В Україні всі проблеми у сфері освіти останніми роками заведено списувати на пандемію коронавірусу та повномасштабну війну. Однак, насправді ж ці проблеми в освіті почалися вже давно, і ковід та напад РФ вдарили по вже хворій системі, пише Оксана Онищенко у статті «Не провал, а обрив. Чому падає якість шкільної освіти».
«Так, вони спричинили великі освітні втрати, справжніх обсягів яких ми навіть не знаємо (бо їх ніхто не вимірював). Але визнаймо чесно, що війна та ковід ударили по вже хворій системі освіти й що наші освітні втрати почалися дуже давно. Пригадайте результати ЗНО різних років, результати вітчизняних моніторингів якості початкової освіти та міжнародних досліджень (і не лише PISA, а й TIMSS). Щоразу після їх оприлюднення суспільство заламувало руки, експерти обговорювали, що робити, чергові міністри обіцяли рішучі кроки…», – пише авторка.
Однак, підкреслила Онищенко, проблеми залишаються. Ба більше, вони перейшли у хронічну стадію. І про це свідчить низка публікацій ZN.UA.
«Незадовільна якість освіти — стара й добре відома проблема. Всі освітні стратегії, плани й доктрини, які було ухвалено в українській освіті з 1993 року, починаються з констатації факту, що якість освіти не відповідає потребам суспільства. Але ми майже завжди намагалися розв’язати їх тими самими способами — компетентнісне навчання, особистісно орієнтований підхід. Ну й, звісно, «вчителі важливі», – зазначає Онищенко.
За її словами, до цих ідей кожного разу додавалися нові деталі та бантики, але суть все одно залишалася незмінною. Ці «мантри», додає авторка, гарно звучать і їх переносять з однієї стратегії до іншої, а також до заяв пресслужб чергового міністра освіти.
Онищенко відзначає, що ставлення до освіти в суспільстві завжди варіюється від «вона деградувала, й діти деградують» до «все чудово, ми робимо чергову офігенну реформу всіх часів і народів». Однак, насправді ні діти, ні освіта не деградували. Просто освіта лишилася в минулому, тоді як світ змінився. Бо не можуть працювати ефективно ідеї 20-30-річної давнини поруч зі штучним інтелектом. І нам потрібно шукати нові рішення.
«Нас в Україні поменшало й не факт, що побільшає. Чим можна замінити кількість? Тільки якістю людського капіталу. Й тому для нас неймовірно актуальною стає проблема падіння якості освіти в Україні», – підкреслила Онищенко.
Раніше експерти пояснили, як університети можуть формувати зі студентів підприємців, здатних створювати стартапи. Зокрема, підприємницька культура має відіграти значну роль у повоєнному відновленні України.