні приклади наводити. Важлива не кількість цих закладів, а їх якість.
— За нашою інформацією, днями НАБУ робило обшуки з питань розподілу гуманітарки у заступника міністра Мінагрополітики Тараса Висоцького, заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Олександра Грибана, радниці заступника голови ОП Олени Симоненко. Що вам про це відомо?
— Читала лише повідомлення у ЗМІ, більше нічого не відомо.
По медичній гуманітарній допомозі з початку війни в нас вибудувані окремі процеси. І для мене важливо, щоб вони були максимально прозорими та ефективними, наскільки це можливо в нинішніх умовах. До речі, якось НАЗК робило моніторинг різних процесів і визначило нашу роботу як один із примірних кейсів.
Також взаємодіємо з більш ніж 20 найбільшими громадськими організаціями та волонтерськими спільнотами, щоб підсилювати роботу одне одного. Зараз кожен тримає свій фронт для спільної перемоги.
— Як ви думаєте, чи скоро на підставі даних ЕСОЗ ми зможемо проводити якісний аналіз і прогнозувати та попереджувати? Наприклад, ми бачимо симптоми поширення певної хвороби, тому зробимо такі-от профілактичні кроки. Або в таких-то регіонах не вистачає таких-то лікарів, тому ми плануємо держзамовлення, щоб навчити кадри. Коли в нас таке трапиться?
— Частково це вже є в певній формі. А глобально, думаю, навіть швидше, ніж ми очікуємо. Насправді цифровізація рухається шаленими темпами, втілюються інноваційні технології. Думаю, у перспективі трьох–п’яти років цілком реально з того щось мати, у тому числі і з допомогою технологій штучного інтелекту для підтримки певних клінічних рішень для медичних працівників. А ще в наших мріях — повна депаперизація, а також інтероперабельність електронних систем різних країн світу, щоб пацієнти мати доступ до своїх даних у будь-якій точці світу. І ми рухаємося для реалізації цих мрій.
— Будемо мріяти. Передусім, звичайно, про Перемогу!
Більше статей Алли Котляр читайте за посиланням.