Наразі в майже восьмистах українських коледжах і технікумах навчається близько чотирьохсот тисяч студентів і працює до сорока п'яти тисяч педагогів. Потужна система щорічно готує понад сто тисяч фахівців середньої ланки, багато яких зразу стають до роботи, а чимала частина продовжує навчання вже на бакалавраті.
У 2017-му році рамковим Законом України "Про освіту" було передбачено виділення таких закладів у самостійний складник національної освітньої системи і розробку окремого Закону України "Про фахову передвищу освіту". 6 червня 2019 року відповідний законопроєкт після непростих дискусій у Комітеті Верховної Ради України з питань науки та освіти був ухвалений парламентом у другому читанні та в цілому. Про новації цього законопроєкту ми докладно розпитали генерального директора директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова.
- Чому виникла необхідність у підготовці нового законопроєкту?
- Система технікумів сформувалась на початку 20-х років ХХ століття і за цей, практично, столітній період неодноразово змінювала свій статус відповідно до тих актуальних завдань, які стояли перед економікою та суспільством. Спочатку вони входили до системи вищої освіти, потім сягнули найбільшого розквіту в статусі середньої спеціальної освіти, на початку 1990-х років знову повернулись у межі вищої освіти, ставши важливим символом її масовості. Тепер життя наголошує на практичній спрямованості підготовки фахівців у цих закладах, тому було ухвалено рішення виділити їх у самостійний складник системи освіти, який потребує окремого законодавчого акта.
- У ХХ столітті середня спеціальна освіта була орієнтована на потреби радянської індустріальної економіки. Більшість закладів відкривалися для забезпечення потреб конкретних підприємств і галузей. Що має стати орієнтиром у роботі фахової передвищої освіти в сучасних умовах?
- Наразі більшість коледжів та технікумів втратили підтримку своїх традиційних "шефів", - або вона стала набагато скромнішою. Місія забезпечення кваліфікованими кадрами виробничої індустріальної економіки вже неможлива просто в зв'язку з переходом у нову епоху.
Світ, взагалі, ввійшов у період дуже бурхливих економічних і технологічних змін, тому тільки поодинокі гіганти економіки й традиційні бюджетні сфери можуть бути самостійними великими замовниками підготовки випускників цих закладів освіти. Натомість відчутно зростає питома вага орієнтації студентів на здобуття освіти і професій, актуальних і потрібних малому та середньому бізнесові, місцевим громадам тощо. Слід підтримати і прагнення підприємливої молоді, яка сама може створювати нові робочі місця. Здобуття освіти для особистісного розвитку та продовження навчання - теж достойний мотив для студентів. Головним же пріоритетом має бути готовність до виходу на ринок праці, на якому дедалі більше відчувається брак молодих кваліфікованих фахівців середньої ланки.
Самі коледжі сьогодні перебувають на роздоріжжі, проте дедалі більше викристалізовується нова місія в напрямі створення широкого спектра можливостей для громадян та задоволення потреб громад.
- Які зміни передбачаються у статусі технікумів, коледжів та їх студентів?
- Законопроєкт передбачає функціонування самостійного складника системи освіти - фахової передвищої освіти. Основу цієї ланки становитимуть фахові коледжі, в які буде трансформована переважна більшість нинішніх коледжів та технікумів (частина коледжів має намір залишитись у системі вищої освіти, конкуруючи з університетами й академіями). Основним результатом діяльності фахових коледжів стане підготовка фахового молодшого бакалавра - замість нинішнього освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Найважливішою особливістю підготовки фахових молодших бакалаврів має стати незаперечна орієнтація на практичну діяльність в умовах сучасних виробництв і сфери послуг, на потреби ринку праці. Фахові коледжі можуть бути самостійними або входити до структури закладів вищої освіти. В окремих випадках готувати фахових молодших бакалаврів зможуть заклади професійної (професійно-технічної) освіти за умови отримання відповідної ліцензії та дотримання стандартів фахової передвищої освіти, загальних умов до набору, підготовки й атестації випускників.
Одночасно фахові коледжі матимуть можливість реалізовувати свій потенціал у підготовці фахівців за окремими програмами здобуття вищої освіти, зі ступенем бакалавра включно, відповідно до потреб місцевих громад. У зв'язку з цим у таких закладах можуть бути запроваджені окремі посади науково-педагогічних працівників, що також передбачено в законопроєкті.
За умови отримання відповідної ліцензії, фахові коледжі зможуть працювати також у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. Буде збережено можливість вступу до фахових коледжів на основі дев'ятирічної шкільної освіти, що передбачає одночасне здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра та повної середньої світи. Із початком запровадження профільної старшої школи здобуття повної середньої освіти в коледжах уже набуло формату профільних програм професійного спрямування. Поряд із цим, заклади фахової передвищої освіти матимуть можливість включитись у реалізацію програм профільної старшої школи академічного спрямування, передусім там, де шкільна мережа не може забезпечити всього спектру профільної підготовки. У наших коледжах нагромадився необхідний для цього досвід, є викладачі, матеріально-технічна та методична база, а за потреби - гуртожитки.
У військовій сфері функціонують і надалі готуватимуть молодший командний склад за стандартами НАТО військові коледжі сержантського складу, а фахові коледжі зі специфічними умовами навчання можуть забезпечувати потреби ДСНС, Національної поліції, кримінально-виконавчої системи тощо.
Новий статус ставитиме нові завдання перед колективами закладів фахової передвищої освіти. Для їх вирішення в законопроєкті особлива увага приділяється безперервному професійному розвитку викладацького складу, вперше передбачено додаткові бюджетні асигнування на підвищення кваліфікації. Положення про атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти має максимально врахувати особливості освітньої діяльності працівників фахових коледжів. Добровільна сертифікація педагогічних працівників створює додаткові можливості для визнання їхніх здобутків та підвищення винагороди за працю.
- Однією з ознак руху до трендів європейського освітнього простору є акцентування на потребах здобувачів освіти, їхніх прагненнях та інтересах. Що нового в цій царині пропонує новий законопроєкт?
- У ньому вперше у вітчизняній законодавчій практиці сформульоване поняття студентоорієнтованого навчання як сучасного підходу до організації освітнього процесу, що передбачає: "заохочення здобувачів фахової передвищої освіти до ролі автономних і відповідальних суб'єктів освітнього процесу; створення освітнього середовища, орієнтованого на задоволення потреб та інтересів здобувачів фахової передвищої освіти, включаючи надання можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії; побудову освітнього процесу на засадах взаємної поваги і партнерства здобувачів фахової передвищої освіти та адміністрації, педагогічних (науково-педагогічних) та інших працівників закладу фахової передвищої освіти". Це означення було напрацьоване під час роботи над вдосконаленням законодавства у сфері вищої освіти спільно з Українською асоціацією студентів на основі сучасного міжнародного досвіду і тепер увійшло до проєкту Закону "Про фахову передвищу освіту", ставши основою для переосмислення ролі здобувачів освіти в освітньому процесі.
- Досить серйозні зміни у принципових підходах до організації навчання в коледжах потребуватимуть значного посилення вимог до якості фахової передвищої освіти. Що для цього передбачено в законопроєкті?
- Спочатку взагалі слід переглянути підходи до поняття якості та інструментарію її забезпечення у фаховій передвищій освіті. У законопроєкті якість фахової передвищої освіти визначається як "відповідність умов освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам фахової передвищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, яка забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості". З одного боку, таке багатогранне поняття зіставляється зі складниками внутрішньої системи забезпечення якості фахової передвищої освіти (які, своєю чергою, відповідають Європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти), а з іншого - дозволяє будувати широкий спектр критеріальних рамок для проведення акредитації освітніх програм з урахуванням специфіки практико-орієнтованої освіти.
Акредитацію освітніх програм у сфері фахової передвищої освіти здійснюватиме Державна служба якості освіти та акредитовані нею незалежні установи оцінювання і забезпечення якості фахової передвищої освіти.
Робоча група з участю народних депутатів України, представників органів управління, роботодавців, експертного середовища, готуючись до другого читання, дослухалася до пропозицій закладів освіти щодо дебюрократизації акредитаційних процедур. Важливим удосконаленням стало внесення правок, які передбачають переведення всього акредитаційного документообігу, від заяви й самоаналізу закладу освіти до документа про акредитацію, виключно в електронний формат. Це дозволить істотно зменшити витрати часу та ресурсів на підготовку і проведення акредитації, буде важливим чинником зниження корупційних ризиків.
Законопроєктом передбачено, що у разі здобуття фахової передвищої освіти за акредитованою освітньо-професійною програмою в дипломі фахового молодшого бакалавра зазначаються найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до диплома фахового молодшого бакалавра - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення. Достовірність даних про здобуту освіту можна буде перевірити онлайн в Єдиній державній електронній базі у сфері освіти. При цьому ніякого диплома державного зразка не передбачається.
Акредитація Державної служби якості освіти дає право на підготовку фахівців за державним і регіональним замовленнями. Для доступу до інших форм бюджетного фінансування (про це докладніше в інтерв'ю далі. - О.Т.)орган акредитації або наявність акредитації взагалі непринципові.
- З якою періодичністю необхідно буде проходити акредитацію освітніх програм?
- Вперше освітньо-професійні програми акредитуватимуться на п'ять років, у разі другої та наступних акредитацій - на десять.
- Чи не перестануть розвиватися освітньо-професійні програми в міжакредитаційний період? Охочих наближати акредитаційну перевірку буває небагато.
- І не треба. Цінність незмінної впродовж п'яти років освітньо-професійної програми - вельми сумнівна. До того ж вимоги до внутрішньої системи забезпечення якості мотивують до систематичного перегляду освітньо-професійних програм. Наразі змінюваність програм абсолютно необхідна для забезпечення їх якості, тому Державна служба якості освіти матиме завдання визначити поняття суттєвості змін освітньо-професійних програм і створити можливості для їх постійного поліпшення. Нові стандарти фахової передвищої освіти на компетентнісній основі, які мають бути розроблені, потребуватимуть постійного оновлення.
Законопроєкт також запроваджує інститут умовної або відкладеної на рік акредитації, коли заклад освіти не повною мірою відповідає встановленим вимогам. Це дозволятиме видати акредитовані дипломи, зберегти можливість готувати фахівців за державним (регіональним) замовленням і забезпечити належне вдосконалення програми, яке буде засвідчене спеціальною моніторинговою процедурою.
- Чи зазнають змін Умови прийому до коледжів у зв'язку з прийняттям нового закону?
- Законом передбачено можливість здобуття фахової передвищої освіти на основі раніше здобутої базової (9 класів), профільної (11 класів) середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, фахової передвищої або вищої освіти. Загалом, це повністю відповідає теперішній практиці і дозволяє зберегти кращі здобутки останніх десятиліть, а також враховує нові виклики часу та потреби громадян у здобутті освіти.
Найпомітніших змін зазнає прийом вступників на основі 11 класів. З 2020-го (!) року буде можливим вступ за результатами як ЗНО, так і вступних іспитів у закладах освіти. Звісно, загальнонаціональні іспити мають вищий авторитет і довіру, тому законопроєктом передбачено збільшення бала ЗНО з 25 відсотків у розрахунку конкурсного бала. На практиці це означає вільний доступ до фахової передвищої освіти у разі успішного складання ЗНО або вступних іспитів безпосередньо в закладі освіти і, звісно, на конкурсній основі. У конкурсі на бюджетні місця істотні переваги отримують вступники, які успішно склали зовнішнє незалежне оцінювання.
Вступ на навчання в інших випадках залишається без змін. Можна також самостійно ініціювати подовження тривалості навчання понад встановлені терміни, звичайно - за власний кошт.
Також слід наголосити на збереженні встановлених законами пільг та особливих умов для окремих категорій вступників, включно з мешканцями тимчасово окупованих територій і вступниками, які у встановленому порядку уклали договори про відпрацювання в сільській місцевості та селищах міського типу за педагогічними й медичними спеціальностями.
- У радянські часи випускники технікумів вступали на перший курс університетів та інститутів, а за останні десятиліття сформувалася система здобуття ними бакалаврського ступеня за скороченою програмою. Чи не буде втрачено таку можливість?
- Не варто хвилюватись. Можливість зарахування на старші курси або на скорочені на рік-два програми підготовки бакалаврів прямо передбачені в законопроєкті і будуть збережені, але має відбутися зміна головного пріоритету на користь підготовки фахівців для практичної діяльності. Чимала частина молоді хоче й може заробляти на життя кваліфікованою працею вже з вісімнадцяти-дев'ятнадцяти років, і це є важливим фактором розвитку національної економіки. Проте це жодним чином не забороняє і не обмежує наступного здобуття ступенів вищої освіти як на денній формі здобуття освіти, так і поєднуючи навчання з роботою. Більше того, для багатьох таких студентів набутий практичний досвід стає неоціненним чинником якості їхньої подальшої освіти.
- До речі, ви говорили про роль фахової передвищої освіти для здобуття нової професії. Як це співвідноситься з обмеженням на однократне здобуття кожного освітнього рівня за бюджетний кошт?
- Ви наблизилися до одного з найважливіших концептів законопроєкту, який створює своєрідний місток від фахової передвищої освіти до освіти дорослих.
Справді, у вищій освіті нині можна здобути певний освітній рівень за державним чи регіональним замовленням лише одноразово. А в разі повторного вступу на бюджет за рівнем, за яким навчання не було завершене, передбачена компенсація раніше витрачених бюджетних коштів. Думаю, ці норми потребуватимуть нового переосмислення вже в контексті розробки законодавства у сфері освіти дорослих.
У законопроєкті про фахову передвищу освіту за основу взято зовсім інший концепт, який виходить із того, що професії дедалі швидше застарівають і людина муситиме впродовж життя неодноразово змінювати фах. Це цілком природно для того, щоб мати можливість реалізувати себе і знаходити нову роботу (бажано) в межах громади для забезпечення гідного життя собі та своїй родині. Законопроєкт дозволяє кожному неодноразово здобувати фахову передвищу освіту, в тому числі за бюджетні кошти. Більше того, це право стосується як громадян України, так і іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, які визнані біженцями або особами, котрі потребують додаткового захисту.
Відповідно, маємо переосмислити і форми здобуття освіти. Для дорослих студентів характерним є поєднання навчання з роботою. Сьогодні для цього більше можуть підходити не традиційні в індустріальну еру вечірня чи заочна форми здобуття освіти, а дуальна, дистанційна, екстернатна, на робочому місці, врешті. Вже тепер небайдужі роботодавці включаються в роботу з розвитку програм дуальної освіти, які передбачають поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях. І всі ці можливості на перспективу вже закладені в законопроєкті, як і необхідність створення інструментів для визнання неформальної та інформальної освіти (самоосвіти).
- Механізм державного фінансування коледжів систематично піддається серйозній критиці. Чи передбачено зміни в цьому надважливому для закладів освіти питанні?
- Коли у 2014 році, готуючи нову редакцію Закону України "Про вищу освіту", досвідчені експерти звертали увагу на проблему архаїчності системи державного фінансування, що спирається на державне замовлення, -перемогли представники вишів, які боялися змін і не були до них готові. Упродовж наступних п'яти років усім стало зрозуміло, що залишатись у межах нинішньої системи абсолютно безперспективно.
Під час розробки проєкту Закону "Про фахову передвищу освіту" одним із ключових завдань був перегляд самих ідеологічних засад бюджетного фінансування нового складника освітньої системи з урахуванням перспективи розвитку економічних відносин у цілому.
У вже схваленому Верховною Радою законопроєкті передбачено важливі світоглядні зміни, які створюють підґрунтя для реформ.
Почнемо з обов'язкової освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття повної загальної середньої освіти у закладах фахової передвищої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління, що прямо пов'язано з конституційною нормою про обов'язковість повної середньої освіти. Крім неї, уособленням державної відповідальності за розвиток фахової передвищої освіти мають стати освітні субвенції на надання фахової передвищої освіти за пріоритетними спеціальностями, особам з особливими освітніми потребами, на підвищення кваліфікації викладацького складу закладів фахової передвищої освіти, на виконання обов'язків засновника державних закладів фахової передвищої освіти у частині забезпечення утримання та розвитку матеріально-технічної бази державного закладу фахової передвищої освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти і ліцензійних умов.
Як і в Законі України "Про освіту", прямо передбачена можливість зміни статусу державного чи комунального коледжу з бюджетної установи на неприбутковий (в окремих випадках може бути й прибутковим) заклад освіти.
Замість традиційної однопотоковості бюджетного фінансування взято курс на диверсифікацію його джерел. Розподіл обов'язків між бюджетами обумовлений не механічним розділенням функцій щодо утримання бюджетних установ, а виходячи з відповідальності рівнів державної влади та місцевого самоврядування за економічний розвиток на певному рівні. Паралельно передбачено серйозний перегляд структури бюджетного фінансування: державне замовлення залишається важливим, але зовсім не єдиним інструментом бюджетного фінансування.
Запроваджується прогресивна формула державного замовлення, яка враховує потреби оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, інших військових формувань та органів охорони правопорядку, державних підприємств, організацій, закладів та установ (крім виборних посад і посад, які заміщуються на умовах конкурсного відбору). У показниках державного замовлення за пріоритетними спеціальностями можуть бути враховані потреби інших юридичних осіб публічного та приватного права у працівниках, які будуть забезпечені робочими місцями на території України, за умови взяття роботодавцями на себе зобов'язань із практичної підготовки здобувачів фахової передвищої освіти. Аналогічна за змістом і формула регіонального замовлення. Тим часом випускникам, які навчалися за державним чи регіональним замовленням і в договорі про надання освітніх послуг (договори передбачені для всіх здобувачів освіти: як бюджетників, так і контрактників) яким передбачено зобов'язання про відпрацювання, має бути надане обов'язкове для них направлення на роботу. Державне та регіональне замовлення трохи зменшиться, але стане значно ефективнішим. Вивільнені при цьому кошти мають залишитись у системі для бюджетного співфінансування та кредитування здобуття фахової передвищої освіти.
- Кредитування освітніх послуг часто називають перспективним, але воно важко приживається в Україні і має досить суперечливу історію в інших країнах. Наскільки воно може бути ефективним у фаховій передвищій освіті?
- Чинне законодавство передбачає пільгові довгострокові кредити і цільові пільгові державні кредити, які не є привабливими як для здобувачів освіти, так і для закладів освіти. Сподіваємося, що в умовах стабільного зростання економіки їх популярність зростатиме, але перспективнішим видається запровадження співфінансування.
Воно передбачає надання фінансової підтримки здобуття фахової передвищої освіти коштом державного чи місцевого бюджету конкретній особі, яка здобуває фахову передвищу освіту за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб (тобто держава співфінансує людину або родину, які інвестують в освіту власні кошти). Причому підтримка надається тим, хто звертається по неї, в однаковому розмірі відповідним бюджетом за певною спеціальністю та формою здобуття освіти. Зрозуміло, що підтримка може досягати обсягів фінансування за державним замовленням за пріоритетними спеціальностями і бути досить помірною для кон'юнктурних спеціальностей із надлишком фахівців на ринку праці. Така підтримка має бути безповоротною, надаватись у закладах освіти незалежно від форми власності і реально підтримувати реалізацію права громадян на здобуття освіти.
- Коли можуть бути запроваджені нові фінансові правила?
- Відразу скажу, що це неможливо ні у 2019-му році, ні у 2020-му, оскільки до формування проєктів бюджетів має бути напрацьована досить потужна нова нормативна база. Тому в Прикінцевих та перехідних положеннях передбачено збереження чинних механізмів на цей відтинок часу. Загалом, перехід до нової системи має бути забезпечений до 2022 року.
- Експерти часто нарікають на проблемний рівень менеджменту в багатьох закладах освіти. Чи передбачено законопроєктом системні рішення для реальних зрушень у цьому питанні?
- У проєкті задіяний доволі широкий арсенал засобів для підвищення ефективності управління у фаховій передвищій освіті, хоча слід визнати глибину і гостроту проблеми, тому миттєвого ефекту годі очікувати.
По-перше, посилюється професійна складова менеджменту закладів: передбачено спеціальне навчання всього керівного складу закладів фахової передвищої освіти при призначенні на певну посаду вперше і підвищення уваги до постійного професійного вдосконалення загалом. Голова циклової комісії з 2022 року стане самостійною посадою, а не додатковим навантаженням. При допуску до відбору на посаду керівника закладу фахової передвищої освіти вимагається п'ять років педагогічного або науково-педагогічного стажу, за частину яких може бути враховано досвід роботи на керівних посадах.
По-друге, запроваджуються елементи корпоративного управління, включно зі стратегічним плануванням, буде створено уповноважені засновником наглядові ради, які затверджуватимуть стратегічні плани й моніторитимуть їх реалізацію, розглядатимуть і аналізуватимуть звіти керівників закладів фахової передвищої освіти. На них також покладається важлива функція відстеження та врегулювання потенційного конфлікту інтересів у діяльності керівника закладу освіти. Для тих фахових коледжів, які вийдуть зі статусу бюджетних установ, наглядові ради додатково здійснюватимуть оцінку економічної діяльності. Важливим завданням наглядових рад залишається допомога коледжам у пошуку додаткових джерел фінансування.
По-третє, для аналізу управлінської діяльності може бути проведено позаплановий інституційний аудит з ініціативи засновника, керівника, педагогічної або наглядової ради закладу освіти, трудового колективу.
По-четверте, усуваються загрози розколу колективів при виборах керівників закладів. Якщо претендент визнається лідером і набирає 60 відсотків голосів, то він оголошується переможцем і призначається на посаду. В інших випадках наглядова рада проводить конкурсний відбір, у якому голосування колективу має вагому, але не обов'язково вирішальну силу. Це має знизити ймовірність розриву колективу непримиренними претендентами, які готові давати будь-які обіцянки для отримання успішних результатів голосування.
Перебування на керівній посаді обмежується двома строками, а чинні керівники мають право бути призначеними на посади ще один раз. Систематична змінюваність керівного складу закладів освіти є вагомим чинником їх динамічного розвитку.
Законопроєктом передбачено, що в складних обставинах засновник матиме право запровадити антикризовий менеджмент і призначити виконувача обов'язків керівника закладу на строк до двох років. Цей екстремальний захід має право на застосування в разі критичного економічного стану закладу, серйозних порушень статуту закладу, контракту чи законодавства керівництвом фахового коледжу.
Таким чином, розробники законопроєкту намагалися застосувати сучасні ефективні управлінські технології для забезпечення рівноваги між повноваженнями засновника, наглядової ради та трудового колективу.
- І насамкінець. Які очікування від цього законопроєкту, і як ви оцінюєте його перспективи?
- Цей проєкт украй необхідний, оскільки окремий складник освіти має отримати власне законодавче забезпечення. Тим більше що молодший спеціаліст у системі вищої освіти востаннє набирається у 2019 році. Тим часом закладені в законопроєкті ідеї та концепції сприяють здобуттю сучасної і якісної освіти, розвиткові закладів та формуванню нової ланки освітньої системи.
Насамкінець слід подякувати всім учасникам розробки, обговорення і доопрацювання законопроєкту "Про фахову передвищу освіту", відзначити, що без активної й небайдужої позиції освітянської спільноти, стейкхолдерів та студентів було б неможливо підготувати цей довгоочікуваний документ.