UA / RU
Підтримати ZN.ua

Усе про 1 вересня у вишах: кому пощастить, а кого відправлять на дистанційку, і до чого тут вакцинація

Як розпочнуть навчальний рік студенти

Автор: Єлизавета Щепетильникова

Як будуть навчатися з 1 вересня школярі, відомо всім. А що чекає на студентів? У соцмережах бурхливо обговорюються рішення закладів вищої освіти (ЗВО) про навчання в новому семестрі. Вже вдруге навчальний рік розпочнеться в умовах пандемії коронавірусу. І якщо рік тому така ситуація заскочила університети зненацька, то тепер вони мають певний досвід, підходи ЗВО до забезпечення якісного та безпечного навчання стають дедалі різноманітнішими: одні університети запрошують студентів до аудиторій, інші — оголошують продовження навчання онлайн.

Ось, до прикладу, рішення київських флагманів вищої освіти. Тоді як Київський національний університет імені Тараса Шевченка готується розпочати навчання в аудиторіях, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» навчатиме в гібридному форматі. Для студентів КПІ потокові лекції відбуватимуться онлайн, а інші заняття — в аудиторіях. Києво-Могилянська академія організовує гібридне навчання лише для першокурсників, а старші студенти вчитимуться онлайн. У магістратурі лекції слухатимуть онлайн, а от семінари будуть проходити в аудиторіях. Приватні ЗВО також практикують різні підходи. Наприклад, Університет «КРОК» обрав цікаву змішану модель — форма навчання залежить від того, на якому курсі навчається студент. Тут першокурсники повністю навчатимуться офлайн. Другокурсники матимуть один день онлайн-навчання на тиждень. Треті курси навчатимуться онлайн двічі на тиждень, і лише один—два дні на тиждень в аудиторіях проведуть студенти останнього року навчання. Тим часом студентам українсько-американського університету «Конкордія» пропонуватимуть навчання наживо на першому та другому курсах, а старшокурсники здебільшого вчитимуться онлайн.

Невизначеність щодо поширення коронавірусу та можливих нових локдаунів зробила гібридне, або, як його ще називають, змішане, навчання дуже популярним серед університетів. Це дозволяє частині студентів підключатися онлайн, тоді як інші можуть перебувати в аудиторії. Такий формат створює умови для соціального дистанціювання, а отже знижує загрозу поширення коронавірусу. Також торік українські університети практикували викладання лекцій онлайн, а проведення семінарських занять — в аудиторіях. Завдяки частково аудиторним заняттям студенти більше залучаються в навчальний процес.

Пандемія коронавірусу виявила чимало проблем української вищої освіти, зокрема й низьку здатність студентів самостійно навчатися в онлайн-форматі. Гібридні методи викладання —дуже корисні в подоланні цієї проблеми. Вони дозволяють поступово розвивати у студентів здатність до самостійної роботи з навчальними матеріалами онлайн. Тим часом першокурсників простіше адаптувати до університетської освіти, якщо бодай частково викладати в аудиторіях. Крім того, гібридне навчання дозволить викладачам і студентам швидше перейти у формат дистанційного навчання, коли епідеміологічна ситуація погіршиться.

Кількість нових коронавірусних хворих в Україні зростає день у день, тож перехід восени на дистанційку є лише питанням часу. Передбачаючи такий розвиток подій, Український католицький університет (УКУ) розробив внутрішні процедури щодо форматів навчання залежно від епідеміологічної ситуації у Львові. Наприклад, якщо Львів залишається в зеленій або жовтій зоні, УКУ проводить навчання для студентів в аудиторіях. Проте перехід Львова до помаранчевої зони передбачає вже гібридний формат. В умовах червоної зони університет повністю працюватиме онлайн.

Дистанційки навряд чи варто боятися студентам та їхнім батькам, адже за минулі півтора року викладачі встигли і підготувати матеріали для навчання онлайн, і опанувати відповідне програмне забезпечення. Як свідчать результати внутрішніх університетських опитувань, викладачі розробили відеолекції для своїх дисциплін, а подекуди навіть успішно інтегрували наявні масові онлайн-курси у свої навчальні плани. Наприклад, на лекції з політології студентам можна більше не переказувати слова високопосадовців ЄС, а просто ввести до перегляду під час навчання онлайн-курс із експертами Євросоюзу. Таким чином значно розширилося коло ресурсів, доступних викладачам і студентам.

Якщо на початку пандемії викладачі часто збільшували обсяг домашніх завдань, щоб компенсувати відсутність фізичного контакту, і досягали цим протилежного ефекту: все опанувати студенти не могли, то за останній рік вони адаптували завдання до реального студентського навантаження. І, хоча подекуди викладачі все ще потребують додаткового навчання з використання різноманітного програмного забезпечення, більшість ЗВО успішно використовують платформи для розміщення матеріалів курсів онлайн (наприклад, Moodle, Google classroom) та онлайн-конференцій (наприклад, Zoom, Microsoft Teams).

Університетські дослідження також свідчать, що залишаються окремі виклики, пов'язані з дистанційкою. Насамперед це стосується доступу до Інтернету та обладнання, як серед студентів, так і серед викладачів. Другий важливий виклик — недостатній доступ до навчальної літератури в умовах онлайн-навчання. Бібліотеки українських ЗВО переважно зберігають літературу в друкованих примірниках. Тим часом закордонні університети вже багато років пропонують доступ до літератури онлайн. Спеціальні портали дозволяють студентам і викладачам за кордоном отримати доступ до баз даних наукових видань і повних текстів підручників із будь-якої точки планети. Впровадження аналогічних платформ в Україні — необхідна умова для якісної освіти періоду пандемії.

Перед початком навчального року бурхливо обговорюється питання вакцинації учасників навчального процесу. Формування політик щодо вакцинації проти коронавірусу залишається викликом для українських ЗВО. І якщо з вакцинацією викладачів усе зрозуміло: держава дає їм таку можливість, то щодо студентів є питання. Чимало студентів і їхніх батьків обурюються рішенням деяких ЗВО поселяти в гуртожитки тільки тих студентів, котрі пройшли вакцинацію, однак не варто хвилюватися, адже ці вимоги поширюються лише на студентів, які досягли віку 18 років і не мають протипоказань до вакцинації. Зокрема Одеський державний екологічний університет оприлюднив відповідне рішення. Зважаючи на низькі темпи вакцинації в Україні та часті випадки зараження COVID-19 у гуртожитках, університет таким чином прагне досягти вакцинації 80% поселених. Керівництво УКУ також прийняло рішення про обов'язкову вакцинацію студентів, які проживатимуть у колегіумі.

Вимога вакцинації до викладачів і студентів стала світовим трендом. Так, університети Торонто й Оттави (Канада) теж вимагатимуть, щоб студенти, які мешкають у кампусі, вакцинувалися. У США аж 749 коледжів і університетів вимагають від студентів та викладачів підтвердження вакцинації. Студенти Університету Індіани (США) не погоджувалися з такою політикою ЗВО і звернулися до суду. Проте судді вирішили, що університет має право прийняти відповідне рішення, а студенти, які не бажають вакцинуватися, можуть здобути освіту в іншому ЗВО. Для керівників університетів рішення про вимогу вакцинації логічне, адже вже десятиліттями студентам для навчання необхідно вакцинуватися від інших хвороб, тож ЗВО вважають вакцинацію від коронавірусу лише продовженням чинних норм безпеки.

Рішення університетів навряд чи можуть задовольнити всіх викладачів, студентів і їхніх батьків. Деякі українські ЗВО й досі не визначилися з форматом надання освітніх послуг восени, а також вимогами щодо вакцинації університетської спільноти. Проте в новому навчальному році, безперечно, всім треба бути готовими швидко адаптуватися до змін. Збільшення кількості заражених коронавірусом і поширення штаму «Дельта» серед українців є ознакою наближення нового піку пандемії, а отже студентам і викладачам варто максимально ефективно скористатися часом на початку осені для розбудови колективів і розвитку студентської спроможності якісно навчатися онлайн.

Більше статей Єлизавети Щепетильникової читайте за посиланням.