30% учнів та учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, причому на Півдні України ця цифра сягала 40%, повідомляє Державна служба якості освіти із посиланням на проведене нею за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) дослідження.
Пандемія, а тепер війна спричинили зміни в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це вплинуло на загальну середню освіту.
Як йдеться у результатах дослідження, з огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу, в першому півріччі 2022-2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі: 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання.
При цьому третина дітей в умовах війни не мали повноцінного доступу до освітнього процесу. Ситуація з доступом до освіти в містах краща, ніж у селах, однак 32% дітей із малозабезпечених сімей у містах та 46% у селах не мали доступу до освітнього процесу. Серед внутрішньо переміщених доступ до навчання мали 86% дітей у містах та 80% у селах.
Опитування вчителів показало, що ключовими викликами в умовах війни, на їх думку, є нестабільні умови навчання, обмеженість способів організації уроків, зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан школярів та вчителів.
Втім, зауважують у Службі якості освіти, і самі педагоги й керівництво шкіл не завжди проявляли гнучкість та адаптивність під час планування освітнього процесу: третина директорів у містах та половина у селах не змінювали розкладу занять при змінах режимів навчання, а 40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування при переході від дистанційного до очного режиму навчання і навпаки.
У дослідженні намагались визначити і втрати у навчальному часі. Втім, попри те, що директори шкіл втрат не зафіксували, оскільки щонайменше 92% шкіл у різний спосіб постійно здійснювали навчальний процес, лише 40% батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході України цей відсоток найнижчий: про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 32% батьків учнів початкової школи, тоді як на Сході — 50%.
Ще однією ознакою воєнного часу стали переміщення учнів. Найбільше їх відбулося на Сході та Півдні країни. Зі Сходу в інші населені пункти України переїхали 27% учнів початкової школи та 23% базової і старшої. За кордон виїхали 16% та 14% здобувачів освіти відповідно.
З Півдня в інші населені пункти України перемістилися 16% учнів початкової школи та 14% базової і старшої, за кордон — 17% та 14% відповідно.
Серед учителів лише у 45% шкіл не відбулося змін у педагогічному складі. Найбільше — на Півночі, де лише 30% керівників вказали, що змін у педагогічному складі не було. Серед причин — звільнення за власним бажанням (40%), призов на військову службу (21%), неоплачувана відпустка (14%) та призупинення трудового договору (9%).
Проблемою, з огляду на вимушене дистанційне навчання, є й матеріально-технічне забезпечення. Лише половина учнів мали комп’ютер/ноутбук/планшет, а переважна більшість — 74% учнів —використовували для навчання смартфони. Найменш забезпечені технікою для навчання учні молодших класів: лише 48% з них мають смартфони, а 39% — комп’ютер, планшет чи ноутбук.
40% батьків учнів початкової школи та 23% батьків учнів/учениць базової та старшої школи зазначили, що дитина має один гаджет, який ділить з іншими членами сім’ї.
А от серед педагогів, попри війну, кількість учителів, які забезпечені робочим комп’ютером, зросла порівняно з 2021/2022 навчальним роком. У селах робочі комп’ютери мають 71% вчителів, а в містах 76%.
Втім 25% педагогів досі не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % — доступом до інтернету в школі. За словами вчителів, ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера — його мають не менше 90% педагогів — та можливістю працювати віддалено.
Проведене дослідження вказало і на зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу.
За останній рік в умовах війни психологічний стан учнів погіршився. Майже вдвічі, порівняно з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість дітей, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази більше дітей вказували на відчуття втоми.
На 20% зменшилася кількість дітей, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими.
За спостереженнями вчителів початкових класів, погіршилися результати навчання дітей з української мови, іноземної мови, математики, літературного читання.
При цьому у селах про погіршення результатів навчання учнів говорять більше вчителів, ніж у містах. Про зниження успішності учнів з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах — 44%, з іноземної мови — 52% та 47% відповідно, з математики — 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.
Дослідження проведене у грудні 2022 – січні 2023 років Державною службою якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується кампанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Методом онлайн-анкетування охоплено вибірку зі 150 шкіл з усіх областей України. У дослідженні взяли участь 150 директорів шкіл, 6532 вчителів, 10 899 батьків учнів початкової, базової та старшої школи та 4324 учнів (переважно десятикласники).
У системі освіти завжди було багато проблем, а з війною їх істотно побільшало. Редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко поспілкувалася з освітнім омбудсменом України Сергієм Горбачовим про найгостріші проблеми, які підкинула українській системі освіти війна.