Вступна кампанія стартувала. Для абітурієнта вона вважається вдалою, якщо вдалося вступити в омріяний виш "на бюджет". Тобто на місця державного замовлення, навчання на яких оплачує держава.
Саме навколо цих місць точиться зараз основна конкурентна боротьба, складаються рейтингові списки і підраховуються бали. Борються за місця державного замовлення і ті, хто вступає до магістратури, аспірантури, докторантури.
Але державне замовлення - це не лише можливість для вступника реалізувати своє право на безкоштовну освіту. Це можливість для держави регулювати задоволення потреб економіки і суспільства у певних фахівцях. Наскільки якісно це робиться - тема окремої розмови.
Чого ж очікує держава від вишів нинішнього року, яких спеціалістів хоче отримати і що обіцяє абітурієнтам?
Державне замовлення на підготовку фахівців формує Мінекономіки, а затверджує Кабінет міністрів. Він же доводить обсяги замовлення до розпорядників коштів - міністерств і відомств. Останні розподіляють замовлення держави між виконавцями - підпорядкованими їм навчальними закладами.
Нинішнього року постанова КМУ № 462 "Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів для державних потреб у 2015 році", що регламентує розподіл державного замовлення між замовниками, була підписана прем'єр-міністром лише 1 липня. Тоді як вступна кампанія стартувала 10 липня. Міністерства і відомства встигли розподілити замовлення між навчальними закладами до її початку, але буквально в останні дні перед стартом.
У часи міністра Д.Табачника інформація про те, як розподіляється державне замовлення між вишами, підпорядкованими Міносвіти, була закритою. Отримати її не вдавалося ні громадським організаціям, ні депутатам, які невтомно закидали МОН запитами. Що вже казати про абітурієнтів. Не всі ВНЗ під час вступної кампанії вносили цю інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДБПО), а отже, часто не потрапляла вона і до системи "Конкурс".
Заради справедливості зазначимо, що це не було порушенням, - закон "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів" не встановлює термінів оприлюднення даних, і процес можна затягувати нескінченно, хоч до кінця вступної кампанії. Така утаємниченість іноді оберталася для абітурієнтів великими несподіванками - коригуванням інформації про бюджетні місця вже під час вступної кампанії або оголошенням додаткових хвиль зарахування.
На щастя, тепер вступники позбавлені цих проблем. Міносвіти не лише розмістило на своєму сайті дані про розподіл державного замовлення між вишами, а й своїм наказом зобов'язало останніх упродовж двох днів внести дані про обсяги державного замовлення до ЄДБПО і розмістити їх на власних веб-сайтах.
Що ж запропонував Кабмін міністерствам і відомствам - розпорядникам коштів? Спробуємо розглянути державне замовлення під різними кутами зору.
Перш за все, з погляду замовників. Цього року їх було визначено близько чотирьох десятків. Найбільші - Міноборони, МВС, МОН, Мінкульт, МОЗ, СБУ. Істотно збільшено фінансування держзамовлення для МВС та Міноборони.
З погляду підготовки фахівців різних освітніх рівнів.
За дослідженнями CEDOS, загалом по країні за кошти держави нинішнього року готуватимуть менше спеціалістів усіх рівнів: молодших спеціалістів (технікуми й коледжі) - менше на 13%; бакалаврів - на 19%, спеціалістів на основі бакалавра - на 42%; магістрів - на 13%. На 23% менше місць держзамовлення буде виділено на підвищення кваліфікації кадрів.
Зменшиться і кількість бюджетних місць в аспірантурі (на 9,5%) та докторантурі (на 6,5%). У закладах, підпорядкованих МОН, враховуючи й ті, що донедавна підпорядковувалися Мінагрополітики та Міндоходів, державне замовлення на навчання в аспірантурі зменшать на 7%, МОЗ - на 4%, НАН - на 11%, НАПНУ - на 79%; НАМН - на 11%; Національній академії аграрних наук - на 6%. Замовлення держави у докторантурі зменшиться, відповідно, на 5;
14 ; 10 ; 65; 33; 8 %.
Не вписується у загальну картину скорочень державне замовлення для силовиків.
Для МВС замовлення на підготовку спеціалістів (на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра) держава збільшила на 482%, магістра - на 17%, підвищення кваліфікації - на 1215,5%, "підготовку робітничих кадрів" - на 610%. Кількість бюджетних місць в аспірантурі і докторантурі збільшиться, відповідно, на 4,5% та 11%.
Міноборони отримає за державний кошт більше молодших спеціалістів (на 56%) імагістрів(на 113%).А держзамовлення в аспірантурі і докторантурі міністерству зменшать, як і більшості інших замовників. Зате держава більше вкладатиме у перепідготовку кадрів для цього відомства (плюс 42 місця - 420%) та інтернатуру (збільшення на 35 місць , або на 44% ).
Службі зовнішньої розвідки "уріжуть" замовлення на все, крім підвищення кваліфікації кадрів, - тут буде плюс 285 місць, або на 103% більше.
Для тих, хто вступає на перший курс вишів, актуальне державне замовлення на бакалаврів. Розглянемо його докладніше, не обмежуючись середньою температурою по країні.Буквально перед початком цієї вступної кампанії абітурієнтів приголомшили новиною: нинішнього року виші, що перебувають у підпорядкуванні Міносвіти, отримають на 13% менше бюджетних місць на підготовку бакалаврів, порівняно з минулим роком. Виші, що підпорядковуються Мінкульту, - на 18% менше, МВС - на 12%.
А ось навчальним закладам, які готують бакалаврів для Міноборони, держзамовлення збільшене на 202% (на 3314 місць). Отримало місця для підготовки бакалаврів і СБУ - 220 (торік таких місць не виділялося взагалі).
Цікаво проаналізувати, як змінилося, порівняно з минулими роками, державне замовлення на підготовку бакалаврів за освітніми галузями. Певною мірою це свідчить про державні пріоритети.
Якщо ж аналізувати державне замовлення не за галузями, а за більш вузькими напрямами підготовки, то, порівняно з минулим роком, найбільше урізали кількість місць державного замовлення на правоохоронну діяльність (-52%), журналістику (-52), практичну психологію (-51), міжнародний бізнес (-46), філософію (-41), соціологію (-36), початкову освіту (-33%). Збільшилося замовлення на радіотехніку (на 19%), телекомунікації у галузі "радіотехніка" (5%), пожежну безпеку (1%), авіоніку ( 41%).
Звісно, державне замовлення формується не зі стелі чи за чиїмись забаганками. Є певні методики і процедури обрахунків. Закон "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів" стверджує: "Державне замовлення формується з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків Державного бюджету України на зазначені цілі". Враховуються "статистичні та інші відомості". Збирається інформація від різних міністерств і відомств, роботодавців.
За новим законом "Про вищу освіту", загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступенів молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) має становити не менш як 51% кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, що в поточному році здобули повну загальну середню освіту. Як зазначають експерти, ця норма закону про вищу освіту виконується у державному замовленні на 2015 р.
Сама процедура формування державного замовлення на підготовку фахівців недосконала. "Тут є дві проблеми, - зазначає міністр освіти і науки Сергій Квіт. - Перша: необхідно зробити процедуру вивчення попиту в державі на підготовку фахівців простішою і зрозумілішою для всіх. Друга: фінансування вищої освіти через держзамовлення є сталінською формою фінансових стосунків, від неї треба відходити. У цьому випадку держава повинна мати справу лише з якісними ВНЗ, в яких зарплата викладача залежатиме лише від його контракту, а кількість викладачів - тільки від потреби університету. Останнім часом нам вдалося припинити функціонування понад 70 неякісних університетів та регіональних філій ВНЗ. Однак цього вкрай недостатньо. Зазначу також, що в проекті нового базового закону "Про освіту" вже немає згадки про державне замовлення".
Зменшення обсягів державного замовлення нинішнього року фахівці пояснюють демографічною та економічною ситуацією в країні й анексією Криму (із держзамовлення "випали" вищі навчальні заклади півострова).
Однак останнє не означає, що випускники кримських шкіл позбавлені можливості вступати в українські вищі навчальні заклади. Задовго до початку вступної кампанії Міносвіти розробило механізм отримання українського атестату про загальну середню освіту для випускників з окупованих територій. Ще півроку тому було оприлюднено перелік опорних шкіл, у яких кримці могли дистанційно навчатися на екстернаті й отримати таким чином український атестат. А також зареєструватися на проходження ЗНО. На сайті МОН було створено спеціальний розділ "Для жителів Донбасу і Криму", в якому розміщено докладну "Дорожню карту випускника". Інформацію поширювали через ЗМІ, соцмережі, сайти окремих шкіл. Випускники з Криму, які хотіли вступати на території материкової України і цікавилися умовами вступу, мали змогу розглянути всі варіанти й підготуватися - прикріпитися до школи та зареєструватися на ЗНО.
Але з початком вступної кампанії залунали зойки: "Кримців кинули, тому що не визнають їхніх російських атестатів і вимагають ЗНО!". Підкинула дров у вогонь і "міністр освіти, науки і молоді Криму" Наталія Гончарова, заявивши, що між Росією і Україною є угода про визнання документів про освіту. Тому, мовляв, кримські випускники можуть вступати до українських вишів із російськими документами на правах іноземних громадян. Але ж якби МОН на таке погодилося, це б фактично означало, що Крим для української влади - Росія, а випускники кримських шкіл - іноземці.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначає: "І торік, і нинішнього року Міністерство освіти і науки йде назустріч усім випускникам шкіл з окупованих територій. Ми спрощуємо процедури, переносимо терміни здачі документів і проведення ЗНО. Тобто даємо можливість усім бажаючим вступити до українських ВНЗ. Я розумію, що проблема залишається. Сьогодні державна політика така, що ми не визнаємо окупаційної влади і будь-яких документів, які вона видає, у т.ч. в Криму. Для того, щоб просунутися в цьому питанні, потрібно або повернути окуповані території, або знайти інші можливості, для чого потрібен обмін думками та ідеями. Я не відкидаю жодних пропозицій, але поки що не мав ніякої конкретики, що можливо зробити, понад ті заходи, які ми пропонували. Давайте будемо спілкуватися на цю тему, організовувати публічну розмову".