Завершується основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ). І не без скандалу. Абітурієнти розповідають, що під час тестування були випадки списування. Не всі, звісно, бо ситуація на пунктах різнилася.
Суспільство весь час пильнувало тестування, адже це іспит високих ставок. Від нього залежить майбутнє вчорашніх школярів. Тестування не завжди проходило гладко, періодично виникали якісь непорозуміння чи суперечки — то завдання сформульоване неідеально, то варіанти відповідей не ті. Але все це були технічні питання. Ніколи раніше тестуванню не дорікали списуванням і несправедливістю. Навпаки, зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) стало однією з небагатьох реформ, яку підтримувала більшість українців, в яку повірили як в альтернативу корумпованого і нечесного вступу. І от тепер на неї падає тінь.
Якщо підсумувати скарги, то можливостей для списування було кілька. Дехто проносив шпаргалку, інший — мобілку, хтось нахабно гуглив відповіді (бо іспит складали на комп’ютері). Був випадок, коли завдання тесту прямо під час тестування сфотографували і переслали на електронну пошту безпосередньо з екзаменаційної аудиторії. На деяких пунктах тестування комп’ютери стояли настільки близько, що можна було побачити відповіді сусіда.
«Я пронесла із собою тільки одну шпаргалку з кількома датами з історії і, на щастя, змогла нею скористатися».
«На вході мобілки не збирали, і деякі учасники тестування проносили телефон, у ньому знаходили усю необхідну інформацію або писали репетиторам, які розв’язували завдання за них. Так само і зливали завдання».
« У нашій аудиторії деякі відкривали на своїх же комп’ютерах вікна у браузері, гуглили відповіді, а потім чистили історію».
Так коментують тестування його учасники у соцмережах і приватних розмовах. Це ганьба і несправедливість. Такого просто не має бути. Зазвичай на ЗНО заходи безпеки набагато серйозніші: є продуманий план розсадки учасників, перевіряють наявність гаджетів (іноді з поліцією і детекторами). Зараз це зробити було складніше, чим і скористалися недоброчесні абітурієнти.
Традиційно в усьому звинувачують Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Міносвіти. Але це не вони сиділи на пунктах тестування спостерігачами і заплющували очі на порушення. Там були місцеві педагоги, які зголосилися допомогти із проведенням тестування і пройшли спеціальний інструктаж, але під час тесту вдавали, що сліпі та глухі. Вони добре знали правила і розуміли, що порушують їх.
Хоча були й ті, хто чесно дотримувався правил, і про це абітурієнти також розповідають. За нашою інформацією, за використання мобілок і шпаргалок анульовано близько двох десятків результатів НМТ. І зроблено це за заявами педагогів-спостерігачів. А от скарг від учасників тестування, які сиділи поруч із шахраями, не зафіксовано.
Хоч би як ми тупали ногами при слові «доброчесність», вимагали позбавити плагіаторів посад і звань, але маємо визнати, що насправді наше суспільство толерантне до цього ганебного явища. Недоброчесність — це не лише про плагіат міністрів. Вона починається із списаної шкільної контрольної чи скачаного з Інтернету реферату. І завжди відмазка одна — «дітей жалко».
Дітей жалко. Особливо тих, хто чесно вчив і готувався до тестів. «Найобразливіше те, що ті, хто вчив, можуть не потрапити на бюджет через тих, хто просто вміє списувати», — коментують учасники тестування. «Виживає той, хто вміє краще крутитися, звикайте», — повчають інші. Хороша наука.
Окрім списування, є ще одна претензія від учасників тестування. Сталося так, що в одній із змін повторився тест, що був у їхніх попередників. А оскільки у нас у країні вже багато років є традиція викладати в мережу розбір завдань (цим займаються зазвичай репетитори), окремі учасники були дуже здивовані, отримавши на тестуванні завдання, які вони перед тим уже бачили. І це поставило їх у вигідніші умови порівняно з тими, хто складав іспит раніше. Однак, за нашою інформацією, цей тест уже вилучено із системи тестування, аби такого більше не сталося. В інших тестах повтори були, але в межах дозволеного, як це відбувається щороку, зауважують в УЦОЯО.
Нинішній НМТ відбувається у суперскладних умовах. Його організація була завданням із багатьма зірочками. Тестування триває протягом усього літа, а не кількох місяців, та ще й у дві зміни. Це шалена кількість тестів, підготувати які треба було у рекордні терміни. Нікого не виправдовую, але співчуваю співробітникам УЦОЯО, бо їм довелося працювати всі ці місяці цілодобово.
Зрозуміло, що національний мультипредметний тест не можна вважати повноцінним замінником зовнішнього незалежного оцінювання ні за процедурами проведення, ні за можливостями перевірки знань. Це саме той варіант, коли обирають «на безриб’ї».
Однак не обійшлося без сюрпризів. «Під час вступних випробувань наші діти демонструють високий рівень знань!» — оптимістично заявив міністр освіти, коментуючи велику кількість відмінників цього року. За його інформацією, 200 балів отримали 6556 вступників. І це звучить фантастично. «То що, три роки дистанційки таки дали прекрасні плоди? — жартують у народі. — Якщо після неї кращі результати, то навіщо МОН хоче повернути дітей за парти?».
Яку роль у таких результатах відіграла недоброчесність, достеменно порахувати неможливо. Але, окрім списування, високі результати можуть бути зумовлені й іншими причинами. Експерти називають кілька.
По-перше, національний мультипредметний тест невеликий (20 запитань із кожного предмета замість звичних 60). Це означає, що максимальні 200 балів розкидаються тепер не на 60 запитань, а на два десятки. Отже, і вага кожної правильної відповіді більша. І для того щоб отримати максимальний результат, треба пройти без помилок меншу кількість завдань. Щоправда, вага кожної неправильної відповіді тепер також збільшилася. По-друге, у тесті не було відкритих запитань, тобто завжди йшлося про вибір правильного варіанта відповіді з уже існуючих або про встановлення відповідності. І це також полегшує виконання.
На тест виносилося менше навчального матеріалу (наприклад, з історії — тільки сучасна історія), значить, вивчити його було легше.
Однак у результатів НМТ є і зворотній бік медалі — вони дуже далекі від оптимізму, висловленого міністром. Навіть за таких полегшених умов понад половина учасників тестування написали тести «на трієчку», тобто набрали менш як 161 бал за шкалою від 100 до 200. За інформацією УЦОЯО, з української мови таких 62,5%, з математики — 75,8, з історії України — 74,9% І більшість із них зможуть стати студентами, адже для вступу на бюджет достатньо набрати 125 балів. Це значить — правильно відповісти на чотири-п’ять завдань із 20.А в деяких випадках можна вступати взагалі без НМТ.
І це дуже погана звістка для нашої вищої освіти. Враховуючи велике держзамовлення і зменшення попиту на українські виші (багато молоді буде вчитися за кордоном), наші університети радо візьмуть більшість із тих, хто показав такі знання. Вони зараз борються за кожного студента. І ті, хто сьогодні списував чи ледь нашкріб балів на тесті з математики, завтра стануть нашими лікарями, інженерами, вчителями.
Вступна кампанія — це не лише особиста справа кожного випускника. Це справа країни. А їй у такий складний час потрібні гарні фахівці з вищою освітою, а не недоучки з липовими дипломами. В той же час конче не вистачає синіх комірців — людей із профосвітою. Але аби це врегулювати, необхідні якісний відбір і справедливість. Попри все. Бо освіта — це людський капітал, а він є чи не найбільшим багатством країни. Жаль, що ми так і не усвідомили цього за всі роки.
Більше статей Оксани Онищенко за посиланням.