UA / RU
Підтримати ZN.ua

Український гамбіт

Гамбіт — напевно, саме таким словом можна охарактеризувати сьогоднішні стратегічні ходи міністра освіти у відповідь на публікацію «Хід конем від Табачника».

Автор: Оксана Онищенко

Гамбіт - напевно, саме таким словом можна охарактеризувати сьогоднішні стратегічні ходи міністра освіти у відповідь на публікацію «Хід конем від Табачника» - DT.UA, №6, 2012 р. (Гамбіт - різновид початку шахової партії, коли відбувається дуже швидке розгортання сил супротивників.) Закиди на адресу міністра-«реформатора» з приводу нових навчальних планів для 5–9 класів, у яких буде скорочено кількість годин з української мови та літератури і виключено курс «Історія України», викликали бурхливу реакцію в суспільстві, примусивши міністра вдатися до активних дій: робити заяви, тиражувати пояснення і показати широкому загалу (хоч і заднім числом, через шістнадцять днів після офіційної дати підписання) той сумнозвісний наказ №93 від 01.02.2012 р. щодо нових навчальних планів.

Але, на відміну від продуманих красивих комбінацій справжніх гросмейстерів, ходи Табачника надзвичайно метушливі, необдумані та сумнівні.

Одразу після виходу статті міністр дав перші пояснення через газету «Сегодня»: «Не помню конкретные цифры, но сокращения возможны, среди прочего они могут коснуться украинского языка и истории... Для информатики и второго иностранного языка нужны дополнительные часы. Поэтому на определенные сокращения министерство, возможно (курсив мій. - О.О.), пойдет». Отже, зі слів міністра випливає, що наказ підписаний давно, але впевненості в тому, як вирішиться доля уроків української мови згідно з цим документом, у чиновника немає. Дивує й інше: чому про можливі ходи міністерства стосовно викладання української мови повідомляється в майбутньому часі? Якщо наказ уже зареєстрований і підписаний, то хіба можна змінити його текст?

Від пожежонебезпечної ідеї об’єднання курсів «Світова історія» та «Історія України» міністр відхрестився одразу. Але, очевидно не визначившись щодо тактики захисту від критики, про всяк випадок залишив собі шляхи для відступу: «Впрочем, даже если бы слухи подтвердились, было ли бы это «издевательством над нацией»? «Мировая практика изучения истории в школах знает разные примеры» - йдеться у матеріалі газети «Сегодня». І проводиться маленький лікнеп для спільноти на тему, який популярний у інших країнах інтегрований підхід до викладання історії. Як свідчить дальший перебіг подій, згодом вирішено було остаточно відмовитися від таких ідей і не дратувати суспільство. Наступного дня в офіційному спростуванні на сайті МОНМС читаємо «Інтеграція кількох курсів історії - провокації некваліфікованих політиків». (Тобто той, хто припускає можливість інтегрованого викладання історії, тепер уже вважається людиною некваліфікованою.)

Однак міністру довелося викручуватися перед розгніваною громадськістю. За скорочення уроків української мови. І тут, торкаючись проекту, про який повідомлялося в попередньому числі DT.UA, він припустився чергового серйозного промаху - необдумано перевів стрілки на Академію педагогічних наук: «Это проект, который разрабатывается группой ученых Национальной академии педагогических наук и который потом, после окончания его подготовки, будет передан в министерство и выставлен для обсуждения». Постає вже риторичне запитання: якщо відповідний наказ підписано, то навіщо НАПН сушить голову над проектом, і чому МОНМС його розглядатиме, маючи вже готові плани? І це не кажучи про те, що, згідно із законом про освіту та положенням про МОНМС, затвердженим указом президента від 08.04.2011 р., навчальні плани - турбота міністерства.

Академія не погодилася взяти вогонь на себе і одразу ж зробила через свою прес-службу офіційну заяву: «У газеті «Сегодня» від 20.02.2012 р. розміщено інформацію, в якій, зокрема, йдеться про те, що Національна академія педагогічних наук України пропонує скоротити в основній школі кількість годин на вивчення української мови та історії. Прес-служба НАПН України заявляє, що таких пропозицій від Національної академії педагогічних наук України не було». Тобто міністра освіти привселюдно заскочили на брехні. Але шарітися від сорому і якось пояснювати ситуацію Табачнику було ніколи. Мусив терміново шукати надійніші шляхи для відступу.

Та наступна ідея міністра прислужилася йому не більше, ніж попередні. Тепер на сайті МОНМС з’явилося офіційне спростування щодо інформації, вміщеної у матеріалі «Хід конем від Табачника». Здавалося б, задум перспективний. Але це тоді, коли є чіткі аргументи і є чим крити.

Зазначений документ починається з дивної заяви: «По-перше. Щодо змісту навчальних програм. На сьогоднішній день працюють робочі групи з розроблення навчальних програм з усіх предметів». У нашому матеріалі не було сказано ані слова про навчальні програми. Йшлося лише про навчальні плани, які, звісно, пов’язані з програмами, але це не одне й те саме. Крім того, у спростуванні ще раз робиться спроба заспокоїти громадськість: «Предмету «Історія України» нічого не загрожує і ніколи не загрожувало. Ніяких скорочень навчальних годин, відведених на вивчення як історії України, так і Всесвітньої історії, не відбудеться, і навіть не планувалося». А також підкреслюється, що нові навчальні плани навантажують дітей «виключно в межах Державних санітарних норм і правил». Дуже зручна фраза. Кількість уроків на тиждень в учнів 5-9 класів збільшиться, але це буде в межах санітарних норм і правил.

Та найцікавішим документом є, звісно, сам легендарний наказ №93 від 01.02. 2012 року, що нарешті був оприлюднений на сайті МОНМС (хоча й розміщений не у хронологічному порядку, серед наказів другої половини лютого). А ось у розділі «Навчальні плани» такий важливий документ забули процитувати. Як і в рубриці «Громадське обговорення». Очевидно, так сталося тому, що все робилося «заднім числом» і наспіх.

Прикметно, що славнозвісний наказ №93 «витягли з рукава» лише через кілька днів після публікації. Якщо міністрові нічого було приховувати, він мав одразу скористатися цим вагомим аргументом і сказати: «Ось, читайте! Тут немає фактів, викладених DT.UA. Та міністр цього не зробив. Він узагалі жодного разу не згадав про наказ, виправдовуючись перед спільнотою.

Оприлюднений днями документ №93 містить надзвичайно цікаві речі. По-перше, пояснювальна записка до нових навчальних планів, подана у ньому, - брат-близнюк висвітленого нами проекту, що його Табачник намагався приписати Академії педнаук. Багато абзаців повторюються слово у слово, до останньої коми і дужки. Але міністерський варіант складали, напевно, провидці. Бо відмінність підретушованого документа від Табачника від того, що опублікований на шпальтах DT.UA, стосується лише питань, порушених у нашій публікації.

Насамперед, у пояснювальній записці двічі озвучено ідею, що збільшення навантаження на учнів відбувається у межах санітарних норм (дивна співзвучність з останніми заявами Табачника). При цьому від збільшення тижневої кількості уроків чиновники не відмовилися.

Ще раз підкреслюється недоторканність курсу «Історія України». Фразу «Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальними предметами «Історія» (Історія України та Всесвітня історія) (5-9 класи) та «Практичне право»
(9 клас)»
замінили на більш політично доцільну на сьогодні: «Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальними предметами «Історія України» та «Всесвітня історія» (5-9 класи), «Основи правознавства» (9 клас). Підправили і таблицю з розподілом годин. Предмет «Історія України» терміново ввели у плани, але не втрималися від спокуси й скоротили у 8 та 9 класах її вивчення на 0,5 години на тиждень (приблизно 17 год. на рік). Звісно, це не узгоджується із заявою у «Спростуванні», що жодних скорочень не буде.

А взагалі-то, прагнучи якомога надійніше захиститися від опонентів, міністерство запропонувало аж три варіанти навчальних планів. У кожному з них години на «болючі» для Міносвіти предмети відводиться традиційна кількість уроків (плюс-мінус півгодини). Мовляв, вибирайте хто що хоче, тільки не чіпайте.

Але найцікавіша ситуація склалася з українською мовою та літературою. Кількість уроків із цього предмета у новому документі... взагалі не скоротили. Правда, в одному з варіантів урізали 0,5 уроку мови на тиждень (приблизно 17 год. на рік) у п’ятикласників і таку ж кількість уроків літератури у дев’ятикласників. При цьому удвічі збільшили кількість годин, відведених на вивчення світової літератури. Дивно, що сам міністр нікому про ці цифри не розповідає.

Намагаючись уникнути звинувачень у таємній і непрозорій діяльності, чиновники міністерства перемудрили. У новому тексті наказу №93 (пункт 1.2.) зазначено: «До 1 березня ц.р. провести обговорення з робочими групами із розроблення навчальних програм до нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та керівниками загальноосвітніх навчальних закладів трьох варіантів проекту Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (додаються)». Але де логіка - обговорювати вже затверджені варіанти планів?

До речі, у нових навчальних планах для початкової школи, офіційно розміщених на сайті МОНМС (наказ №572 від 10.06.2011 р.), у першокласників також забрали один урок української на тиждень (а це приблизно 34 уроки на рік). Отже, загальні тенденції в роботі міністерства таки простежуються.

Звісно, ідеї міністра освіти щодо української мови та історії все одно побачили б світ. Але, можливо, у зручніший для влади момент. Наша публікація зруйнувала ці плани. Саме тому й викликала такі активні дії міністерства.

Критикуючи Табачника, ми забуваємо, що свої ідеї він реалізує не сам. Біля нього є люди, котрі плутають поняття «Батьківщина» і «ваше благородіє». Це чиновники, науковці, освітяни, які бачили проект навчальних планів, знали про його зміст. Але, тримаючись за свої портфелі, мовчали й мовчать, ховаючись за спиною міністра. Тим самим поділяють із ним відповідальність за антинародний документ. Нехай це буде на їхній совісті.

Водночас події останнього тижня довели, що ми, українці, небайдужі до своїх мови, історії, культури. Ми продемонстрували, що у принципових питаннях «наша хата не скраю». І разом - ми велика сила.

Гучні громадські протести примусили міністра відмовитися від своїх планів і повернути все на свої місця. Ми спостерігали еволюцію заяв Табачника щодо української мови від «скорочення можливі» - до залишити кількість уроків незмінною. Ми змогли вберегти «Історію України» від впливу «світової практики» і отримали обіцянку не чіпати цей предмет. А це на сьогодні - найкращий результат, якого тільки можна було прагнути.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ

Від 01.02.2012 № 93

Про розроблення Типових навчальних планів

загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня

На виконання статті 15 Закону України "Про загальну середню освіту", з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.01 2012 р. № 43 «Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392»

НАКАЗУЮ:

1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):

1.1. Забезпечити розроблення Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня;

1.2. До 1 березня ц.р. провести обговорення з робочими групами із розроблення навчальних програм до нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та керівниками загальноосвітніх навчальних закладів трьох варіантів проекту Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (додаються);

2. Передбачити їх поетапне введення:

у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року;

у 6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року;

у 7-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року;

у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/2017 навчального року;

у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/2018 навчального року.

3. До 1 березня ц.р. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій надіслати пропозиції департаменту загальної середньої та дошкільної освіти до Типових планів.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський


Додаток 1

до наказу МОНмолодьспорту

від 01.02.2012 № 93

Проект

Пояснювальна записка

до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних

закладів ІІ ступеня

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня розро­блені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типові навчальні плани основної школи передбачають реалізацію осві­тніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти Типових навчальних планів.

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров’я і фізична культура".

Освітня галузь "Мови і літератури" у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети "Українська мова", "Іноземна мова", "Російська, інша мова національної меншини","Українська література", "Світова література" та інтегрований курс "Література". З 5-го класу запроваджується вивчення другої іноземної мови. При цьому наголошуємо, що однією з двох іноземних мов обов’язковою є англійська.

Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Математика" (5-6 класи), "Алгебра" та "Геометрія" (7-9 класи).

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Природознавство" (5 клас), "Біологія" та "Географія" (6-9 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-9 класи) .

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами «Історія України» та «Всесвітня історія» (5-9 класи), "Основи правознавства" (9 клас).

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предмета "Основи здоров'я" та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись види спорту, спортивні ігри, ритміка, хореографія тощо.

Освітня галузь "Технології" реалізується через предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". З 5 класу планується вивчення інформатики - навчального предмета, покли­каного сформувати в учнів уявлення про інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, основні компоненти програмного забезпечення, уміння та навички користувача інформаційними засобами.

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" і "Художня культура". Загальноосвітній навчальний заклад може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивчен­ням мов національних меншин, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозво­ляється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Варіативна частина Типових планів використовується на:

підсилення предметів інваріантної частини, які вивчаються поглиблено чи вводяться додатково. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який затверджується керівником навчального закладу. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи загально світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рід­ний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);

індивідуальні заняття та консультації.

При розподілі варіативної частини слід враховувати індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Робочі навчальні плани усіх загальноосвітніх навчальних закладів (окрім експериментальних) затверджуються органом управління освітою, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад.

Експериментальні варіанти навчальних планів затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій та погоджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивчен­ні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.02.2002 р. № 128. Відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України від 23 листопада 2012 року "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Директор департаменту О.В. Єресько

Проект

Пояснювальна записка

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня розро­блені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типові навчальні плани основної школи передбачають реалізацію осві­тніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти Типового навчального плану основної школи з українською мовою навчання (додаток 1) та Типового навчального плану спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини (додаток 2).

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивчен­ням мов національних меншин, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозво­ляється навчальне навантаження учнів збільшувати до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

У типових навчальних планах передбачено вивчення нових навчальних предметів: інформатики та другої іноземної мови, починаючи з 5 класу. При цьому наголошуємо, що однією з двох іноземних мов обов’язково є англійська. У 5 класі розпочнеться вивчення інформатики, розпочате у початковій школі, - навчального предмета, покли­каного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформаційних та комунікативних тех­нологій, основні компоненти програмного забезпечення; виробити в школярів уміння та навички користувача інформаційними засобами.

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров’я і фізична культура".

Освітня галузь "Мови і літератури" у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети "Українська мова", "Російська, інша мова національної меншини", "Іноземна мова", "Українська література", "Світова література" та інтегрований курс "Література" .

Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Математика" (5-6 класи), "Алгебра" та "Геометрія" (7-9 класи).

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Природознавство" (5 клас), "Біологія" та "Географія" (6-9 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-9 класи) .

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами "Історія" (Історія України та Всесвітня історія) (5-9 класи) та "Практичне право" (9 клас).

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу "Основи здоров'я" та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

Освітня галузь "Технології" реалізується через предмети "Трудове навчання" та "Іформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" і "Художня культура". Загальноосвітній навчальний заклад може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором варіативної частини визначаються загальноосвітнім навчальним закла­дом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтере­сів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рід­ний край, мови національних меншин, хореографія, креслення, основи споживчих знань, громадянський вибір тощо.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними за­кладами з українською мовою навчання на основі Типових навчальних планів (додаток 1) з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини складаються на основі додатку 2 шляхом розподілу годин варіативної частини на:

підсилення вивчення предметів інваріантної частини, які вивчаються поглиблено чи вводяться додатково (у школах з навчанням (вивченням) російської, інших мов національних меншин);

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи загально світоглядного спрямування.

У разі використання годин варіативної частини на підсилення вивчення предметів інваріантної частини розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з відповідного предмета здійснюється вчителем самостійно під час розроблення календарного планування, що затверджується керівником навчального закладу.

Робочі навчальні плани цих закладів затверджуються відповідним органом управління освітою, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад.

Експериментальні варіанти навчальних планів затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій та погоджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивчен­ні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.02.2002 р. № 128. Відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України від 23 листопада 2012 року "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Директор департаменту О.В. Єресько