У Сєверодонецьку, що став адміністративним центром Луганської області, відбулося виїзне засідання комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. Його тема актуальна, хоча й сформульована трохи закрутисто: "Про освітні потреби різних категорій громадян у зв'язку з проведенням антитерористичної операції". Але суть не в цьому. Засіданню передували зустрічі народних депутатів і заступника міністра освіти і науки Павла Полянського в місцевих вищому професійному училищі та обласній школі-інтернаті для дітей-сиріт з педагогами всіх освітніх сфер, науковцями області. Гості вислухали зауваження, пропозиції колег, відповіли на їхні запитання. На офіційному засіданні голова комітету не стримала емоцій, назвавши роботу педагогів у прифронтовій зоні подвигом.
Однак у нас люблять, щоб подвиг ставав повсякденною нормою. А потрібна звичайна, нормальна, добре організована робота. Як налагоджують її вчителі у зоні АТО? Чим необхідно підкріпити ці зусилля? Про це після засідання ми розмовляли з директором обласного департаменту освіти і науки кандидатом педагогічних наук Іриною ЦИМБАЛ.
- Ірино Іванівно, ви виступили перед парламентським комітетом зі змістовним аналізом ситуації, конкретними пропозиціями. Як оцінюєте реакцію на свою доповідь представників законодавчої і виконавчої влади?
- Відповідь на це запитання отримаємо, ознайомившись з рішенням комітету, законопроектами. Очікуємо, що нам допоможуть розв'язати проблеми, про які говорили народні депутати під час зустрічей з педагогічною і науковою громадськістю, з керівником обласної військово-цивільної адміністрації Геннадієм Москалем. А це насамперед корекція освітньої субвенції для Луганщини у зв'язку зі збільшенням кількості учнів за рахунок тимчасово переселених осіб. І, звичайно ж, відновлення зруйнованих навчальних закладів, їхньої матеріальної бази, поповнення парку шкільних автобусів. Украй необхідні комп'ютерна техніка і програмне забезпечення для організації дистанційного навчання у переміщених на підконтрольну українській владі територію вищих навчальних закладах.
- Учасники засідання зазначили, що й від місцевої влади, органів управління освіти залежить багато чого.
- Ми це розуміємо. Нинішнього навчального року система освіти Луганської області функціонує в надзвичайно складних умовах. Тому переглянули пріоритети, за якими працювали раніше. З урахуванням реалій воєнного часу визначили головне - створення сприятливих умов для того, щоб і в обстановці воєнних дій кожен учень міг отримати якісну освіту.
- Яку базу для цього маєте нині?
- Минулого навчального року в Луганській області працювали 678 шкіл (понад 167 тис. учнів), 23 школи-інтернати (4,7 тис.), 548 дошкільних освітніх закладів (понад 60 тис. вихованців), 109 позашкільних (42 тис.), 67 професійно-технічних закладів (24 тис.) і 34 ВНЗ (87 тис. студентів). Що сьогодні? Цифри змінилися, і ми можемо говорити про роботу на нашій території 315 шкіл (понад 58 тис. учнів), 10 шкіл-інтернатів (1154 дитини), 231 дитячого садка (понад 16 тис. дітей), 24 позашкільних закладів (близько 15 тис. дітей), 28 ПТУ (понад 6 тис.), 24 вищих навчальних закладів (25 тис.). У зв'язку з вимушеною міграцією людей з тимчасово окупованих територій збільшилася кількість дітей, які потребують особливої уваги. Їх майже на 12 тис. побільшало.
Про стан нашої бази. Півтора десятка закладів системи освіти, переміщених на підконтрольну українській владі територію, працюють у пристосованих приміщеннях. Будівлі 26 освітніх закладів пошкоджені, мають різний ступінь руйнувань. Зараз навчання тут організовано в дистанційній формі.
- Ви сказали про особливу увагу до дітей. У чому вона проявляється?
- Повсякденна допомога тим, хто опинився у скрутному становищі, - це одне. Але працюємо і в інших напрямах. З червня минулого року департамент освіти і науки Луганської ОДА організував вивезення 465 дітей-сиріт, з жовтня - 397 дітей, що мають батьків, для навчання на безпечній території в Одеській, Київській, Вінницькій областях.
Під час різдвяних свят 357 дітей з зони АТО за підтримки педагогів західних областей України провели незабутні канікули у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій, Рівненській, Івано-Франківській і Волинській областях. У березні ц.р. 120 дітей на запрошення посольств Словаччини і Румунії побували в цих країнах. А 235 дітей Луганщини зустріли великодні свята у Львівській області.
Увесь комплекс проблем з улаштуванням дітей вимушених переселенців у загальноосвітні заклади вирішувався вчасно.
- Але ж тих-таки дитячих садків не побільшало.
- Для задоволення потреб дітей переселенців у дошкільній освіті місцеві органи влади додатково відкрили 41 групу в дитячих садках і групи короткочасного перебування на базі шкіл. Вони охопили майже 950 малят.
- Маленькі діти - "маленькі" проблеми, великі….
- Для великих найактуальнішим питанням зараз є майбутня вступна кампанія - зовнішнє незалежне оцінювання. Цього року при загальній кількості на підконтрольній українській владі території 3410 випускників загальноосвітніх шкіл на ЗНО зареєструвалися вже понад 4150 осіб. І це не остаточна цифра, оскільки Український центр оцінювання якості освіти подовжував терміни реєстрації. Для організованого проведення ЗНО підготовлено 23 пункти тестування і 915 педагогів Луганщини.
Особливої нашої турботи вимагає організація екстернату для дітей, які перебувають на окупованій території, але хочуть отримати український документ про освіту. Термін подачі заяв на екстернат за рішенням МОН України подовжено до кінця навчального року. Це позитивно сприйняли і батьки, і учні. На початку квітня таких учнів було 365. Їх могло бути більше, якби не труднощі з перетином блокпостів, з улаштуванням на тимчасове проживання дітей на період проходження ними державної підсумкової атестації і ЗНО. Ми знайшли можливість тимчасово надавати їм місця в інтернатних закладах, у тому числі й у Сєверодонецькій обласній школі-інтернаті.
- Щодо ЗНО на засіданні парламентського комітету пролунали різні думки. Наприклад, дехто не був згоден з тим, що для тих, хто проживає у зоні АТО, вимоги такі самі, як і для всіх інших. Ви на чиєму боці?
- Я завжди на боці дітей. Для випускників, які живуть на тимчасово окупованій території і хочуть отримати український документ про освіту, спеціально розроблено "Дорожню карту", що включає кілька кроків. Ознайомитися з нею всі охочі можуть на сайтах нашого департаменту, інших органів управління освіти. Що ж до вимог для проходження ЗНО, то вони, безперечно, мають бути однакові для всіх і відповідати запитуваному вишами рівню знань.
- Сєверодонецькі педагоги вважають, що абітурієнти з україномовних і російськомовних шкіл опиняються в не зовсім рівних умовах через різний рівень підготовки.
- При зарахуванні дитини до школи батьки визначають мову навчання, а школа виконує соціальне замовлення. Питання збільшення кількості годин для вивчення української мови нині обговорюється. Слід зазначити, що кожна дитина, крім обов'язкового програмного матеріалу, може отримувати мовні знання додатково - на факультативних заняттях, курсах на вибір. Цього літа по всій Україні, у тому числі й у Луганській області, при школах почнуть працювати лінгвістичні табори. У них діти зможуть додатково позайматися англійською мовою, поповнити свій словниковий запас у невимушеній обстановці. До роботи в таборах ми плануємо залучити вчителів англійської мови, студентів, волонтерів.
- На жаль, не всі випускники навчальних закладів, які здобули професію, знаходять роботу в зоні АТО. А з навчальних закладів за їх працевлаштування спитають суворо.
- Ви чули, що на засіданні комітету Верховної Ради ми порушили тему організації платної практики та працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів. Сподіваємося, що народні депутати клопотатимуть перед Кабінетом Міністрів України про запровадження на Луганщині мораторію на ці вимоги під час проведення АТО. Адже вирішувати проблеми треба не на папері, а реально, у всьому комплексі.
- Власне, це стосується всієї освіти. Про необхідність її модернізації ішлося чимало, зокрема й на засіданні комітету. Багато хто відгукнувся на критичну публікацію "Вгору на ліфті, що йде вниз?" (DT.UA, №11, 2015 р.), пов'язану з обговоренням проекту "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр.". Але, як зазначила на засіданні парламентського комітету його голова Лілія Гриневич, подальше обговорення проекту недоцільне, він уже не актуальний. Як же ми всі можемо вплинути на освітні реформи, перспективи?
- Освіта в країні сьогодні у будь-якому разі потребує змін, приведення її у відповідність віянням часу. Підготовлено проект Закону України "Про освіту". Стало відомо, що з
30 квітня 2015 р. його буде розміщено для громадського обговорення на сайті комітету з питань освіти і науки Верховної Ради.
Так уже склалося, що кожен з нас, незалежно від професії, вважає себе великим знавцем педагогіки. Тому запрошую до обговорення законопроекту не тільки педагогів, а й усіх, хто в цьому зацікавлений. Від нас усіх теж залежатиме якість закону, а отже, і освіти загалом.