У Національному медичному університеті - двовладдя. Уперше за 175 років його існування. Віталія Москаленка, обраного ректором 2010 року, відсторонено від посади наказом Міністерства охорони здоров'я №18-АДМ від 24 лютого поточного року. Тим же наказом в.о. ректора НМУ призначено Катерину Амосову, яка очолює кафедру внутрішньої медицини №2.
Пізнього вечора 23 лютого в Інтернеті з'явилося повідомлення, що студенти прорвалися до будинку ректорату, захопили кабінет В.Москаленка й змусили його написати заяву про звільнення. Після цього він нібито підписав акт про передачу ректорату активістам, закрив свій кабінет і пішов.
Тоді, на тлі того, що відбувалося в країні, це повідомлення не викликало особливого резонансу. До того ж не вірилося, що ректор, який двічі вигравав вибори, впевнено керував медуніверситетом майже 10 років, раптом підкорився вимогам жменьки студентів. Ще більш неймовірною видавалася передача студентам ректорату, в якому розташовані кабінети проректорів, бухгалтерія й інші служби, де зберігаються не тільки документи, а й багато чого іншого.
Вранці в університеті інформацію спростували - ректор заяви не писав, він - на лікарняному. Передача ректорату - маячня, університет працює у звичному режимі, всі на заняттях.
Виявилося, не всі. Численна колона студентів після мітингу на території НМУ вирушила до Міністерства охорони здоров'я. Після зустрічі активістів з керівництвом Мінздоров'я і з'явився згаданий вище наказ. І два ректори. Один - в.о., другий - в екзилі, що, втім, не заважає йому якщо не керувати, то принаймні впливати на людей, яких він вважає своїми підлеглими.
Професорів по телефону наполегливо просять підписати колективний лист із вимогою повернути ректора В.Москаленка, без якого флагман медичної освіти зіб'ється з курсу й опиниться на фінансовій мілині. Дистанційне управління не таке ефективне, як виклик на килим, - професори не поспішають ставити свої підписи: одні торгуються, інші вичікують.
Маловідомий телеканал і кілька інтернет-ресурсів дали повідомлення, що "адміністрація НМУ просить уряд поновити на роботі законно обраного ректора В.Москаленка". Адміністрація звернулася в ЗМІ з офіційним спростуванням - ніхто до Кабміну з цього питання не звертався. Після чого в Інтернеті промайнула новина, що "бандерівка Амосова" захопила владу в медуніверситеті.
У НМУ працює комісія МОЗ, яка перевіряє фінансову діяльність за останні роки. До неї, на вимогу активістів, включили представників університету - і викладачів, і студентів. Що ближче фінал її роботи, то більше нервуються ті, кого називають командою В.Москаленка. Чи буде оприлюднено звіт комісії? Надто багато зацікавлених у тому, щоб фінансові схеми, суми, а тим більше ПІБ тих, хто підписав документи, ніколи не стали надбанням гласності.
Усі з нетерпінням очікували прес-конференції відстороненого ректора, яку було заплановано на 18 березня в УНІАН. У найближчому оточенні В.Москаленка стверджують, що він отримав багато пропозицій дати інтерв'ю, але відмовився. Готовий був розповісти всю правду на прес-конференції, але його попередили про можливу провокацію, тому все скасували. Студенти, посилаючись на свої джерела, кажуть, що прес-конференція ректора відбудеться, але не в Києві, а в Ростові-на-Дону...
"Віталій Федорович, напевно, не може пережити, що його зняли з посади не МОЗ чи Кабмін, а студенти, - вважає четвертокурсник Євген Крієвіньш, один з активістів, які вимагають перезавантаження НМУ - Він, очевидно, планував піти урочисто - квіти, пафосні промови, його ім'я присвоять якійсь аудиторії, почеплять коштовну табличку...
Якби Москаленко вийшов до студентів-мітингувальників, вислухав вимоги, пообіцяв розібратися - ніхто не проривався б у ректорат. Схоже, він готувався до подій. Богатирьову вже зняли - треба було замітати сліди, тому й сидів у неділю ввечері на роботі. Недарма ж потім комісія, відкривши сейф, побачила порожні полиці.
- Це правда, що студентам забороняли ходити на Майдан, погрожуючи виключенням з НМУ?
- Так. На один день навіть закривали корпуси. До нас приїжджала Богатирьова, залякувала, щоб не сміли й думати про Майдан. По кафедрах щодня збирали списки - хто був відсутній, на яких парах. Мотивували це турботою про безпеку студентів. Натомість 18 лютого, коли в центрі вже стріляли, а метро закрили, нас змусили ходити на пари, хоча в навчальних закладах Києва оголосили вихідний. Наші бази розкидано по всьому місту, добиратися було дуже важко. Ми запитали: "Хто відповідатиме, якщо студента випадково поранять або вб'ють?". Нам відповіли: "Це проблема студента, а не наша".
У ректораті ніхто й уявити не міг, що на мітинг, який вони називали проплаченою масовкою, вийдуть чотири тисячі студентів і чітко сформулюють свої вимоги.
- Викладачі теж прийшли чи не наважилися?
- Були, але небагато".
Серед тих, хто не побоявся відкрито підтримати студентський протест, - Катерина Амосова. На її думку, це було й випадково, і невипадково.
- На вулиці двадцятиградусний мороз, а наші студенти збирають мітинг на захист медслужби Майдану - закликають не стріляти в медиків. Я здивувалася, коли вони мене запросили. Я - вимогливий викладач, наша кафедра принципова - ставить двійок більше за всіх в університеті, це будь-який студент підтвердить. Мені було приємно отримати запрошення. Знаючи нашу адміністрацію, я подумала, що можу бути їм корисною - коли що, зможу захистити.
Вранці дзвінок: "Навіщо ви йдете на мітинг, та ще й у навчальний час?".
Відповідаю: "Коли приїжджала Богатирьова, ви в будь-яку погоду вишиковували шеренги студентів у халатах для врочистої зустрічі. У навчальний час! А пропущені сьогодні пари вони відпрацюють, бо Україні потрібні хороші лікарі, в нас із цим дуже великі проблеми. Після цього мітингу був іще один, я тоді брала три дні відпустки за свій рахунок, щоб не було жодних претензій.
Я пишаюся тим, що виявила свою громадянську позицію ще до того, як переміг Майдан. Для мене це принципово важливо.
Про події в ректораті мені повідомила дочка. Я навіть не повірила, що студенти вимагають звільнити ректора.
- Як це відбувалося?
- Рукоприкладства точно не було, інакше вже зняли б побої і подали до суду. Охоронці не чинили опору, і студенти пройшли у святая святих - у "межигір'я" на другому поверсі. Після нетривалої дискусії ректор пішов, а його кабінет, як і інші, опечатали.
Лідером руху був і залишається професор В.Досенко, який має публікації міжнародного звучання з генетики. Основне місце роботи - Інститут фізіології НАНУ, а в університеті в нього було півставки професора кафедри патофізіології. На тій самій кафедрі працює ще один активіст - асистент А.Хижняк. Вони робили те, чого не робили інші, - розмовляли зі студентами про корупцію в державі, про процеси демократизації, навколо них згуртувалися активісти.
- Студенти домоглися свого - ректор написав заяву про звільнення?
- Ні. Мінздоров'я відсторонило його від посади, він пішов на лікарняний.
Однак щоб університет продовжував працювати, потрібен в.о. ректора. МОЗ не підтримав кандидатуру Досенка - він сумісник і не має досвіду адміністративної роботи. У мене його теж немає, але 25 років керівництва кафедрою багато чого навчили. Мене підтримала значна частина студентів, так я отримала кредит довіри з обох сторін.
Охочих сісти на цей електричний стілець, крім мене й Досенка, не було. І якби я в тій ситуації не прийняла рішення, протест закінчився б нічим. А так - з'являвся шанс.
- Для кого чи для чого?
- Для університету. Адже Москаленко і Янукович - це одна паралель. Студенти перебороли свій страх. І ми теж його перебороли.
- Ви принципово не займаєте кабінет ректора?
- А навіщо мені це "межигір'я"? Сьогодні головне - вирівняти ситуацію. Студенти зробили дуже багато, але є етапи, де вони самі не впораються. Я - публічна фігура, яка має батькове ім'я, репутацію, професійний і життєвий досвід. Ця робота - наша спільна, а не моя особиста.
- Із достовірних джерел відомо, що був і другий візит у Мінздоров'я. Цього разу - на запрошення міністра Олега Мусія.
- Досенко заявив, що не хоче бути адміністратором, але студенти вимагають. Я відразу ж написала заяву, що складаю повноваження, і передала її в МОЗ для реєстрації. Коли все починалося, було дві основні вимоги студентів: звільнити ректора й провести комплексну перевірку. А за два-три дні в цій листівці з'явився ще один пункт - призначити в.о. ректора Досенка.
Поки ми чекали рішення МОЗ, з'явилася ідея - зібратися всім разом і виговоритися. Студентів раніше ніхто не слухав, їм треба висловитися й бути почутими.
Ми запросили отця Димитрія - він помолився за Небесну Сотню, дуже зворушливо говорив про примирення. Після цього мав пролунати Гімн України (спеціально попросила його поставити). Я оголошую, зал встає. І - тиша. Виявилося, що у фонотеці Національного медичного університету Гімну України немає! Зал стоячи проспівав а капела.
Три години виступали студенти й викладачі. Думала, поговоримо про Болонську систему, яка викликає багато запитань, але спілкувалися на злобу дня. Тоді ж з Мінздоров'я повідомили, що міністр запрошує нас для розмови.
О.Мусій підтвердив, що міністерство виконуватиме дані студентам обіцянки, порівняв листівки - у першій не було вимоги, кого саме призначити в.о. ректора. Все спокійно вирішилося.
Після закінчення роботи комісії мають відбутися вибори ректора - демократичні, прозорі. Оскільки контракт із ректором укладає міністр, він хоче отримати максимум інформації, зокрема довідатися думку студентів. Не виключено, що буде проведено студентський референдум.
- Багатьох цікавить, які зловживання виявила комісія. Ходять чутки, що перевіряльникам пропонують гроші, намагаються домовитися "по-хорошому", а декого залякують.
- До мене з такими пропозиціями не зверталися. Але я чула, що пропонували 30 тис. дол. за якісь поступки. Приходив адвокат Москаленка в супроводі міліцейських начальників, з мене знімали показання - за яким правом ми відкрили його кабінет тощо.
Я попросила бухгалтерію роздрукувати довідку, скільки грошей було виплачено ректорові Москаленку за 2013 рік. Не по фондах, а тільки по зарплаті й преміях. Сума, як для бюджетного вишу, вражає - 1 млн 94 тис. грн. Кажуть, офіційна зарплата президента Януковича була значно менша.
Не виключаю, що за порушення конфіденційності на мене можуть навіть подати до суду, але все одно я повинна оприлюднити цю інформацію.
Ми наткнулися "на рояль у кущах" - 2010 р. було порушено кримінальну справу щодо будівництва гуртожитку на вулиці Заболотного. Точніше, кримінальних справ було кілька, але всі їх невдовзі закрили. На папері гуртожиток побудовано, виконано зовнішнє і внутрішнє оздоблення, встановлено ліфти тощо, на що пішло майже 30 млн грн. А реально - це недобудована коробка, в якій немає ні вікон, ні дверей. Студенти звернулися до прокуратури і до народних депутатів з вимогою реанімувати цю справу. Гуртожитки - гостра проблема для нашого університету. Торік на сім гуртожитків було витрачено всього 4 млн грн. Не дивно, що вони занедбані й некомфортні. Водночас тільки на квіти було витрачено 254 тис. грн з бюджету НМУ, одна ікебана обійшлася майже в 30 тис. грн. А студенти змушені робити ремонт у кімнатах своїм коштом.
- Як далі розвиватимуться події?
- Можливі три варіанти. Відсторонений ректор, оцінивши ситуацію, пише заяву про звільнення. Проводяться вибори, в яких він теж може брати участь. Другий варіант - міністерство розриває контракт, бо ректор не виконував його умов. І останній - рішення ухвалюють вчена рада і рада трудового колективу, які подають міністрові клопотання про розірвання контракту. Своє слово зобов'язана сказати й наглядова рада НМУ.
- Це буде яскрава промова, коли врахувати, що наглядову раду очолює Азаров.
- У нас були Азаров, Бахтєєва, Богатирьова, Табачник і Попов, але ми визначили інший принцип добору. Головою погодився стати Юрій Щербак. У раді будуть Олег Кришталь, Любомир Пиріг, Мирослав Попович, Святослав Вакарчук. У списку, який ми подамо до МОЗ, усього 9 кандидатів.
Після завершення роботи комісії всі матеріали будуть у міністерстві. А далі - м'яч на полі міністра, йому ухвалювати рішення. Багато хто думає, що за такого дефіциту довіри Москаленко напише заяву про звільнення. Як після такої публічної ганьби повертатися в університет?!
- Чи не викличе нарікань з боку юристів відставка наглядової ради?
-До ради входять одіозні люди, багатьох з них давно немає в Україні. Якщо рада не збирається в терміни, передбачені статутом, її можна розпускати.
- Коли будуть вибори ректора?
- Не знаю. Наша команда доведе університет до виборів, а там вирішуватиме колектив НМУ.
- Ви балотуватиметеся на посаду ректора?
- Тільки в тому разі, якщо побачу, що до мене є довіра і студентів, і колективу. Хоча це не входило в мої плани."
Навчальний процес в університеті йде своєю чергою. Коли настануть зміни, яких домагалися студенти й викладачі, які перемогли свій страх, одному Богу відомо. Але повертатися до старої системи після Майдану, кажуть вони, все одно що в ХХІ столітті реанімувати феодальні відносини.
"Корупція, що процвітає в університеті, ламає студента, - переконаний п'ятикурсник Володимир Моторний. - На 1-му курсі він іще соромиться давати хабара за модуль або іспит, не знає, як підійти до викладача. А через рік уже обурюється - чому цей викладач не бере. Усі знають тарифи - модуль коштує від 100 до 300 дол., закрити "н/б" можна за 50 гривень. Якщо буде дзвінок "згори" - то безплатно. Ті, хто переводився з інших вишів, кажуть, що це коштує 50 тис. грн.
Кафедри, на яких не беруть, думаю, можна перерахувати на пальцях. Ще менше тих, хто не реагує на дзвінки з ректорату або прохання впливових людей. Усі знають, що не можна пройти кафедру Амосової, якщо ти не вчив. У цьому й ректор переконався - йому через цю кафедру неодноразово доводилося підписувати переведення студентів з другого медичного на перший. За це ми її називаємо "кафедрою, стійкою до впливу зовнішнього середовища".
Культ ректора тримався на трьох китах: хибних цінностях, перекручених пріоритетах і прихованих репресіях. У нас цінують не якість, а кількість. Ректор полюбляє повторювати, що він підготував понад тисячу наукових статей. Деякі випускники теж хваляться, що мають по 100-150 публікацій. Для цього береться шматок дисертації викладача, а ще краще - тата або інших родичів, робиться презентація і - на конференцію. Якщо "співавтор" входить у журі - гарантується і перше місце, і публікація. Резензування немає, можна надрукувати все що хочеш. А ті роботи, які студенти готують самостійно, витрачаючи багато часу, як правило, залишаються поза увагою.
Студентів залякують. До нас дуже часто приїжджала Богатирьова, заради неї зривали із занять студентів і викладачів, змушували не тільки слухати, а й влаштовувати овації. Одна студентка запитала міністра, чому не вживають антикорупційних заходів, про які говорилося з трибуни, і перерахувала факти корупції в НМУ. До неї підійшов учений секретар університету і тихо сказав: "Мене просили передати, що ти тут більше не навчаєшся".
У ректора у фаворі - не розумники й розумниці, а блюдолизи, кар'єристи й підлабузники".
Якого лікаря отримає суспільство після таких університетів? З якими моральними принципами й професійними знаннями випускники залишають стіни одного з найстаріших університетів? Москаленко завжди наголошував, що за роки його керівництва контингент студентів зріс майже втричі - до 12 тисяч. Чому ж викладачі й студенти вважають це не досягненням, а руйнуванням системи освіти?
"Неможливо розмістити таку кількість людей ні в аудиторіях, ні на лікувальних базах, - переконаний Євген Крієвіньш. - Викладач працює з двома групами одночасно, на студента він може витратити всього 5-7 хвилин. Коли настав час акредитації - заметушилися, намагалися зробити все за правилами. Кафедри були паралізовані - бракує викладачів, не вистачає аудиторій, лабораторій тощо. Чому на кафедрі оперативної хірургії Тернопільського медуніверситету студенти вже на другому курсі створюють бригади (хірург-анестезіолог-асистенти) й оперують лабораторних тварин, а в нас навіть на старших курсах викладач пояснює все на пальцях? Чому виділяли десятки тисяч гривень на обіди для високопоставлених гостей (як показала перевірка), але не могли нашкребти хоч трохи грошей на ті ж таки реактиви? Хіба можна в таких умовах проводити наукові дослідження?!"
Викладачі констатують, що рівень університету катастрофічно падає. Одна з причин - кадрова.
"Як може кафедрою біохімії керувати фармаколог? - обурюється Людмила Гайова. - Я сім років тому захистила докторську з біохімії. Багато років веду заняття й бачу, що ставлення до біохімії змінюється, на жаль, у гірший бік. Як утримати високий рівень, якщо завідувач кафедри не прочитала на цій кафедрі жодної лекції, не провела жодного практичного заняття? У нас призначення відбуваються кулуарно, непрозоро, з кадрових питань потрапити до ректора неможливо - багато хто чекає аудієнції півроку й більше".
Навантаження, нарікають викладачі, за останній час зросли в кілька разів, а зарплата, на тлі ректорської, - копійчана. Наприклад, на кафедрі фізіології раніше був один лекційний потік, а тепер три, кількість груп збільшилася до 12. Викладачів бракує, тому групи об'єднують, порушуючи вимоги Болонської системи. За сумісництво платять оригінально - вересень щороку пропускають, хоча всі заняття проводяться з першого числа. Список проблем і претензій - мінімум на п'ять сторінок.
Олександр Хижняк працює в НМУ не дуже давно, до Києва приїхав з Дніпропетровська, де закінчив медичну академію. Саме йому В.Москаленко передав ректорат майже місяць тому.
"Він написав, що передає ректорат, а я - що приймаю, - згадує О.Хижняк. - Коли комісія відкрила кабінет ректора, хтось сказав: "Це Межигір'я в мініатюрі!". Така ж помпезність і несмак. На полиці знайшли срібну монету із золотою вставкою і рубіном. Напевно, не помістилася в гаманець - важить 4 кг. Інвентаризаційна комісія все опише, адже подарунки - це майно університету.
Коли в Дніпропетровську я навчався в аспірантурі й викладав, думав, що НМУ - це рівень! А виявилося, що в Дніпропетровській академії теоретична підготовка студентів значно вища. Біохімію - одну з ключових дисциплін для лікаря - у НМУ повністю завалили. Я викладаю на 3-му курсі, багато студентів приходять до нас із нульовим рівнем знань, їм не знайомі базові поняття.
У моїй альма-матер культивують повагу до студентів. Я жив у гуртожитку - ніхто нас не виселяв на свята чи канікули. А в Києві - як свято, то - геть студентів з гуртожитку. Нехай їдуть куди хочуть, навіть якщо немає грошей на квитки - все одно ночувати не пустять.
У НМУ потрібні зміни. Якщо цього зараз не зробити, наші випускники руйнуватимуть медицину зсередини".
У соціальних мережах активізується рух студентів на захист відстороненого ректора. Пишуть різне. Лідером переглядів став пост: "Чому ми хочемо, щоб повернувся ректор Москаленко?
В.Ф.Москаленко - це дисципліна.
Кожен знає своє місце в ієрархії. Міністр нагинає ВФ, ВФ знімає стрес на проректорах і деканах, декани - на викладачах, викладачі - на студентах. А студенти накопичують образи за отримані приниження для своїх майбутніх пацієнтів".