Через роздрібну мережу України щомісяця реалізується до 700 млн. упаковок медикаментів. Торік 10,5 тис. з них виявилися підробленими.
Багато це чи не дуже? Приблизно стільки ж, скільки в інших країнах світу. Але уявіть собі, що підроблені ліки дісталися не комусь, а вашому малюкові...
Стежити за мінливим станом справ на фармацевтичному ринку непросто: років 10—15 тому відбулася його децентралізація, з’явилися аптеки найрізноманітніших форм власності, ринули товари з-за кордону. З одного боку, тепер аптечні полиці буквально вгинаються від достатку. З іншого боку — розібратися в цьому достатку досить складно. Навіть професіоналові. Якими ж мудрагелями повинні бути лікарі, щоб з наявних нині 50, 60, а то й 100 аналогів одних і тих самих ліків вибрати те одне-єдине, що підходить конкретному пацієнтові? Ну, гаразд, скажімо, вибрали. А що, як воно підроблене?..
Хто і як оберігає нас від фальсифікованих чи незареєстрованих аптечних товарів? Що й наскільки успішно робить держава? І чого очікувати в найближчому майбутньому?
На ці та інші злободенні запитання відповідає перший заступник головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів, голова Державної комісії країн СНД зі стандартизації, реєстрації та контролю якості лікарських засобів Віталій ВАРЧЕНКО:
— Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України — один з наймолодших підрозділів відомства, — каже Віталій Григорович. — Їй тільки сім років. Однак це найчисельніша, після санітарно-епідеміологічної, служба. Між іншим, єдина в СНД. Приміром, у Росії лише почали створювати щось подібне.
В інспекції трудяться близько 600 чоловік. В основному це працівники наших територіальних підрозділів, які є в усіх без винятку обласних центрах. Усі вони штатні працівники міністерства, фактично його повноважні представники на місцях, переважно фармацевти з вищою освітою.
У нашому розпорядженні — обладнана сучасними аналітичними приладами спеціалізована лабораторія при міністерстві і по одній — при територіальних інспекціях. Інформаційний відділ Держінспекції регулярно отримує офіційну інформацію Державного фармакологічного центру про зареєстровані в Україні лікарські препарати, про нові вимоги до нормативної документації тощо. Все це дозволяє працівникам служби успішно виявляти й вилучати з обороту фальсифіковані, неякісні й незареєстровані медикаменти.
— Недавно Україна (знову ж, єдина серед країн СНД) розробила і прийняла довгострокову програму боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих ліків на 2003—2008 роки...
— І примітно — зробила це тільки на один день пізніше від США: ще одне свідчення того, що у фармацевтиці, її організації ми простуємо в ногу зі світовим співтовариством.
На практиці це виглядає так: під егідою уряду об’єднано зусилля Міністерства охорони здоров’я та інших, зокрема силових, структур. І ось результати: протягом 2003 року територіальні інспекції направили в правоохоронні органи близько 600 подань про порушення у сфері обороту медикаментів, у місцеві органи виконавчої влади надійшло понад 400 таких матеріалів. Було припинено виробництво семи найменувань товарів, які не відповідають вимогам Закону України «Про лікарські засоби». Адміністративних штрафів стягнули майже 240 тис. гривень.
Сьогодні Міністерство охорони здоров’я та профільний комітет Верховної Ради розробляють нормативні документи, які дали б можливість перекрити канали надходження в нашу країну неякісних медикаментів з-за кордону, а в самій Україні акцент боротьби з фальсифікаторами перемістити з торгуючих організацій на ті, які виробляють.
— Які ж ліки підробляють найчастіше?
— Безумовно, дорожчі й ті, на які підвищений попит. Збувши їх із рук, порушник закону відразу ж іде «в тінь».
Серед підробок останнього часу були: цефазолін (під його маркою продавали дешевший пеніцилін), «вітчизняний» пенталгін Б (інспекція має дані про те, що жодної серії цього медпрепарату не виготовляли держпідприємства України), навіть горезвісна віагра...
— Як відрізнити підробку від справжнього товару?
— Це той випадок, коли рятує власна пильність. По-перше, слід твердо усвідомити, що, вступаючи з будь-ким у грошові відносини, ви стаєте споживачем. А право споживача — перевіряти відповідність придбаного товару документам, які його супроводжують, насамперед — сертифікатові якості. По-друге, слід звернути увагу на колір ліків, їх запах та смак, навіть на новий відтінок упаковки — все це має насторожити. При першому ж сумніві краще відмовитися від такої покупки. Благо, вибір торгуючих організацій небідний.
— Ну, а якщо сумніви виникнуть тільки після купівлі препарату? Назад його не приймуть. Не дозволено. Що тоді?
— Беріть адресу або телефон найближчого підрозділу Держінспекції з контролю якості лікарських засобів (ці координати зобов’язані вам надати в будь-якій аптеці чи аптечному кіоску) і звертайтеся по роз’яснення чи допомогу. Ви неодмінно отримаєте їх.
***
За даними Міністерства охорони здоров’я, 2003 року Держінспекція з контролю якості лікарських засобів (ЛЗ) і її територіальні підрозділи вилучили з обороту 163 серії неякісних, 33 серії (18 найменувань) фальсифікованих і 146 найменувань незареєстрованих ЛЗ, у тому числі 48 найменувань вітчизняного виробництва і 98 найменувань закордонного виробництва. Кількість вилучених з обороту упаковок фальсифікованих ліків збільшилася більш ніж уп’ятеро.
У списку підроблених ЛЗ широко відомі препарати: бісептол, валокордин, декаріс, ессенціале Н, ессенціале форте, еритроміцин, кокарбоксилаза, кофанол, левоміцитин, неогемодез, ретарпен, смекта, супрастін, трихопол, фталазол тощо.