В Україні нині на фінансування науки виділено лише 0,17% валового внутрішнього продукту, однак в законі "Про наукову та науково-технічну діяльність" вказано, що на науку має виділятися 1,7%. Водночас показник фінансування науки в США — понад 3,5 %, у Німеччині — 3,2%, а середньоєвропейський показник витрат на науку становить — 2%, розповідає заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов у статті "Мріємо, щоб кожен український науковець мав досвід роботи в потужному дослідницькому грантовому проєкті" для ZN.UA.
За його словами, в Україні є понад 160 державних університетів та більше як 370 наукових установ, попри це лише близько 70 інституцій мають досвід отримання будь-якого зовнішнього грантового конкурсного фінансування. Заступник міністра підкреслив, що цієї кількості насправді дуже мало.
"З 2022 року Україна бере участь у міжнародній програмі досліджень "Горизонт Європа". Це, мабуть, найбільша у світі грантова програма, яка підтримує науку. Її загальне фінансування — понад 95 мільярдів євро на чотири роки. На сьогодні з цих коштів українські науковці залучили трохи більш як 0,13%. Чи це багато? Ні. Чи можемо ми більше? На нашу думку — так. Як це зробити? Є кілька рішень, які ми вже почали впроваджувати", - зазначив Курбатов.
Він також вказав, що Міністерство освіти і науки хоче поширювати міжнародний досвід для вдосконалення української системи розподілу грантів. Курбатов наголосив, що більшість розробок українських вчених, за даними МОН, часто лежать на полицях у вигляді звітів, а не впроваджуються.
"Не думаю, що тут винні саме вчені. Економіка в нас побудована так, що в ній дуже мало інноваційних і технологічних складників, аби сприймати нові наукові розробки. Загалом наукова сфера в країні малозрозуміла як населенню, так і державі загалом. А науковцям не дуже зрозуміло, як за ті маленькі ресурси, які держава їм виділяє, вони можуть спродукувати щось більше", - заявив заступник глави МОН.
Курбатов вважає, що міністерству необхідно максимально зближувати дослідника та кінцевого споживача.