Сфера інформаційних технологій - одна з небагатьох, яка продовжує зростати навіть в умовах нестабільності. Ось тільки думки про майбутнє галузі в експертів часто протилежні. Справді - в України є всі шанси, щоб перетворитися на потужного IТ-гравця на глобальному ринку. Але чи скористається наша країна своїм потенціалом? Це залежить від багатьох чинників. Один із них - негайне вирішення проблем у сфері освіти.
Один бік медалі
Україна посідає 38-ме місце за рівнем освіти у глобальному рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У нас завжди були дуже талановиті інженери, а якість технічної освіти відома далеко за межами України. І наші українські інженери сьогодні беруть участь у надзвичайно складних R&D-проектах, знаходячи рішення, які рятують людські життя та роблять життя людей в усьому світі яскравішим.
Наприклад, у GlobalLogic часто звертаються компанії зі сфери охорони здоров'я. Так, наші інженери з Харкова беруть участь у розробці програмного забезпечення, завдяки якому працюють кардіостимулятори та інсулінові помпи. Від справності роботи цих медичних приладів залежить здоров'я пацієнта, а іноді - й людське життя. Чим більший вплив обладнання на організм, тим жорсткіші вимоги до розробки програмного забезпечення. ІТ-компанії, що створюють розробки для сфери охорони здоров'я, регулярно проходять складну сертифікацію на дотримання стандартів їхньої якості. Уявляєте, яка велика відповідальність лежить на кожному фахівцеві?
Або інший приклад. Коли ви дивитеся новий західний серіал, блокбастер чи трансляцію Олімпійських ігор, слухаєте концерт або запис відомої групи, з великою ймовірністю ви споживаєте продукт, створений з участю українських інженерів. Тільки справді висококваліфіковані фахівці можуть займатися комплексним R&D і створювати такі складні системи.
Другий бік медалі
Українські виші щорічно готують 16 тис. випускників ІТ-спеціальностей. Може здатися, що це велика цифра. Однак конкуренція за технічних фахівців серед ІТ-компаній ще серйозніша, ніж боротьба за нових клієнтів. Головне питання - як збільшити кількість таких технічних кадрів в Україні?
Ще одна проблема - якість нинішньої ІТ-освіти. Підготовка молодих фахівців часто не відповідає запитам бізнесу: розпочати реальні проекти вони можуть тільки через три-шість місяців додаткової підготовки після випуску.
Річ у тому, що останніми роками технічні науки в Україні розвиваються не так швидко, як того потребує ринок. Так, у випускників є серйозні базові знання, розвинений аналітичний підхід до вирішення завдань, але сучасні технічні інструменти їм часто доводиться доучувати самостійно. Передусім молодим фахівцям бракує практичних навичок роботи над проектами, знання сучасних інструментів і методів розробки або тестування програмного забезпечення.
Що робити?
Державі слід зробити систему освіти більш гнучкою. ІТ-освіта відрізняється від освіти в інших сферах. Якщо навчальною програмою для педагогів, металургів та фахівців в агросфері можна користуватися впродовж трьох-п'яти років, і вона не втратить актуальності, то програма в ІТ-вишах втрачає актуальність уже через рік. Інструменти, які ви вивчали на першому курсі, на виході з університету можуть застаріти вже кілька разів. Змінити систему освіти треба настільки, щоб вона могла максимально швидко адаптуватися до нових знань і технологій.
Так, багато університетів за кордоном більше не навчають студентів за підручниками, вони навчають за сучасними науковими статтями. Таким чином виші уникають застарілої інформації з давно виданих підручників. У західних університетів також більш спеціалізовані програми навчання, вони готують професіоналів у вузьких галузях, які розуміються на всіх тонкощах своєї спеціалізації. У нас же випускники часто знають усі технології, але дуже поверхово.
Вишам треба залучати молодих викладачів із досвідом роботи на реальних проектах. Часто українські виші вчать комунікації "студент-викладач", у якій головне - отримати високу оцінку. І байдуже, якою ціною: давши хабар чи скопіювавши чужу роботу. Тому важливе завдання вишів сьогодні - показати студентам реальні проекти, де на перший план виходить результат роботи. Крім того, важливо показати студентові, що головне під час роботи в серйозному комерційному проекті - не отримати "відмінно" всіма правдами й неправдами, а зробити хороший і якісний продукт. Залучаючи до викладацької діяльності молодих, ініціативних фахівців із досвідом роботи над комерційними проектами, університети зможуть не тільки передати студентам знання, а й показати, як усе працює в реальному житті.
Бізнесу важливо продовжувати свої освітні ініціативи.ІТ-компанії всіляко намагаються компенсувати цей розрив, активно співпрацюючи з університетами, організовувати різні навчальні семінари та інші заходи. У нас теж є навчальні програми: ми відбираємо перспективних студентів, даємо їм практичні навички для участі в комерційних проектах. Дуже часто ІТ-компанії навіть створюють спільні програми, де навчають студентів нових технологій, які щойно з'явилися в Україні. Так, Lviv IT Cluster (об'єднання львівських ІТ-компаній) створив бакалаврську програму з "інтернету речей" на базі Львівської політехніки. За сприяння місцевих ІТ-компаній на базі Українського католицького університету працюють бакалаврська програма з комп'ютерних наук і магістерська - з Data Science.
І, доки ми розмірковуємо над тим, що час реформувати систему технічної освіти, інші країни діють: змінюють сам підхід до навчання, дозволяють студентам самостійно вибирати дисципліни й формувати своє завантаження, запрошують молодих викладачів із досвідом реальних проектів. Якщо почнемо діяти негайно, ще можемо виграти гонку за складними ІТ-проектами.