UA / RU
Підтримати ZN.ua

Шкільні обіди чи крихти з панського столу?

Численні перевірки виявили, що всього лише 50% бюджетних коштів спрямовуються за призначенням — на харчування учнів.

Автор: Ольга Скрипник

«Если стану я нардепом,

Обеспечу свой народ

Салом, яйцами и хлебом.

Пусть потешит свой живот.

Пусть он ложкой ест сметану,

Запихается икрой.

Возражать ему не стану.

Я - такой».

Борис Белаш, поет,
Герой України

Чи може нормальна людина вирвати їжу з рук голодної дитини? Нормальна - точно ні. А київсь­кі чиновники і бізнесмени, причетні до харчування у закладах освіти, - запросто. Вони це роблять легко і безкарно. На жаль. До того ж - не перший рік. При цьому вони ані на йоту не сумніваються у правильності своїх дій, наголошуючи на тому, що батьки, замість нарікати на злиденне меню у школах та дитячих садках, самі мусять дбати про пов­ноцінне харчування своїх дітей. Ніхто й не сперечається щодо обов’язків батьків. Але хіба це означає, що гроші, які виділяються з міського бюджету на харчування дітей у школах, можна використовувати як свої власні? Витрачати їх не лише на продукти, а й на такі милі дрібнички, як канцтовари для офісу, корпоративні посиденьки, телефонний зв’язок тощо? Численні перевірки виявили, що всього лише 50% бюджетних коштів спрямовуються за призначенням - на харчування учнів. Та й то - на папері.

Однак КМДА, Міносвіти та науки як води у рот набрали - таке враження, що проблеми не існує взагалі. І це попри те, що прокуратура Києва постійно надсилає результати своїх перевірок на реагування. Серед питань, які перебувають у полі зору правоохоронців, - організація повноцінного, якісного харчування у школах та дотримання вимог бюджетного законодавства у цій сфері. Наприкінці минулого року результати перевірки обговорювали на розширеному засіданні прокуратури, на яке запросили представників міської та районних держадміністрацій, закладів освіти, СЕС, контрольно-ревізійного управління, а також депутатів Київра­ди. Розмова була гострою і для багатьох чиновників досить неприємною. Не всі погодилися з критичними зауваженнями, однак сперечатися з прокурорами не стали - ситуацію пообіцяли виправити.

«Позитивом було те, що нам вдалося добитися від міської влади збільшення видатків із бюджету на харчування дітей у шко­лах, - розповідає Олеся Во­лошина, начальник відділу захис­ту прав і свобод дітей прокуратури міста Києва. - Загалом по Києву ця надбавка досить-таки солідна - 52 млн. грн. Тож ми й вирішили перевірити, як використовуються бюджетні кошти, чи вплинули додаткові суми на харчування дітей, чи збагатилося їхнє меню.

Перевірки засвідчили, що бюджетні кошти не тільки спрямовуються на харчування дітей, - їх використовують на потреби підприємців. Посадові особи допускають грубі порушення бюд­жетного законодавства, особливо це стосується проведення тендерів. Так, після перевірок у Дні­провському районі було порушено кримінальну справу щодо керівника управління освіти, який очолював тендерний комітет і приймав рішення на власний розсуд, ігноруючи вимоги законодавства. Фірми подали відповідні заявки, торги було проведено, а потім цей посадовець вніс зміни, згідно з якими переможцю тендера додали з бюджету ще 800 тис. грн. Сума значна. Якби фірма відразу внесла її до своєї пропозиції, яку виставляла на торги, то не стала б переможницею. Чому їй було надано таку перевагу?! До речі, це додаткове фінансування, як свідчать матеріали перевірок, аж ніяк не вплинуло на якість харчування дітей.

Перевірки у районах тривають. Згідно з оперативною інфор­мацією, яку ми отримали, список посадових осіб, щодо яких пору­ше­но кримінальні справи, очевидно, збільшуватиметься. Фактів зловживань, на жаль, багато.

Ми також плануємо перевіряти організацію харчування у професійно-технічних училищах, дошкільних закладах, а також у закладах охорони здоров’я, насамперед це стосується використання бюджетних коштів, проведення тендерів, надання пільг пос­тачальникам тощо».

Правоохоронці наголошують: схеми дерибану грошей у шкільних їдальнях давно відомі і досить прості - «призначення» переможця торгів, значне завищення цін на все, що постачають, доставка низькосортних продуктів харчування - від ковбас до овочів та фруктів, які видають за вищий ґатунок. Усе це неважко виявити, було б бажання, однак чомусь нікого з градоначальників по-справжньому це не цікавить.

Тим часом міська держадміністрація не проминає жодної нагоди пропіаритися, особливо коли йдеться про дітей. Хоч організація харчування в школах стала прибутковим бізнесом для зажерливих ділків, які наживаються на голодних дітях, чиновники не поспішають ламати тіньові схеми і виводити їх на чисту воду. Невже їх зовсім не турбує той факт, що кожна друга бюд­жетна гривня пролітає повз шкільне меню? Чи вже давно на всіх рівнях домовлено, що летять вони виключно у правильному напрямку й приземляються в потрібних кишенях?!

У діряве решето, яким носять воду до шкільних їдалень, додали нову порцію - 15 млн.грн.на організацію дієтичного харчування. Голова міськдерж­адміністра­ції урочисто запевнив, що особисто контролюватиме виконання розпорядження КМДА «Про ор­ганізацію харчування учнів 1–11 класів загальноосвітніх нав­чальних закладів», згідно з яким уч­ні 5–11 класів, котрі, за виснов­ком медичних комісій, потребують дієтичного харчування, отри­муватимуть його безкоштовно.

Декларувати можна все що зав­годно, особливо коли орієнти­ром слугують рейтинги популярності, а не показники здоров’я дітей. Жаль тільки, що ніхто не конт­ролює, як виконуються ці роз­порядження: експерти стверджують, що питання пробуксовує в усіх напрямах і в усіх райо­нах. Умільці «наварювати» собі на пісних шкільних обідах ігнорують не лише розпорядження КМДА, а й постанову Кабінету міністрів України (№116 від 2 лю­того 2011 р. ). Чиновники вдають, що ніколи й не чули про цей документ, у якому чітко зазначено: «від обкладення податком на додану вартість (ПДВ) звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, уч­нів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, - у межах визначеної грошової норми».

Оскільки грошей на повноцінне харчування гостро бракує, ця постанова мала на меті хоч якось поліпшити ситуацію. І поліпшила. Правда, не для голодних дітей, а для чиновників, які розпоряджаються міським бюджетом. Згідно з даними перевірки прокуратури, посадовці Дар­ниць­кого та Печерського управлінь освіти перерахували майже 2 млн. грн. суб’єктам господарювання для сплати ПДВ. За логікою, освітяни мали б піклуватися про дітей, що, власне, передбачено їхніми посадовими обо­в’язками, однак вони так перей­малися благополуччям фірм, які постачають продукти до шкільних їдалень, що заради нього пішли навіть на порушення законодавства. За фактом службової недбалості прокуратура порушила кримінальні справи щодо посадових осіб район­них управлінь освіти. Зважаю­чи на доволі-таки скромну вартість шкільних обідів, цієї суми вистачило б не на одну школу й не на один місяць, точні підрахунки ще попереду, - досудове слідст­во триває.

Якщо хтось думає, що на скромних дитячих обідах не можна заробити на хліб із маслом та ікрою, - він глибоко помиляється. Хоч фірми-постачальники постійно нарікають на життя і стверджують, що вони на волосок від банкрутства, - вклинитися в цей бізнес новачку майже неможливо: 28 підприємств різної форми власності (комунальної, приватної) міцно зайняли свої позиції. Цей інтерес легко зрозуміти - столиця має чималий освітній потенціал: у нас діють 416 загальноосвітніх шкіл, понад 500 дитячих садків і 40 навчальних закладів інтернатного типу. Отож замовлень на постачання продуктів харчування не бракує. Бракує совісті й законослухняності, аби не зловживати, а простіше кажучи - не красти у дітей. Про це, зокрема, йдеться у висновках тимчасової комісії Київради з перевірки якості харчування та використання приміщень у навчальних закладах Києва. (Комісію було створено у грудні минулого року, до цього Київраду підштовх­нули результати перевірки столичної прокуратури. Очолив комісію депутат В.Наумко.)

Члени контрольної комісії спільно з представниками СЕС повинні розглянути питання якос­ті продуктів харчування, розібратися, наскільки прозоро про­водяться тендери при виборі організаторів харчування, а також перевірити схеми нарахування накладних витрат при транспортуванні продуктів у школи. Що ж виявила комісія? Депутати зазначають, що, попри численні перевірки контрольних органів, досі так нікому й не вдалося розібратися у схемах, за якими організатори харчування ведуть роз­ра­хунки накладних витрат: «На даний період вони складають 50% від суми, виділеної на безкоштовне харчування для шко­лярів 1–
4 класів. Тобто із 7 грн. в день дитина отримує харчування всього лише на 3,50 грн.».

Здивував київських депутатів і той факт, що шкільні обіди за бюджетні кошти в різних районах столиці мають різну вартість: «1 вересня 2011 року вартість шкільного обіду для пільгових категорій учнів 5–11 класів в Обо­лонському районі становила 10,35 грн., у По­дільському - 7,35, а в Дес­нянському - 6,40 грн. Але ж, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2004 ро­ку (№1591), шкільний обід повинен складатися з чітко визначено­го набору продуктів (до­даток №7 до постанови), його вартість розраховується з кошторису, який місцеві органи влади затверджують на шкільне харчування. Тож виходить, що в Києві шкільне соціальне харчування не має чітких правил. Поряд із проб­лемою визначення вартості шкіль­­ного обіду, постає питання: чи повинні батьки доплачувати за «безкош­товний» обід? З одного боку, Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає, що за харчування дітей у школах та дитячих садочках відповідає держава, а з іншого боку - бюд­жетних коштів на оплату належного харчування дитини не вистачає. Тому місцеві органи влади заплющують очі на те, що управління освіти збирають із батьків додаткові кошті на «безкоштовні обіди».

Постановою Кабінету мініст­рів України (№116 від 2 лютого 2011 року) встановлено розмір денної норми харчування на одну дитину, виходячи з розрахунку 2% від прожиткового мінімуму. При цьому вартість сніданку становить 25%, обіду - 40, полуденку - 10 і вечері - 25%. Тобто у жовтні 2011 року денна норма харчування школяра має становити 20,44 грн. Ці норми в Києві поки що не виконуються».

Як не виконуються й інші, щедрі обіцянки влади дітям. Свого часу київські чиновники гарантували, що в кожній школі буде обладнано не лише спортивний майданчик, а й басейн, згодом узялися вибивати кошти ще й для створення стоматологічних кабінетів. Нині обіцяють переобладнати шкільні кухні, а також запровадити посади інспектора з харчування та медичної сестри з дієтичного харчування. До того ж обов’язково в кожній школі. Думається, ближче до виборів обіцянки влади стануть ще фантастичнішими.

Чи можна хоч якось покращити ситуацію вже сьогодні? Тимчасова комісія Київради спробувала знайти такі варіанти. За словами депутатів, «на основі звернення комісії до КМДА було видане розпорядження «Про встановлення граничних торговельних надбавок (націнок) на продукцію громадського харчування». Згідно з цим документом, для підприємств шкільного харчування були зменшені торговельні націнки у розмірі: 25% - на покупні товари і 50% - (враховуючи ПДВ) на продукцію власного виробництва».

Міська влада видала розпорядження №1224 ще 29 грудня минулого року. Як воно виконується в реальному житті, засвідчила перевірка органів прокуратури Києва.

Очевидно, що на харчуванні дітей наживаються не лише у столиці. Уповноважений із прав дитини, кажуть, був настільки вражений результатами перевірки, що ініціював проведення органами прокуратури таких ревізій по всій Україні.

Останніми роками не вщухають скандали у сфері харчування дітей за бюджетні гроші. Преса пише про це постійно, а реакції влади - жодної. Злиденне меню зазвичай пояснюють браком бюд­жетних коштів. Однак скасувати так звані безкоштовні обіди ніхто не ризикне - адже це ударить по іміджу влади, яка взяла на себе тягар батьківського піклування про підростаюче покоління. Оче­видно, той факт, що в дірявому бюджеті все ж таки знайш­ли 2,6 млн.грн. на харчування у літаках перших осіб України, не вважається ударом по іміджу влади. Влади тієї країни, у школах якої на уроках весь день сидять голод­ні діти (потім дивуємося, чому школярі помирають на фізкультурі?), а батьки змушені доплачувати за безкоштовні обіди…