"Друзі, не слухайте тих, хто провокує вас і закликає саботувати державний іспит. Уже завтра їхні слова не значитимуть нічого. Не ризикуйте лікарським майбутнім. Прийдіть на іспит. Просто прийдіть", - закликав студентів-медиків заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський напередодні кваліфікаційного іспиту IFOM.
Напевно, це вперше в історії чиновник міністерства вмовляв студентів скласти іспит. І вони прийшли. Не всі, але більшість - за даними Центру тестування МОЗ явка складала 77%. Та цим історія не скінчилася.
IFOM (International Foundations of Medicine) для третьокурсників - своєрідне медичне ЗНО, що перевіряє професійні компетентності студентів із фундаментальних дисциплін. Він є одним із етапів Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Завдання для іспиту складає й перевіряє Національна рада медичних екзаменаторів США. Це одна з найавторитетніших у світі атестаційних агенцій. "Експерти - викладачі медичних університетів різних країн - укладають банк тестових запитань, - пояснює Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров'я. - Потім ці запитання перекладають національними мовами, друкують буклети й надсилають їх до країн-учасниць". IFOM у різних формах складають майбутні медики 29 країн світу. Україна приєдналася до них уперше. Досі українські студенти третього курсу складали тільки іспит КРОК -1, тепер до нього додалися ще й міжнародний IFOM та іспит з іноземної мови професійного спрямування.
Навіщо нам це потрібно? Бо до КРОКу є багато питань. Рік у рік цей іспит успішно складала переважна більшість майбутніх лікарів, а якість медицини в країні далека від бажаної. Крім того, експерти докоряли КРОКам і за якість завдань, і за можливості для корупції (див. "Скуті одним ланцюгом", DT.UA від 2 березня 2018). З іспитом IFOM, який проходить за аналогією до ЗНО, таких проблем можна уникнути: "Студенти виконують завдання, надіслані Національною радою медичних екзаменаторів, і їхні відповіді знову надсилаються до США, - розповідає Олександр Лінчевський. - Отже, втручання в результати неможливе".
Мінус КРОКів - те, що, за словами Олександра Лінчевського, ці екзамени перевіряють знання тестових буклетів, а IFOM - уміння. Крім того, іспит IFOM дозволить порівняти результати українських студентів із результатами студентів інших країн і може стати потужним стимулом для розвитку медичної освіти, а отже - і якості вітчизняної медицини.
Чому ж деякі студенти відмовилися складати IFOM? Претензій кілька. Спочатку озвучувалася одна - витікання персональних даних студентів до "приватної американської лавочки".
Потім, коли до справи підключилися адвокати, претензій до міжнародного іспиту стало більше: як обирали закордонну атестаційну агенцію, чи був тендер? Чому студентів можуть відрахувати за провал іспиту IFOM, адже їх про це не попереджали під час вступу? Протестувальники обіцяють судові позови. У МОЗ кажуть, що з документами для проведення міжнародного іспиту все гаразд, і судових розглядів не бояться. А студентів мають право відраховувати згідно зі ст. 46 Закону "Про вищу освіту".
Була й така претензія: IFOM чинить перепони конституційному праву людини на освіту. Мабуть, за такою логікою всі іспити й заліки можна вважати перепонами. У Конституції справді гарантується право на освіту, але не сказано, що вища освіта є обов'язковою. Натомість Конституція гарантує право громадян на ефективне медичне обслуговування, а Європейська хартія прав пацієнтів - на якісну медичну допомогу.
Та перед самим іспитом найгучніше лунало єдине питання, яке, здається, і є суттю протестів: "Студенти навчалися за українськими програмами, а тепер мають складати іспити за американськими тестами"? Це не так, запевняють у МОЗ. "Іспит IFOM - не американський, а міжнародний, він позбавлений національних ознак, - пояснює Олександр Лінчевський. - У тестах ідеться не про протоколи лікування, а про наукові медичні знання, котрі є міжнародними за своєю природою. Немає української чи американської анатомії".
Страх студентів перед міжнародним іспитом можна зрозуміти, адже частина їх сумлінно навчалася за програмами й вимогами свого вишу, і не їхня вина, коли щось не відповідає міжнародним стандартам. Але питання "Чому ми не готові?" студенти мали б ставити насамперед керівництву своїх університетів, а не міністерству.
Ще в березні 2018-го року Кабмін прийняв постанову про Єдиний державний кваліфікаційний іспит і IFOM, на сайті МОЗ та у ЗМІ очільники міністерства пояснювали, що цей іспит точно буде. "Керівництво вишів знало суть іспиту, терміни, вимоги, - каже Інна Совсун, віце-президентка КSЕ. - І мало рік на те, щоб донести це до студентів та підготувати їх. А ось комунікація міністерства зі студентами справді могла б бути кращою. Проте для цього забракнуло ресурсів".
Знаючи про IFOM, виші мали вивчити сучасні програми підготовки медиків і міжнародні стандарти, переглянути свої програми та навчальні плани і, якщо потрібно, внести в них корективи й осучаснити. Для цього в університетів були можливості, бо ще 2014-го року вийшов новий Закон "Про вищу освіту", який дав вишам свободу у формуванні власних навчальних планів. А рік тому МОЗ скасувало цілу низку наказів, котрі регламентували зміст планів. Очікувалося, що все це дасть медичним вишам змогу швидко реагувати на розвиток медицини, враховувати світові тенденції. Чи скористалися вони цими можливостями? Побачимо. Очевидно, іспит IFOM став випробуванням на професіоналізм не лише для студентів.
Вперше впроваджуючи міжнародний екзамен, МОЗ пішло на певні компроміси. За кілька місяців до IFOM міжнародні тести апробували на четвертокурсниках із 19 українських університетів. Це дало змогу порівняти результати українців із результатами студентів інших країн та подивитися, чи треба вносити якісь корективи у структуру тестів.
Результати виявилися не дуже блискучими: українські студенти показали середній результат удвічі нижчий, ніж середній результат студентів країн-учасниць. Однак, як зазначають тестологи, це не означає, що "все пропало", бо студенти інших країн кілька місяців цілеспрямовано готувалися до тесту, для них це було не пробне тестування, а справжній іспит, від якого залежало майбутнє, - таким чином, вони були мотивовані й у стані стресу дуже зосереджені. Наші четвертокурсники не готувалися й не мали мотивації, бо знали, що цей іспит не вплине на їхні оцінки в університеті. "Моніторинговий IFOM нам показав "залишкові знання", те, що спрацьовує майже на автоматичному рівні", - каже Інна Совсун.
Цікаво, що лідерами, за результатами дослідження, стали національні медичні університети Львова та Києва, - в них 36% і 34% студентів, відповідно, виконали тестування на порівняно високий бал. А в кількох вишах половина студентів показали дуже низькі результати.
Із 6 тисяч четвертокурсників, які брали участь у моніторингу, лише один набрав найвищий бал, який вважався б пристойним і в Штатах. Олександр Лінчевський спілкувався з ним й зауважив, що це дуже мотивований майбутній лікар, який багато читає.
"Попри те, що багато студенів, окремі ректори та народні депутати скаржилися, що IFOM - неприйнятний для вимірювання рівня підготовки студентів, результати моніторингового іспиту, проведеного в березні, свідчать, що цей іспит добре працює і ми його можемо використовувати, що програми підготовки не різняться кардинально", - каже Інна Совсун.
Напередодні іспиту IFOM Олександр Лінчевський звернувся через Фейсбук до студентів-третьокурсників: "Друзі, я розумію, що хвилюєтеся і ставки високі. Розумію, що складати такий іспит уперше складно, що невідомість лякає. Знаю, що вчилися ці три роки більше за інших. Знаю що читали, слухали лекції (цікаві й не дуже), ходили на пари, конспектували, вчили… Іспит буде коректним і справедливим. Будьте впевнені. Я вірю у вас".
Після того, як із-за кордону надійдуть результати перевірки тестів, українська комісія (представники МОЗ та університетів, а також незалежні експерти) встановить поріг "склав-не склав" (мінімальну кількість балів, нижче якої тест вважається проваленим). Так само роблять щороку для ЗНО при вступі. Це звична практика в тестології, адже для встановлення порогу потрібно бачити загальну картину результатів і можливості аудиторії.
"Якщо в тестах IFOM будуть запитання з мінімальною кількістю правильних відповідей (наприклад, через особливості викладання у ЗВО), ці питання не враховуватимуться під час визначення порогу "склав-не склав". Проте моніторингове дослідження показало, що таких запитань майже не трапляється, - сказав Олександр Лінчевський. - Наступними роками пороговий бал та вимоги до IFOM поступово підвищуватимуться".
"Ми розуміємо важливість цього іспиту для країни, а також те, що багатьох він лякає, - каже в.о. директора Центру тестування при МОЗ Едуард Рубін. - Цей чинник буде врахований, коли визначатиметься критерій "склав-не склав", і буде зроблено все можливе для успішної здачі його тими, хто хоче вчитися далі".
А ось ті, хто не прийшов на іспит, матимуть проблеми. Якщо суди з МОЗ і Кабміном таки будуть, вони затягнуться надовго, та й результат їх невідомий. А тим часом спливе термін, коли студенти могли б скористатися другою спробою на складання міжнародного іспиту.
Хоча офіційно вважається, що протестують проти IFOM лише студенти, є підозра, що за їхніми спинами маячать інші силуети. Як уміють використовувати студентів, ми вже бачили неодноразово. Згадаймо бодай недавній скандалу у НМУ, коли МОЗ намагалося звільнити ректора (див. "Скуті одним ланцюгом", DT.UA від 2 березня 2018 ).
Невідомо, що коїться за лаштунками протестів, проте навіть у соцмережах видно, як зовсім не студенти закликають: "Не дамо перетворити Україну на ще один штат Америки!", "На вашому місці я б не пішов на іспит", "Ті, хто проти IFOM, - справжні герої, а інші - боягузи, бо ховаються за їхніми спинами", "Бунт буде успішним, якщо його підтримає більшість".
Незважаючи ні на що, іспит таки відбувся. Студенти складали його не одночасно, а в три зміни: хтось у перший день, хтось у другий, хтось у третій. У перший же день іспиту сталася НП. Як повідомила прес-служба МОЗ, декілька студентів сфотографували і злили в Мережу завдання тестів. "Крім того, зафіксовано спроби деяких іноземних студентів заохочувати інших студентів розповсюджувати екзаменаційні завдання", - заявляють у Мінздоров'я. Звісно, це ганьба для України, особливо коли врахувати, що ми новачки серед країн, котрі впроваджують IFOM.
Олександр Лінчевський зауважує: "Центр тестування МОЗ України досліджує й оперативно передає інформацію про правопорушення до правоохоронних органів та посольств іноземних держав. Будь-які студенти, причетні до копіювання або розповсюдження екзаменаційних завдань, будуть позбавлені права на складання іспиту та можуть бути відраховані з університету. Окремо досліджуємо питання щодо іноземних студентів, котрі саме найактивніше долучалися до спроб зірвати іспит".
Чому медичному ЗНО - IFOM чиниться такий спротив? Кому може заважати незалежний міжнародний іспит?
Вишам, які завдяки IFOM мали б отримати стимул до розвитку, а насправді звикли жити в тихому болоті. Бо тепер до них прийдуть студенти і скажуть: "Навчіть нас". Заважає іспит тим, кого влаштовує хабарництво, хто заробляє на відверто слабких контрактниках-годувальниках. Тим, хто боїться, що результати міжнародного тестування покажуть реальну якість освіти.
У перші ж дні іспиту МОЗ попередило виші: "Забезпечення належних умов проведення атестації студентів - обов'язок ректорів університетів. Викриття фактів саботажу іспитів з боку закладів вищої освіти може стати причиною розірвання трудових контрактів із керівництвом таких закладів".
"Взагалі, іноді був саботаж на рівні вишів. Були випадки недопуску студентів в аудиторії з комп'ютерами, їм вимикали електрику, декани деяких вишів давали розпорядження не підписувати необхідні документи і всіляко залякували студентів.", - каже Едуард Рубін. І обіцяє, що для студентів, котрі не змогли скласти іспит не з власної вини, найближчими ж днями створять умови для проходження тестування.
Невигідний IFOM і тим, хто будує бізнес на іноземних студентах. Будьмо відвертими, - здебільшого іноземці їдуть в Україну по дешеву освіту та диплом. Принизливо, але факт. І на цьому будують бізнес фірми, які "супроводжують" іноземців в українських вишах. Згадаймо скандал із Донецьким медуніверситетом - навколо нього паслося аж 18 фірм-посередників.
"Про те, що діяльність посередницьких фірм може набувати типово мафіозних ознак, свідчить такий факт: посол однієї з країн, чиї студенти стали жертвами обману, отримав по телефону анонімні погрози, оскільки занадто серйозно зайнявся вирішенням проблеми, - зазначив глава МЗС Павло Клімкін у своєму блозі на НВ.UA. - Скарги наших іноземних колег-дипломатів стосуються двох головних проблем: низької якості самого навчання та вже згаданих фірм-посередників…У студентів багато нарікань на низьку якість лекцій, відірваність теорії від практики й умовність усього навчального процесу. Натомість процвітає корупція…У результаті, на батьківщину з українськими дипломами повертаються неуки. Часто-густо випускники-медики не можуть скласти вдома кваліфікаційний іспит, необхідний для початку лікарської практики". До речі, за даними Центру тестування , більшість тих, хто не з'явився на іспит, - іноземці.
"З корупцією впоратися дуже складно, вона занадто глибоко засіла. Отой спрут, що завжди був у медичній освіті, - він же нікуди не подівся, - зауважив знайомий викладач медичного вишу, успішний лікар. - У нас зараз, фактично, два МОЗ: старі кадри, що залишилися ще від тієї системи, й нові. І в Центрі тестування так само два Центри: ті, хто хоче змін, і щупальця старого спрута. І у вишах так само. В нас досі не затверджені нові стандарти медичної освіти, бо старі щупальця хочуть, щоб усе залишилося як було, тільки назву замінили б на більш сучасну. Йде серйозна боротьба за нове, і ми спостерігаємо її навколо IFOM. Але я думаю, що ми зможемо себе очистити. Зміни відбуваються краплинами, які згодом змиють увесь бруд".
Жаль, що медичне ЗНО опинилося в центрі скандалів, але це було очікувано, - так само важко пробивалося колись ЗНО при вступі. Зрозуміло, що все нове починається складно, але починати потрібно. Якісна медицина - це справа державної безпеки.
Переглядаючи фото й відео з акцій протесту Stop IFOM, я побачила фото студента, котрий тримав плакат із написом "Не забирайте мрію!". Мрію про що, про диплом за будь-яку ціну? Тоді й ми, ваші майбутні пацієнти, мали б вийти з плакатом - "Не забирайте життя!". Бо ваші невивчені уроки - це загроза кожному з нас. Як влучно сказав один знайомий: тепер, обираючи лікаря, я запитуватиму в нього, як він ставиться до IFOM.