Заробітну плату всі хочуть отримувати вчасно і в повному обсязі. Правда ж? У тому числі й ті працівники бухгалтерій та ректоратів університетів, училищ і коледжів, які дозволяють собі затримувати виплати стипендій студентам, або виплачувати їх частково - без врахування індексацій та надбавок, передбачених законодавством. Передусім це стосується тих юнаків і дівчат, яких відносять до категорії соціально вразливих. Це діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, інваліди, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС, з малозабезпечених сімей, яких, на час навчання, держава зобов’язана підтримувати матеріально, виділяючи відповідні кошти з державного бюджету.
На жаль, далеко не завжди студенти, які мали на це право, могли отримати стипендіальні кошти у повному обсязі. Як показала перевірка ВНЗ столиці, проведена прокуратурою м. Києва, протягом двох останніх навчальних років допускалися численні порушення соціальних прав студентів - стипендії виплачувалися у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, не проводилася їх індексація, студенти, які через хворобу тимчасово припинили навчання, не отримували щомісячну допомогу і т.д. Приміром, у Національному транспортному університеті, призначаючи стипендії дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, проігнорували той факт, що ті відмінно навчаються, і до соціальної стипендії додали надбавку лише 60 гривень, замість належної академічної стипендії у розмірі 590 гривень. Таким чином, соціально незахищені студенти-відмінники, які рахують кожну копійку і економлять буквально на всьому, недоотримали 109 тисяч гривень.
Прикро, але такі факти непоодинокі. Аудитори зафіксували чимало випадків, коли в університетах, в порушення вимог ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», студентам із числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, нараховувалася стипендія в розмірі 1060 гривень замість належних 1160 гривень. Важко зрозуміти логіку тих, хто таким чином забирає у сироти 100 гривень щомісяця. Як правило, керівники навчальних закладів пояснюють це прагненням зекономити державні кошти. Очевидно, з таких міркувань у Національному авіаційному університеті студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами І-ІІІ груп, не нараховували і не виплачували додатково до академічної соціальну стипендію, що становить 9% мінімальної ординарної (звичайної) стипендії.
«Держава гарантує соціально незахищеним студентам соціальну стипендію, яку вони отримують незалежно від тих оцінок, які їм виставили під час сесії, - пояснює Олеся Волошина, начальник відділу прав та свобод дітей прокуратури міста Києва. - В той час як академічну стипендію студентам виплачують за результатами навчання та екзаменаційної сесії. Законом передбачена додаткова виплата дітям-інвалідам на ліки та на оздоровлення (у розмірі 9% від їх академічної стипендії), однак у навчальних закладах чомусь постійно забувають про ці надбавки, так само як і про додаткові відсотки чорнобильцям та сиротам.
До речі, законодавство передбачає призначення академічних стипендій більшого розміру студентам, які навчаються за такими спеціальностями, як педагогіка, фізика, математика, гірнича справа і т.д. Їм додатково повинні виплачувати від 10 до 18%, однак про це теж часто забувають. Вказані порушення прав студентів було виявлено не лише в Національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова, але й у Національному університеті технологій і дизайну (там жодному студенту, який отримує педагогічну освіту, не виплачувалася 10-відсоткова надбавка.)
Під час перевірки, яку провели в 11 вищих навчальних закладах та 4 професійно-технічних училищах, було виявлено численні факти невчасного призначення та виплати стипендій. Були випадки, коли стипендія не виплачувалася протягом чотирьох місяців тому, що її невчасно призначили, траплялося й таке, що нарахували все правильно і вчасно, однак студенти не отримували стипендію через неналежне виконання службових обов’язків працівниками бухгалтерії.
- Який навчальний заклад найчастіше ігнорував права соціально незахищених студентів?
- Порушень майнових прав студентів виявлено багато.
Перевіркою встановлено, що навчальні заклади порушують вимоги постанови Кабінету міністрів України (№226 від 05.04.94 р.) «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», якою передбачена щорічна грошова допомога на придбання навчальної літератури та поповнення гардеробу. Такі виплати даній категорії студентів не проводилися, зокрема, в Київському національному університеті технологій та дизайну і в Київському медичному коледжі. У Національному авіаційному університеті не подбали про індексацію стипендій дітям-сиротам, з цієї причини не було виплачено цій категорії студентів понад 300 тисяч гривень. Таким чином, було порушено майнові права майже 200 студентів.
В Національному університеті «Києво-Могилянська академія», а також у транспортному та лінгвістичному національних університетах виявлено факти, коли студентам, які тимчасово припинили навчання через хворобу, не виплачувалася матеріальна допомога, передбачена законодавством.
- Чому так часто порушуються фінансові права студентів? Від кого це залежить: від головного бухгалтера, ректора чи деканів?
- Все починається з деканату. До того ж у кожному навчальному закладі є стипендіальна комісія, до якої входять і студентські ради, де дуже часто під час ухвалення списків чомусь губляться прізвища студентів. Подекуди винна бухгалтерія: знають, що потрібно проводити індексацію, нараховувати додаткові виплати, однак чомусь цього не роблять. В Університеті технологій і дизайну півроку не виплачували стипендію студентові-сироті, бо про нього просто забули.
- Цікаво, що було б, якби забули внести до списку на премії чи виплати на літнє оздоровлення прізвище декана, головбуха чи ректора. За рахунок чого повинен був виживати студент-сирота, якого на півроку посадили на голодний пайок? Чи хтось відповість за це порушення?
- Дуже багато людей це контролюють, а результат часто - як у семи няньок.
Органами прокуратури столиці за результатами перевірки було внесено 15 приписів та подань, в тому числі і з вимогою щодо відшкодування коштів на загальну суму близько 1,5 млн. грн. Також було порушено кримінальну справу. Це стосується директора Київського професійного ліцею сфери послуг, який у 2010 році видав наказ, що позбавив 176 учнів стипендії. В чому порушення? Цих учнів позбавили стипендії не за результатами семестрового контролю, а тому, що вони пропускали заняття. Таким чином їх вирішили покарати. Однак законодавством це не передбачено: успішне складання залікових сесій є підставою для виплати стипендії.
- Як реагують на результати перевірки ті, хто порушив законодавство?
- Директор ліцею переконаний, що нічого не порушував, просто хотів покарати студентів, аби зацікавити їх, щоб вони краще вчилися. Є керівники навчальних закладів, які принципово ставляться до наведених фактів, притягають до відповідальності тих, хто порушив законодавство. І головне - виплачують студентам те, що належить. Але чимало і таких, що стоять на своєму: ми не повинні це виплачувати. Починають шукати якісь виправдання, посилаються на якісь листи Міністерства освіти і науки.
Знаєте, іноді дивує, як керівництво навчальних закладів завзято переконує, що все робиться лише для того, щоб зекономити бюджетні кошти. Ніхто ж не сперечається - бюджетні кошти треба використовувати за призначенням, але ж це не означає, що їх потрібно економити на дітях. Тим паче - соціально незахищених.
У Київському університеті технологій і дизайну теж вирішили «зекономити». І знайшли на кому. Студентам, які є інвалідами по зору і слуху, до академічної стипендії повинна призначатися соціальна стипендія, яка становить 50% від академічної, однак їм нарахували всього 9%. Зрозуміти таку політику - неможливо. Адже всі ці виплати йдуть не за рахунок навчального закладу, вони надходять із державного бюджету. Мало того - економити їх - немає жодного сенсу. Принаймні у цьому мене запевняв проректор одного з університетів, який попросив не називати ні назву навчального закладу, ні його прізвища: «Стипендії - це «захищена» стаття, це кошти цільового призначення. Всі перерахунки, індексації слід виконувати дуже ретельно, бо за цим завжди пильнують компетентні органи. Чому не виплачують гроші дітям, які мають на це право? Не розумію. Адже ці кошти не можна витрачати ні на що більше, окрім виплати стипендій - навіть, якщо за них придбати меблі для гуртожитку, чи відремонтувати там кухню, щоб студентам жилося затишніше, клопоту потім не збудешся».
Проте далеко не всі бояться аудиту. Є декани, які у розмовах зізнаються, що стипендія в їхніх руках, це наче морквинка для віслюка - поманиш студента, і заради стипендії він зробить усе, що від нього вимагають. Навіть виплати студентам-сиротам звикли нараховувати керуючись власними міркуваннями, а не вимогами закону: «Та дівчина, хоч і сирота, а гарно одягнена, має ноутбук, чому ми їй повинні призначати надбавку?» - пояснювали ревізорам в одному з університетів.
Це, до речі, відповідь на запитання, чому студенти, які мають право, однак не отримують стипендію чи надбавки до неї, нікуди не скаржаться. По-перше, бояться, по-друге, не вірять, що це їм допоможе.
Можливо, їм додасть оптимізму той факт, що після перевірки київської прокуратури, університети вже виплатили студентам майже мільйон гривень, які було «зекономлено». Перерахунки тривають, є надія, що виплати продовжаться.
А чи продовжаться порушення - великою мірою залежатиме від позиції МОНС. Результати перевірок, які, до речі, проводилися не лише у Києві, Генеральна прокуратура зазвичай передає в міністерство на реагування. Як сприймуть там офіційну інформацію? Чи буде це підставою для серйозної розмови не лише про раціональне використання бюджетних коштів, але й про права студентів, і в першу чергу соціально незахищених, яким держава обіцяє свою підтримку і допомогу? Наші джерела в Генеральній прокуратурі не покладають на це великих надій, бо попередні перевірки засвідчили, що міністерство не вболіває за права студентів та учнів, не цікавиться процесом нарахування та виплати стипендій, навіть якщо при цьому порушується законодавство.