Осінь — це час, коли можна підсумувати результати вступної кампанії. Всі дані зрештою оприлюднені й проаналізовані.
Варто зазначити, що цьогорічна вступна кампанія виявилася однією з найскладніших в історії вищої освіти України. На це вплинули пандемія коронавірусної інфекції, яка змусила переносити терміни, а також зміна керівництва МОН і загострення дискусій про те, що таке вища освіта, навіщо вона потрібна, в якому напрямі має змінюватися, як забезпечити якість освіти і чи треба, взагалі, цю якість забезпечувати. У тому, що вступна кампанія відбулася й загалом виявилася успішною, велика заслуга приймальних комісій більшості закладів вищої освіти (ЗВО), а також працівників профільного директорату МОН України.
Загалом, цьогорічні Умови прийому не дуже відрізнялися від Умов 2019 року. Серед основних змін можна відзначити встановлення мінімального конкурсного бала для вступу на навчання за кошти державного або регіонального бюджету.
Раніше вступати могли всі, хто подолав поріг «склав/не склав» з необхідних тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тому на непопулярні спеціальності до деяких закладів вищої освіти можна було потрапити з конкурсним балом 100–110, а іноді — й 99,5. Такі бали означають, що з усіх потрібних для вступу предметів майбутній студент не знає практично нічого. Чи вийде з такого студента фахівець, здатний розв'язувати складні завдання відповідної професії? Дуже малоймовірно. Чи є відсутність конкурсу на окремі спеціальності в окремих ЗВО достатньою підставою, щоб навчати таких студентів за бюджетні кошти? Мабуть, ні.
З іншого боку, державі потрібні висококваліфіковані інженери, агрономи, вчителі, представники інших не дуже популярних сьогодні професій. Встановлення на ці спеціальності порогу на рівні 125 балів для вступу на навчання за бюджетні кошти було спробою знайти баланс між потребами і можливостями. Загалом ця спроба виявилася вдалою.
Також було підвищено поріг для вступу на спеціальності галузей знань «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини». Торік він становив 130 балів, а у 2020-му — 140. З огляду на те, що прохідні бали підняли і на бюджет, і на контракт, ті, хто пройшов ЗНО з низьким балом, не зміг стати студентом навіть за власні кошти. Отже, завдяки встановленому порогу відібрали кращих абітурієнтів.
Як і попередня новація, ця має сприяти підвищенню якості освіти випускників. Але в суспільстві поширена думка, що не повинно бути обмежень для вступу на контрактне навчання. З таким підходом можна було б погодитися, якби в закладах вищої освіти існували практики створення для таких осіб окремих індивідуальних навчальних планів, що, по-перше, включали б курси, які зкоригують знання з базових дисциплін до рівня, необхідного для подальшого навчання, і, по-друге, подовжували б строки навчання.
Законодавство про освіту сьогодні не забороняє запровадження таких практик, але є багато чинних підзаконних документів, які істотно ускладнюють реалізацію цього підходу. Крім того, через демографічну кризу на ринку освітніх послуг України останніми роками сформувався «ринок споживача», що примушує заклади вищої освіти в умовах посилення конкуренції між ними та відсутності ефективного впливу з боку роботодавців підлаштовуватися під вимоги майбутніх і наявних студентів.
Серед інших змін можна відзначити певне коригування переліків предметів, із яких потрібно надавати сертифікати ЗНО для вступу на навчання за кошти державного або регіонального бюджетів, розширення застосування Єдиного вступного іспиту для вступників до магістратури, а також практики організації широкого конкурсу за групами спеціальностей. Трохи змінилися категорії вступників, які мають пільги при вступі, а також право на додаткові бали.
Через пандемію коронавірусної інфекції нинішнього року було скасовано пробне ЗНО, яке зазвичай дає змогу майбутнім учасникам відчути процедуру і частково знімає їхнє хвилювання під час складання тестів. Проведення пробного ЗНО онлайн не вирішує цієї проблеми. На більш як місяць перенесли основну сесію ЗНО. При цьому майже до останніх днів не було відомо, чи відбудеться ЗНО у визначені терміни. Додатковими ускладненнями стали необхідність користуватися масками під час складання тестів, а також більш складна і тривала процедура пропуску учасників до пунктів тестування. Зважаючи на це, Український центр оцінювання якості освіти встановив ліберальніші пороги «склав/не склав». Завдяки цьому з усіх предметів їх подолали більше учасників, ніж у 2019 р. (у середньому близько 91%). Тим часом із більшості предметів, зокрема з української мови і літератури, історії України, математики, англійської мови, трохи зросла частка тих, хто отримав 180 і більше балів. Крім географії.
Попри те, що стало менше спеціальностей, для вступу на які на бюджет можна подавати сертифікат ЗНО з географії, кількість учасників цього тесту зросла майже на чверть, оскільки його результати зараховували при вступі на контракт із багатьох, у тому числі популярних, спеціальностей. Тому багато вступників складали саме його. Наприклад, у деяких університетах серед зарахованих на небюджетні конкурсні пропозиції зі спеціальності «Право» майже всі вступники надали сертифікати з географії. Часто з дуже невисокими балами. Деякі університети передбачали можливість замінити тестами з географії складніші, на їхню думку, але профільні для спеціальностей тести з фізики та хімії.
Слід зазначити, що нинішнього року було прийнято рішення скасувати державну підсумкову атестацію у формі ЗНО для тих випускників, які не планували вступати до закладів вищої освіти, а також для учнів і студентів закладів професійної освіти та коледжів. Це, безумовно, теж вплинуло на підсумкові показники.
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, у 2020 р. трохи зменшилася загальна кількість учасників ЗНО з багатьох предметів, що ілюструють дані таблиці. Але це зменшення відбулося переважно за рахунок учнів і студентів закладів професійної та вищої освіти. Наприклад, найбільш масовий тест з української мови і літератури у 2020 р. складали 10 529 учнів закладів професійної освіти, а у 2019 — 46 001.
Наведені у Звіті Українського центру оцінювання якості освіти дані про статистичні характеристики тестів і тестових завдань свідчать, що загалом вони відповідають рівню останніх років. Практично, всі тести характеризуються достатнім рівнем надійності та збалансовані за рівнем складності завдань.
У 2020 р. 447 вступників отримали максимальні 200 балів з одного чи кількох тестів ЗНО. Це майже вдвічі більше за торішній показник. А учень з смт Перегинське Івано-Франківської області отримав максимальний сумарний результат за чотири тести — 795 балів з 800, у тому числі по 200 балів за тести з української мови і літератури та математики. Такі показники свідчать, що, попри вимушене дистанційне навчання впродовж останніх місяців і складніші умови складання ЗНО через карантинні обмеження, Українському центру оцінювання якості освіти вдалося забезпечити рівні умови для вступників в обставинах надзвичайної ситуації.
Порівняно з попередніми роками, на думку фахівців, поліпшилися тести Єдиного фахового вступного випробування для вступу до магістратури зі спеціальності «Право». Водночас надійшли зауваження стосовно некоректності окремих завдань та/або неоднозначності пропонованих варіантів відповідей. Тому, за результатами звернень, кілька завдань різних тестів скасували. Тим часом декотрі із завдань, щодо яких виникали дискусії, були, швидше, незвичними для вступників, ніж некоректними, оскільки передбачали аналіз конкретних ситуацій, текстів тощо, а не запам'ятовування готових відповідей.
Як і минулими роками, найпопулярнішими серед вступників були спеціальності «Право», «Менеджмент», «Філологія», «Комп'ютерні науки», «Середня освіта». А серед закладів вищої освіти найпопулярнішими знову виявилися Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Львівський національний університет, Національний університет «Львівська політехніка» та Київський національний торговельно-економічний університет. У цьому контексті, не може не турбувати проблема стабільності та розвитку регіональних закладів вищої освіти, а в перспективі — і проблема забезпеченості регіонів висококваліфікованими фахівцями різних спеціальностей. Перехід на формульне фінансування державних ЗВО частково знімає гостроту проблеми фінансового ресурсу закладів вищої освіти, де зменшуються обсяги державного замовлення. Але це не вирішує проблему забезпечення регіонів фахівцями. Запровадження кілька років тому регіональних коефіцієнтів для зацікавлення абітурієнтів вступати до регіональних закладів виявилося не дуже ефективним.
Найвищими (понад 190) були прохідні бали при вступі на бюджет на спеціальності галузі знань «Міжнародні відносини», а також окремі спеціалізації «Філології», «Стоматологію» та «Журналістику».
Найнижчими (нижче 130) виявилися прохідні бали на всі спеціальності галузей «Механічна інженерія», «Електрична інженерія» і «Аграрні науки та продовольство», значну частину спеціальностей галузі «Освіта/Педагогіка», а також спеціальності «Хімія», «Фізика» та «Астрономія», «Прикладна фізика та наноматеріали», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Хімічні технології та інженерія», «Технології легкої промисловості», «Технології захисту навколишнього середовища», «Гірництво», «Деревообробні та меблеві технології», «Будівництво та цивільна інженерія», «Залізничний транспорт», «Транспортні технології (на залізничному транспорті)». Більшість їх — це спеціальності, які визначають здатність держави до сталого розвитку та її конкурентоспроможності в сучасному світі.
Мінімальні бали можуть залежати від випадкових факторів. Тому на діаграмі наведено також розподіл найменших і найбільших середніх конкурсних балів зарахованих вступників за спеціальностями і спеціалізаціями окремих галузей знань https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/266-2015-%D0%BF#Text (не позначено галузі, що містять 1–2 спеціальності, вступ на які відбувався за широким конкурсом).
Як і в попередньому випадку, серед спеціальностей із найнижчими балами — ті, що критично важливі для сталого розвитку та безпеки держави.
Підбиваючи підсумки, зазначу, що, незважаючи на складні умови вступної кампанії нинішнього року, загалом вона відбулася успішно. Водночас є проблеми, що потребують вирішення. Не лише в рамках Умов вступу-2021 та освітнього законодавства, а й у ширших рамках визначення довгострокової стратегії розвитку держави, місця освіти в реалізації цієї стратегії та забезпечення освіти ресурсами, необхідними для досягнення поставлених цілей.