ХНУ ім. В.Каразіна наближається до перших за два десятиліття альтернативних виборів ректора. Що візьме гору: бажання змін чи стабільності? Яке «господарство» залишив майбутньому ректорові нинішній — Віль Бакіров, чого досяг виш за період його каденції, читайте в першій частині матеріалу.
Ключова відмінність майбутніх виборів від попередніх у тому, що їх переможця наперед не визначити. Чи не вперше на виборах ректора активно застосовуються технології, відпрацьовані під час виборів до органів влади: робота зі ЗМІ, соцмережі, віп-агітатори, технічні кандидати.
Майбутні вибори активно обговорюють не лише у стінах університету. Та й охочих вплинути на їх результат не бракує.
Про свою відставку Бакіров повідомив іще 22 лютого, а 5 березня Міністерство освіти і науки оголосило конкурс. Про свої ректорські амбіції заявили декани фізико-технічного, юридичного, радіофізичного та фізичного факультетів. Минулого тижня кандидатури всіх чотирьох затвердило МОН.
Декан фізтеху Ігор Гірка першим оголосив про похід у ректори. У середині березня його висунув рідний факультет, а невдовзі підтримав хімічний. За словами кандидата, декана цього факультету Олега Калугіна він бачить одним із проректорів. Шостого квітня юридичний факультет висунув свого декана — Тетяну Кагановську, яка ще за місяць до того обіцяла «подумати» про участь у виборах.
Тоді ж з'явилися ще два претенденти: декан радіофаку Сергій Шульга та декан фізфаку Руслан Вовк. Але саме Гірку та Кагановську в університеті сприймають як основних учасників виборчих перегонів. Вони також вважають одне одного головними конкурентами й уже сформували команди для контролю за підрахунком голосів.
Ігор Гірка 15 років поспіль очолює факультет, а на початку 2000-х обіймав посаду проректора. Свою кампанію Гірка намагається вести максимально публічно, активно спілкується зі ЗМІ, його підтримали бізнесмен Юрій Сапронов, поет Сергій Жадан та ряд інших відомих харків'ян.
Діяльність Кагановської активно висвітлюється в соцмережах, одне з місцевих видань опублікувало її програмне інтерв'ю. Два декани погодилися стати довіреними особами кандидатки.
Зустрічі з факультетами Гірка планував проводити ще в березні. І вже тоді, за його словами, наштовхнувся на протидію адміністрації університету.
«Мені ніхто нічого не казав, казали іншим... Я домовився про зустріч із НДІ астрономії. Потім телефонує директор: «Ігорю, вибач, але мені порекомендували не поспішати», — розповідає Гірка.
На його думку, Бакіров зробив ставку на Кагановську, і ректорат надає їй неформальну підтримку. Вона ж розцінює закиди колег і публікації у ЗМІ про адмінресурс як цілеспрямовану кампанію дискредитації.
«Я не очікувала, що опинюся під прицілом кількох планомірних кампаній з очорнення. В окремих аспектах, далеких від джентльменських правил і законів університетських дебатів», — заявила Кагановська в коментарі ZN.UA.
Вона не вперше опиняється під медійною атакою. 2005 року два десятки професорів ХНУ у відкритому листі міністру освіти серед іншого звинуватили Бакірова в тому, що він пролобіював створення юрфаку спеціально «під Кагановську» — доньку Євгенія Кушнарьова, колишнього губернатора і першого мера Харкова в незалежній Україні. Однак, за словами Бакірова, мрію створити юрфак він виношував із середини 1990-х. Тоді майбутня деканка ще навчалася в юридичній академії, і з ректором університету знайомі вони не були.
Для Кагановської це вже не перші вибори. У 2006–2010 роках вона була депутаткою міської ради. А 2007-го балотувалася до Верховної Ради, але безуспішно: Кагановську включили до непрохідної частини списку «Партії регіонів». Її колезі по факультету Ірині Венедіктовій високу довіру виявив нинішній президент Володимир Зеленський: на парламентських виборах вона стала третім номером у списку «слуг» і впродовж року перемістилася з крісла голови парламентського комітету з питань правової політики у кабінет на Різницькій.
«Звісно, ми дружимо, спілкуємося й підтримуємо стосунки. Графік у неї напружений, зайвий раз не поговориш навіть по телефону. Для мене важливо, що наші випускники й колеги знаходять достойні місця для реалізації своїх умінь і знань», – розповіла Кагановська про стосунки з генпрокуроркою.
Обоє кандидатів висловили готовність до співпраці з Бакіровим, який вирішив залишитися на посаді голови Вченої ради ХНУ. Кагановська має намір «продовжувати роботу в команді Віля Савбановича» і сподівається на «його мудрі поради». Гірка ж розраховує на «досвід і соціальні зв'язки Бакірова», які «однозначно, будуть корисні для університету».
Аби не заглиблюватися у програми кандидатів, можна сказати, що вони відзначають багато в чому схожі пріоритети розвитку університету і нагромаджені проблеми, які доведеться вирішувати новому ректору. Кандидати говорять про необхідність дебюрократизації і подальшого впровадження електронного документообігу, підвищення якості дистанційного навчання, реконструкції спорткомплексу, вирішення проблем із гуртожитками. Один із головних викликів, звісно ж, фінансовий. Кагановська обіцяє забезпечити юридичний захист прав інтелектуальної власності вчених, спростити адміністрування «фінансів на науку», сприяти участі ХНУ в міжнародних програмах. Гірка акцентує увагу ще й на ефективному витрачанні наявних коштів.
«Була програма енергозбереження, на третьому поверсі замінили вікна на пластикові. А піною по периметру не задули, дме... Восени, коли ввімкнули опалення, в Північному корпусі залило кілька поверхів. Весь ремонт коту під хвіст... Виявилося, в університеті ніхто не знав, коли вмикатимуть гарячу воду. Це ж ганьба!» – обурюється Гірка.
Чи не головним годувальником ХНУ став медичний факультет, на якому навчається більшість іноземних студентів. Проте йому вже банально бракує аудиторій. Кагановська наполягає, що активніше мають працювати фізики, хіміки, біологи й не тільки, адже абітурієнти «самі не прийдуть».
Гірка наводить конкретний приклад: «Уряд Канади фінансує підготовку вчителів математики для країн Центральної Африки. За ті ж гроші вони зможуть підготувати більше фахівців у Харківському університеті, ніж, наприклад, у Паризькому. Але над цим потрібно працювати».
Про те, що фінансове питання стоїть перед університетом досить гостро, свідчить наказ, підписаний Бакіровим наступного дня після заяви про відставку. Документом впроваджується режим жорсткої економії зарплатного фонду шляхом мінімізації надбавок викладачам і переведення на «простій» техперсоналу під час карантину.
Руслан Вовк і Сергій Шульга на пропозицію розповісти про свої плани та поділитися баченням розвитку ХНУ не відповіли. Кампанії аж до останнього передвиборного тижня вони не вели, що багатьом дало підстави говорити про технічну роль цих кандидатів і висування нібито для розмивання голосів виборців, готових проголосувати за іншого фізика — Гірку. Задля справедливості, варто зазначити, що виборча система не дає змоги ефективно використовувати цю технологію: якщо переможця не вдалося визначити в першому турі, то в другому майбутній ректор має заручитися підтримкою більш як 50% виборців. До того ж, кандидати-фізики підписали меморандум про чесні вибори і підтримку того з них, хто вийде до другого туру.
Через виборчу систему в низці українських вишів не змогли обрати нового керівника. Так, у січні в Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара учасники другого туру Сергій Оковитий і Анатолій Санін отримали 45,94% і 46,38% голосів виборців, відповідно. Така сама ситуація склалася в Полтавському педагогічному та Національному лісотехнічному університетах, де також потрібен повторний конкурс. Якби за університетською системою виборів обирали президента України, то за підсумками другого туру 2010 року Віктора Януковича з його 48,95% не оголосили б переможцем.
Залишається сподіватися, що Харківський університет гідно пройде випробування виборами і за їх результат не буде соромно ні виборцям, ні кандидатам.
До виборів нового ректора ХНУ ім. Каразіна залишилися лічені дні. Що ж, почекаємо результатів.
Усі статті Сергія Жукова читайте тут.