Справа престижу країни - перемоги її збірних на міжнародних чемпіонатах і турнірах. Чемпіонів та їхніх тренерів вважають ледь не національними героями, їх кожен знає в обличчя. Та це стосується лише спортивних змагань. А от інтелектуальні чемпіонати (на кшталт міжнародних олімпіад школярів чи студентів) традиційно не викликають такого ажіотажу. Хоча й заслуговують на захоплення і славу не менше, аніж забиті голи чи виграні спринтерські секунди.
На Міжнародній олімпіаді з математики наші школярі кілька років поспіль здобувають стільки медалей, скільки «гравців» у команді. Особливо «врожайними» стали 2007-й та 2009 роки - три з шести членів команди тоді привезли золото.
Попри те, що загалом вітчизняна математична освіта перебуває у стані кризи, система селекції і підтримки юних талантів працює у нас достатньо ефективно. І сьогодні, тихо і непомітно, як для стороннього спостерігача, відбувається підготовка до п’ятдесят третьої Міжнародної математичної олімпіади, що стартує 4 липня у місті Мар-дель-Плата (Аргентина). Хоча насправді підкилимні пристрасті, які розгорілися навколо олімпіади, не можна назвати олімпійськими.
Щоб краще собі уявити особливості вітчизняного процесу підготовки до олімпіади, варто звернутися до світового досвіду.
Усі країни-учасниці міжнародних олімпіад приділяють велику увагу підготовчим зборам, що тривають як мінімум три тижні. А у традиційних фаворитів цих змагань - Росії та Китаю - навіть більше. Як розповів в інтерв’ю радіо «Эхо Москвы» керівник команди росіян Назар Агаханов, збори проводяться кілька разів на рік. Останні тривають три тижні. У Китаї підготовка тягнеться значно довше: школярів на півроку звільняють від занять у школі.
Організатори тренувальних зборів пропонують юним математикам лекції кращих фахівців олімпіадної спрямованості. Останній етап підготовки потребує від керівника команди особливої майстерності: аналізу досвіду, тенденцій та пріоритетів у відборі задач на останніх олімпіадах, вивчення індивідуальних особливостей членів команди.
Не слід забувати також, що юні олімпійці - все-таки діти. І під час тренувальних зборів вони потребують комфортних умов проживання, уваги й піклування. А у разі проведення змагань у країні, що розташована в іншому кліматичному та годинному поясі, потрібна спеціальна підготовча робота.
Іноді на олімпіаду до іншої країни разом із дітьми вирушають не лише організатори зборів - керівник команди та його заступник, - а й спостерігачі. Їхній внесок у результативність виступу команди важко переоцінити. Адже вони разом із керівником команди беруть участь у перевірці робіт своєї країни. Оскільки задачі дуже складні, перевірка триває у цілодобовому режимі.
І хоча оргвнесок за спостерігача, не враховуючи авіаквитка, становить приблизно 1,5 тис. євро, країни, які претендують на хороші результати олімпіади, обов’язково привозять із собою таких спеціалістів (і навіть не одного). Це фахові математики, які не лише добре володіють предметом, а й беруть участь у тренувальних зборах і знають учасників, їхню манеру розв’язання і навіть почерк.
Раніше Україна стояла осторонь таких нововведень. Та з приходом нового керівника команди – професора кафедри обчислювальної математики Київського національного університету ім. Т.Шевченка Богдана Рубльова відбулися суттєві зміни. «На трьох останніх олімпіадах команду України супроводжували спостерігачі з числа викладачів підготовчих зборів, у минулому - учасників міжнародних учнівських та студентських олімпіад. І ми не лише відстоювали усі свої бали, а й у спірних ситуаціях отримували від суворого журі кращу з двох альтернативних оцінок. Торік ми по краплинах відстояли золото», - розповідає Б. Рубльов.
Гроші на оплату участі спостерігачів (разом із квитками на дорогу, харчуванням, проживанням - до п’яти тисяч євро на кожного) виділяли спонсори, яких знайшла нова команда: випускники факультету кібернетики, олімпіадники минулих років, які досягли певних успіхів у бізнесі, та й Богдан Рубльов вкладав власні кошти. Спорядити команду допомагали також фонд Леоніда Кучми «Україна», ІТ-компанії Luxoft, Global Logik. Дмитро Кушнір, директор «Luxoft-Україна» пояснив: «Розвиток ІТ-галузі необхідно підтримувати професійними кадрами. І ми відповідально підходимо до підтримки юних талантів. Тому вже більше двох років надаємо допомогу юним математикам і олімпіадному руху, яким керує професор Рубльов».
Безперечними досягненнями нової команди організаторів, яка приєдналася до вже знайомих учасникам керманичів (В.Радченко, В.Ясінський, І.Мітельман, Г.Шевченко), стали: якісна організація літніх зборів безпосередньо перед олімпіадою, створення єдиного інформаційного ресурсу математичного олімпіадного руху matholymp.org.ua (щоправда, він так і не став офіційним, як у інших країнах), проведення математичних турнірів-аналогів підготовчих зборів протягом року, допомога регіонам у проведенні обласних олімпіад (створення єдиної бази завдань та рекомендацій з їх оцінювання із одночасним проведенням олімпіад). Окрім того, були укладені методичні рекомендації щодо проведення всеукраїнських олімпіад, видані збірки завдань та книжки з узагальненням досвіду проведення олімпіад і турнірів.
У міністерстві освіти оцінили роботу Богдана Рубльова за підсумками торішньої олімпіади: «Команда України в загальному рейтингу посіла 15-те місце серед 101 команди-учасниці змагань, залишивши позаду більшість країн Європи (окрім Німеччини, Румунії та Польщі) та всі країни СНД (окрім Росії). Україна здобула третій результат серед європейських країн та другий результат серед країн СНД… Керівники команди - Богдан Рубльов, професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, та Наталія Прокопенко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти - доклали багато зусиль для організації роботи з юними математиками», - йдеться в офіційному повідомленні на www.mon.gov.ua.
Прогнози щодо олімпіади-2012 у нашої збірної були дуже оптимістичними. Аж раптом у цій щасливій історії стався несподіваний поворот.
Без жодних пояснень Богдана Рубльова та інших молодих математиків, що прийшли разом із ним в олімпіадний рух, незадовго до змагань було усунено від справ. А на їхнє місце призначено тих, хто займався олімпіадами до початку реформ. Здавалося б - звичайна кадрова ротація. Проте у небайдужої математичної спільноти це викликало багато запитань. Цілком логічних.
Перш за все, на відміну від попередніх років, результати ІV етапу олімпіади та відбірно-тренувальних зборів, де були б зазначені бали кожного учасника, не оприлюднювалися після проведення кожного туру на сайті олімпіади чи будь-якому офіційному ресурсі. Лише у паперовому варіанті у вигляді списків їх показали учасникам. Богдан Рубльов: «Усі небайдужі до олімпіад люди завжди очікують побачити умови задач, їхні розв’язання, список членів журі і - найцікавіше - результати олімпіади. Із частиною цих питань наш сайт зміг допомогти математичній спільноті, яка останніми роками вже звикла шукати потрібні посилання саме тут. Але цьогоріч усі намагання знайти офіційні результати виявилися марними. Чому - ніхто не розуміє, і змістовної відповіді ми ні від кого не почули».
Цікаво, що хоча у новій-старій команді для попередників місця не знайшлося, їхні напрацювання використовуються: це і методичні рекомендації для всеукраїнських олімпіад (щоправда, тепер під цим документом стоять інші імена), і список рекомендованої літератури (у якому чимало книг, написаних Рубльовим і його колегами), і навіть електронні джерела (у цих рекомендаціях є посилання на сайт matholymp.org.ua, що створений і підтримується Богданом Рубльовим).
Але на цьому наступництво у роботі двох команд завершується. Насамперед це продемонстрували відбірно-тренувальні збори. Неприємні для учасників відкриття почалися з побутових питань.
Галина Мітрущенкова, мама учасниці олімпійської команди, пригадує: «На всіх дітей дали одну велику кімнату на вісім чи десять ліжок в Українському фізико-математичному ліцеї КНУ імені Тараса Шевченка. За домовленістю, я мала привезти дітей і повернутися додому, але я не хотіла, щоб моя Аня жила разом із хлопцями. В одного з дітей був інтернет, і ми знайшли оголошення, що здається кімната неподалік. Туди й пішли з дочкою ночувати. Через день, після вихідних, прийшла заступник директора ліцею та подбала про те, щоб моїй дитині дали окрему кімнату. На третій день прийшла Лілія Гунько (відповідальна за організаційно-методичне забезпечення відбірно-тренувальних зборів працівниця Інституту інноваційних технологій. - Авт.) і запропонувала звертатися в разі потреби. Але доти ми вже вирішили всі питання. Мені здається, що я бачила Лілію Вікторівну і першого дня, але не знала, хто це, і нам вона допомогу не пропонувала. Першого дня усі хлопці замерзли, і я пішла до коменданта, взяла теплі покривала. У минулі роки, наскільки мені відомо, була людина, яка зустрічала дітей та наглядала за ними. Цього року, мабуть, хотіли зекономити гроші».
Замість звичних уже кількох тижнів наполегливих занять дітям запропонували кілька днів лекцій. Саме стільки часу залишилося з відведених на відбірно-тренувальні збори десяти днів після відбору й апеляцій.
Чи цього достатньо? Про це та інше ми хотіли запитати Лілію Гунько, але так і не змогли поговорити з нею. За номером телефону, вказаним у спільному методичному листі Міносвіти та Інституту інноваційних технологій, нам відповіли, що пані Гунько відсутня. І попросили зателефонувати наступного дня. Але наступного дня з’ясувалося, що чиновниця пішла у відпустку і зв’язку з нею немає.
Не змогли ми поспілкуватися і з викладачем відбірно-тренувальних зборів Вадимом Радченком. За номером телефону, вказаним у тому ж таки офіційному листі, ми почули: «Вхідні дзвінки заблоковані оператором». Його колега В’ячеслав Ясінський, офіційно призначений викладачем на зборах, також був небагатослівним: «Я до цього не причетний, нічого не знаю. Знаєте, я був запрошений, але у мене не вийшло приїхати. Звертайтеся в Інститут інноваційних технологій до Гунько».
Єдиний, хто зміг відповісти нам, це заступник керівника української команди Андрій Паньков: «Підготовчі збори були і тривали десять днів. Я не вчитель, я організатор від Інституту інноваційних технологій. Моє основне завдання, щоб збори відбулися. Особисто я у них кожного дня участі не брав. А чого мені сидіти, лекції слухати?..»
Побоюючись, що такої підготовки до олімпіади буде недостатньо, батьки одного з учасників звернулися до керівника російської олімпійської команди з проханням долучитися до підготовки. Із зрозумілих причин відповіді не отримали. Тоді вирішено було попросити допомоги у Богдана Рубльова та інших його колег. Цю ідею підтримали решта.
Богдан Рубльов і його колеги не відмовили своїм вихованцям. Учитель математики Олександр Зінченко, що підготував уже не одного олімпійця, підкреслив: «Попри те, що підготовку проводять інші люди, ми є Україна, і ми все одно працюємо з учнями. Ніхто не відмовив, не махнув рукою, всі погодилися у свою відпустку працювати з дітьми».
Рубльов звернувся з офіційною пропозицію про співпрацю до Андрія Панькова, але отримав відмову. «А чого пан Рубльов має готувати команду? - пояснив нам чиновник.- Він не є керівником, принаймні офіційно. На його зборах передбачався оргвнесок від дітей - це одна з причин, чому ми відмовили». - «А ще які причини?» - «Я зараз не буду цього коментувати». Однак опитані нами юні олімпійці одноголосно підтвердили, що жодних внесків не робили. Натомість Рубльов розповів, що з грошима допомогли небайдужі спонсори.
На сайті matholymp.org.ua залишали повідомлення про бажання взяти участь у тренувальних зборах не лише майбутні учасники зборів, а й викладачі. Сашко Баган, минулорічний призер Міжнародної олімпіади, а нині - студент МДУ ім.Ломоносова, написав на форумі сайта: «Богдане Владиславовичу, з 21 числа я буду у Києві, і якщо моя допомога у підготовці знадобиться, можу 23 або 24 числа під’їхати і щось почитати».
Отже, підготовка наших талановитих дітей до олімпіади відбувається. Але, хоч би як старанно не працювали викладачі в Україні, багато що буде залежати від керівника команди і його заступника – тих, хто поїде з дітьми, буде морально підтримувати їх і відстоювати результати робіт. Цікаво, що на офіційному сайті Міжнародної олімпіади www.imo-official.org керівником нашої команди зазначений Георгій Шевченко, а у розділі «Контакти» вказана електронна адреса його колеги Вадима Радченка, який навіть не буде присутній на олімпіаді. Отже, саме останній, а не реальний лідер команди, веде листування з організаторами, отримує ексклюзивну інформацію, доступну лише керівникам, може вносити зміни у склад делегації. Чому? Питання залишається відкритим.
До речі, склад делегації (не команди) також викликає запитання. Як свідчать офіційні дані сайта Міжнародної олімпіади, спостерігачем від команди України їде директор юридичного департаменту МОНМС Ольга Кравченко. Залишається лише здогадуватися, яку користь зможе принести шановна юристка при перевірці робіт учасників олімпіади і відстоюванні їхніх результатів.
Як повідомляють поінформовані джерела у Міносвіти, ідея відправляти чиновників міністерства у закордонні вояжі спостерігачами вже давно витає у міністерських коридорах. Поки реєстрація команд на офіційних сайтах міжнародних олімпіад не завершена, підтвердити або спростувати цей факт неможливо. Але згодом громадськість зможе достовірно переконатися в тому, скільки «туристів» і за чий кошт поїхали таким чином за кордон.
На запитання, чи в достатній мірі профінансована поїздка делегації, Андрій Паньков відповів: «Гроші закладені в бюджеті Інституту інноваційних технологій, тобто це державні гроші. Все необхідне - квитки і форму - профінансували. Може, хотілось би більше, щоб дали якісь гроші з собою, але це ж таке - не маленькі діти, плакати не будемо».
«Те, що наші діти виступлять на міжнародній олімпіаді добре, для мене майже очевидно, бо титанічних зусиль для їх підготовки доклали й зараз докладають учителі та керівники гуртків і факультативів київських ліцею «Лідер» і ліцею №208, харківського ліцею №27 і донецького ліцею «Ерудит». Але виступлять всупереч ставленню до наших юних талантів теперішньої команди», - зазначає Богдан Рубльов.
Прикро, що саме діти стали заручниками чиновницьких підкилимних розкладів. Розкладів, логіка яких не зрозуміла. Хвалити Б.Рубльова за успіхи, а потім відсторонити від справи, не назвавши причин і мотивів… Можливо, він виявився негнучким у певних ситуаціях чи незручним для якогось чиновника.
Слід також враховувати, що олімпіади приносять не лише медалі. Педагоги, чиї учні ввійшли до складу команд, отримують звання Заслуженого вчителя України. (До речі, Богдан Рубльов досі так і не отримав це звання.) Учні-призери мають право пільгового вступу до кращих університетів країни і зарубіжжя. А для чиновників тепер з’явився «олімпіадний туризм»…
Отож, якщо логіка у зміні керівництва олімпіади і є, то вона зовсім не математична.