Спільнота українських вчених "Наука в небезпеці" (Science at Risk) упродовж серпня-вересня 2023 року провела опитування українських науковців за кордоном. У ньому взяли участь 398 респондентів із 38 країн світу. Абсолютна більшість опитаних (57%) виїхали за межі України після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 81% респондентів має науковий ступінь, з них більшість є представниками природничих наук, розповів кандидат біологічних наук, науковий співробітник Центра Довголіття Стенфорда Олександр Скороход у статті "Наукова діаспора: як перетворити відтік мізків на їх циркуляцію".
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/518/53/IMG_20241004_224622_702.jpg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/518/53/IMG_20241004_224622_733.jpg" rtitle=""]
Зазначається, що до початку повномасштабної війни близько 60% опитаних вчених, які виїхали за кордон, співпрацювали із закладами вищої освіти та науковими установами в Україні, однак через російську агресію майже 19% учасників опитування припинили цю співпрацю.
Автор наголошує, що після завершення війни у співпраці з науковцями в Україні зацікавлені 96% респондентів.
Скороход вказує, що станом на сьогодні в нашій країні немає жодної ні короткострокової, ні довготермінової програми залучення до співпраці науковців діаспори.
"Серед причин — відсутність стратегічного бачення держави щодо ключових наукових напрямів, які можуть забезпечити її обороноздатність, відновлення й економічний розвиток, а також брак розуміння того, яку саме цінність можуть принести вчені діаспори та як їх залучати", - заявив аналітик проєкту "Science at Risk!".
Скороход називає чотири переваги від налагодження співпраці з українською науковою діаспорою:
- залучення наукової діаспори до науково-інноваційної системи України — науковці, які виїхали за кордон, можуть виконувати наукоємні проєкти, які критично необхідні Україні, зокрема, у сфері машинобудування, медицини, ІТ;
"Це дасть змогу не лише не втратити інтелектуального та професійного потенціалу цих учених для країни, а й підготувати їх до участі в повоєнній відбудові", - зазначає кандидат біологічних наук.
- гроші та доступ до дослідницької інфраструктури завдяки участі у спільних наукових проєктах та посиленню міжнародної співпраці;
- посилення позицій української науки на міжнародному рівні — представники української наукової діаспори є членами професійних товариств, мають професорські посади та працюють у наукових організаціях. Ці науковці можуть значною мірою сприяти просуванню інтересів науковців України та науки на міжнародному рівні. Для цього українським науковцям, які перебувають за кордоном, необхідно розуміння реальної ситуації та живий контакт із колегами чи організаціями в Україні. Окрім цього, наукова діаспора може сприяти формуванню позитивного іміджу вітчизняної науки за допомогою наукової дипломатії;
- розширення мереж співпраці — представники української наукової діаспори мають розгалужену мережу контактів із представниками бізнесу та колегами в усьому світі. Для науковців, які перебувають в Україні, це може спрощувати доступ до ресурсів та зовнішньої експертизи, потенційних партнерів, а також полегшувати формування міжнародних наукових консорціумів за участю українських наукових установ та ЗВО. Зростання кількості організацій та науковців, які залучені до такої співпраці, на думку Скорохода, може підвищити рівень академічної доброчесності та наукових стандартів української наукової спільноти, стати можливістю професійного розвитку та передачі досвіду для науковців на різних етапах їхньої кар’єри.
Науковий співробітник Центра Довголіття Стенфорда наголошує, що українська наукова діаспора є інтелектуальним капіталом України, який упродовж багатьох років лишався малозатребуваним. Однак нині, вказує автор, він може істотно посилити науковий потенціал нашої держави й полегшити доступ до глобальної наукової спільноти.
"Якщо доповнити ініціативи із самоорганізації української діаспори та спроби співпраці з нею науковців, університетів і наукових установ, розташованих в Україні, цілеспрямованою державною політикою, ефект може бути відчутним далеко за межами наукової сфери", - додає автор.