В останні десятиріччя населення всього світу зіткнулося з проблемами зміни клімату: потеплінням через викид парникових газів, зливами, повенями, буревіями, інтенсивними коливаннями температури тощо. От і нині в Україні утримується надзвичайно спекотна погода. До спеки, яка прийшла до нас і цього літа, ніхто не був готовий, незважаючи на попередній досвід. Температурний режим літа 2010 року (+38… +42ºС) побив рекорди за весь час метеорологічних спостережень. До речі, американські вчені за два місяці до початку спеки попереджали, що літо 2010 року стане найспекотнішим за останні 100 років, і все ж в Україні до такого високого температурного режиму ніхто навіть не думав готуватися: квартири й офіси кондиціонерами не обладнано, люди страждають від спеки, особливо хронічно хворі. За результатами телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна (опитування проводилося 20-21 липня 2011 року), лише 11,6% українців не потерпали від спеки. Лікарі кажуть, що у спеку кількість викликів «швидкої» зростає на 20%.
Кліматичні зміни та посилення міжнародних зв’язків та міжнародної міграції призведуть до поширення глобальних епідемій (пандемій). Українські фахівці мають бути готові до такого розгортання подій. На думку експертів, Україна належить до тих територій, які наразі найменш уразливі до негативних наслідків зміни кліматичних умов. Проте й ми їх відчуваємо. Помітно зростає кількість екстремальних метеорологічних явищ: снігопадів, заледенінь, смерчів тощо. Багато регіонів несуть великі втрати від наслідків злив - змиву та ерозії ґрунту. Підвищення температури в зимовий період призвело до того, що змінилися умови формування водного стоку, а екстремальна спека 2010-го і нинішнього року спричинила посуху й пожежі у природних екологічних системах. Взимку, при низьких температурах, внаслідок промерзання ґрунту опади затримувалися до весняного потепління. Промислові підприємства, що використовують воду для замкнутих циклів, змушені тепер запасати її не навесні, як раніше, а в січні-лютому. Влітку водойми прогріваються до температури, при якій, за умови закачування рідини, не відбувається охолодження промислових систем.
Вплив спеки на людину. Зміни клімату впливають на здоров’я населення як безпосередньо через екстремальні погодні явища, так і опосередковано - через зміни складу води, повітря, якості та кількості харчових продуктів, екосистем, сільського господарства, способу життя. Наслідки цих змін впливають переважно на дітей, осіб похилого віку та людей із хронічними захворюваннями.
За даними експертів ВООЗ, щорічно в Україні кількість смертей, пов’язаних із впливом навколишнього середовища та екологічних факторів, яким можна запобігти, становить 155 тис., або 19% від показника загальної смертності. Як у глобальному масштабі, так і в Україні, в майбутньому населення може зіткнутися з такими явищами: періоди екстремальної спеки (холоду), повені, погіршення якості та безпеки харчових продуктів і води, поширення інфекційних захворювань, хвороб органів дихання, нирок, серцево-судинної та нервової систем, психічних розладів тощо.
Оцінити вплив потепління клімату на стан здоров’я населення України і розробити різні сценарії прогнозів - досить важке завдання, оскільки це явище відносно мало досліджено порівняно з такими ризиками для здоров’я, як алкоголь, куріння, погане харчування (нестача білків і вітамінів) тощо. Однак якщо соціальні причини погіршення стану здоров’я населення із часом можуть бути подолані, то з несприятливими наслідками зміни клімату доведеться мати справу невизначено довго. (У таблиці наведено оцінку ступеня ризику потепління клімату для здоров’я населення України.)
Сучасні соціологічні опитування показують, що серед найважливіших проблем, які викликають занепокоєння суспільства, є природні катаклізми та екологічні катастрофи, які здебільшого пов’язані із глобальними змінами клімату на планеті. Тривають наукові дискусії про чинники та сценарії наслідків зміни клімату, однак поширення та офіційного визнання набула теорія глобального потепління антропогенного характеру. За оцінками, підвищення глобальної температури на 2-3оС спричинить постійні економічні втрати на рівні до 3% від загальносвітового виробництва. При потеплінні на 5-6оС, яке ймовірне в наступному столітті, втрати можуть досягати 5-10% світового ВВП.
Ще одна загроза: сучасні урбанізація та індустріалізація, коли люди більшу частину життя проводять у приміщенні. Що довше організм ізольований від зовнішніх кліматичних факторів і перебуває в комфортних умовах мікроклімату приміщення, то більше знижуються його пристосувальні реакції до погодних параметрів, що постійно змінюються, у тому числі послаблюються процеси терморегуляції. В результаті порушується динамічна рівновага між організмом людини і зовнішнім середовищем, виникають ускладнення в людей із серцево-судинною патологією - інфаркт міокарда, мозкові інсульти. Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу. Фахівці в галузі екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров’я людини, а позитивні - негативно. Добре відомо, що біля швидкопотічної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. Із цієї ж причини нам здається чистим і освіжаючим повітря після грози.
Однак не лише спека дошкуляє населенню України протягом цього літа. Різкі зміни погоди та коливання температур спричинили багатофакторний вплив на організм людини. Найбільш метеочутливими групами здорових людей є діти до трьох років, у яких адаптаційні механізми ще не сформувалися повною мірою. Також до цієї групи можна віднести й підлітків, у яких гормональні перебудови підвищують чутливість та реакцію організму до дії різноманітних факторів. В окрему групу можна виділити здорових людей зі слабким (меланхоліки) або неврівноваженим (холерики) типами нервової системи.
Заходи протидії. У 2007-2008 рр. під егідою ПРООН було підготовлено доповідь про розвиток людини «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність у розділеному світі», в якій зазначається, що зміна клімату, ймовірно, матиме значні наслідки для здоров’я людини в ХХІ ст., а погане здоров’я - це один з головних факторів, що затримує розвиток людського потенціалу. У зазначеній доповіді прогнозується, що смертність, зумовлена літньою спекою, до 2020 року може зрости на 55%, до 2050 року - більш ніж подвоїться, а до 2080 року - більш ніж потроїться.
Наслідки зміни клімату для здоров’я людини буде важко усунути протягом декількох років чи десятиліть. Дія кліматичних змін додатково трансформується під впливом таких чинників, як рівень розвитку, бідність та освіта. Найбідніші верстви населення не зможуть оперативно реагувати на зміну клімату. Наприклад, вони не зможуть придбати кондиціонерів під час сильної спеки. Отже, якщо не контролювати сьогоднішніх тенденцій зміни клімату, то суспільство зіткнеться з іще більшою кількістю травм, хвороб та смертей у майбутньому. Для адаптації до глобальної зміни клімату потрібна розробка комплексу профілактичних заходів за участі як медичних, так і інших служб, за участі лікарів усіх спеціальностей. Співпраця необхідна для розробки ефективних рішень, які дадуть змогу стабілізувати клімат та захистити здоров’я населення.
За наявними даними, державні служби й система охорони здоров’я до періодів надзвичайно сильної спеки підготовлені погано. Спеку недооцінюють як проблему на державному рівні. Періоди сильної спеки нерідко супроводжуються відключеннями електрики та перебоями у водопостачанні.
У спекотливих країнах іще з 2000 року діють стратегії зменшення впливу спеки у приміщеннях і надворі в містах. Можливо, варто перенести ці стратегії і в країни Центральної та Східної Європи, адаптувавши їх до місцевої специфіки. Серед інших заходів пристосування населення до екстремальних температур варто виділити такі: проектування та будівництво житла та інших об’єктів здійснювати з розрахунком на кліматичні умови; приділяти першорядну увагу заощадженню енергії; зменшувати кількість автомобілів та їхній вплив на екологію; створювати інформаційні системи міського клімату.
У Франції після аномальної спеки влітку 2005 р., коли загинуло близько 50 тис. осіб, розроблено спеціальний план дій на час високих температур. Французький план захисту населення від спеки виправдав себе в наступні роки.
Якщо європейські країни накопичили значний досвід оперативних дій на випадок настання спеки, то в Україні нині лише почали розробляти загальнонаціональний план заходів у критичній ситуації.
Зважаючи на несприятливу динаміку глобального потепління в Україні, слід розробити Стратегію захисту населення від екстремальних температур. Також доцільно було б розробити та ухвалити закон «Про екстремальні температури та природні аномалії».
Основні рекомендації європейських фахівців щодо життєдіяльності населення в період екстремальної спеки:
Вживати багато рідини (безалкогольних напоїв), незалежно від рівня активності. Пийте, не чекаючи, доки виникне спрага.
Не вживати рідин, що містять кофеїн, алкоголь або велику кількість цукру: через них організм іще більше втрачає воду. Уникайте вживання холодних напоїв, бо вони можуть викликати шлункові кольки.
Не виходьте вдень на вулицю, якщо є така можливість, залишайтеся у приміщенні з кондиціонером. Якщо у вашому будинку немає кондиціонера, підіть у торговельний пасаж або публічну бібліотеку: перебування в кондиційованому приміщенні хоча б кілька годин може допомогти вашому організму залишатися в охолодженому стані.
Комфорт може бути забезпечений з допомогою електричних вентиляторів, але, коли температура перевищує 35°С, вентилятори не захищають від теплових навантажень. Для того щоб остудитися, набагато ліпше прийняти прохолодний душ або ванну, перейти у приміщення з кондиціонером.
Носіть легкий, світлий, вільний натуральний одяг.
Дотримуйтеся фізіології праці шляхом скорочення робочого дня, використання кімнат відпочинку з оптимальними параметрами мікроклімату та повітрообміну. Роботу, що вимагає значних фізичних зусиль, бажано планувати на ранішні або вечірні години. Санітарна служба рекомендує в будинках та офісах використовувати сонцезахисні пристосування на вікнах, бажано встановити вікна з тонованими шибками. Доцільно використовувати локальні кондиціонери, централізовані системи кондиціонування, охолодження та вентиляції в будинках, а також електричні вентилятори.
У разі, якщо немає можливості уникнути перебування на спеці:
Обмежте своє перебування на відкритому повітрі ранковими й вечірніми годинами.
Зменшіть фізичне навантаження.
Поповнюйте сольовий і мінеральний баланс спеціальними напоями для спортсменів.
Намагайтеся частіше відпочивати в тіні.
Для захисту від сонця носіть капелюх і сонцезахисні окуляри. Покривайте шкіру сонцезахисним кремом з індексом захисту 15 і вище (на етикетках найефективніших продуктів зазначено: «широкого спектру дії» або «захист від УФ типу А / УФ типу Б»).