Незадовго до відставки Ганни Новосад МОН розпочало роботу над зміною процедури експертизи підручників. Намічено перші кроки в цьому напрямку.
З інтервалом у три місяці екс-міністерка освіти і науки Ганна Новосад зробила дві заяви з приводу якості експертизи шкільних підручників.
"Якщо ви подивитесь на те, як зараз відбувається експертиза підручників, то це такий дуже фіктивний і далекий від експертності процес. Збирається якась група людей і робить вигляд, що вони дійсно вичитують ці підручники", - сказала вона в листопаді 2019 року.
Наприкінці лютого, підбиваючи підсумки конкурсу підручників для 3-го класу Нової української школи, екс-міністерка зазначила: "Близько 200 експертів, які проводили експертизу підручників цьогоріч, були зобов'язані пройти навчання. І ми вже бачимо, що експертиза підручників зросла, хоча все одно ще далека від ідеалу".
Нинішнього року оцінювання підручників експерти проводили за новим Порядком про конкурс, розробленим і затвердженим МОН за каденції Лілії Гриневич. Експертизу проводили не три, як раніше, а вісім експертів, і кожен за свою працю отримав кілька тисяч гривень винагороди. Проте загальний результат експертизи мало чим відрізняється від підсумків оцінювання у попередні роки.
Із 72 поданих на конкурс проєктів підручників експерти схвалили 61. Їхні висновки щодо дев'яти відхилених підручників учасники конкурсу оскаржили в апеляціях. І апеляційна комісія підтримала всі скарги: в експертних висновках було вдосталь необґрунтованих і суб'єктивних зауважень, які є прямими порушеннями процедури проведення конкурсу.
Фактично, апеляційна комісія поставила експертам незадовільні оцінки й підтвердила неефективність чинного механізму експертизи шкільних підручників.
Отож проблема з експертизою залишається, і в МОН налаштовані змінювати порядок проведення конкурсу.
Що змінюватимуть?
Збільшать час для проведення експертного оцінювання.
Нині експертизу підручника проводять упродовж місяця. Кожен експерт оцінює 3–5 проєктів і має переглянути решту поданих на конкурс. Загалом - не менше 600 сторінок тексту, у вільний від основної роботи час, адже всі експерти - сумісники.
"Одна з найбільших проблем, яка не дає нам можливості зробити підручники кращими, це занадто короткий термін, який надається в межах чинного законодавства для підготовки, особливо для етапу експертизи, оцінювання експертами", - каже Ганна Новосад.
За словами екс-міністерки, на підготовку підручників нині витрачається рік, а потрібно, щонайменше, два роки. "Інакше забезпечити якість буде неможливо", - пояснила Новосад.
Потреба подовжити термін проведення експертизи - нагальна. Освітні експерти, автори підручників та видавці пропонують запровадити постійну експертизу навчальних матеріалів як окрему процедуру, не пов'язану з проведенням конкурсу. Її механізм такий: автори підручника подають проєкт в експертну установу, яка призначає експертів. Після оцінювання підручника експерти подають зауваження та пропозиції стосовно покращення змісту, проєкт доопрацьовується, проходить грифування. Міністерству залишається лише оголосити конкурс у вигляді вибору підручників учителями, підбити його підсумки, надрукувати наклади і доставити їх до шкіл.
Перевага такої моделі - неможливість у ручному режимі визначати, які підручники опиняться в навчальному процесі. Наразі ж це рішення - в руках кількох експертів, залежних від організатора конкурсу. Процедура експертизи, фактично, виконує заборонну функцію, що створює чималі ризики для розвитку корупційних схем.
Удосконалять критерії відбору підручників.
Левова частка суб'єктивних і необґрунтованих висновків на підручники спричинена тим, що експерти дуже вільно тлумачать критерії оцінювання.
"Критерії є доволі нечіткими, вони потребують доопрацювання", - каже Ганна Новосад.
Такої ж думки і учасники конкурсу, і освітні експерти.
"Експерт пильнує дотримання критеріїв автором, автор про це знає і підсвідомо налаштовується, щоби пройти цей фільтр. У результаті, він думає вже не про учня, який читатиме підручник, а про експерта, який його оцінюватиме. В освітньому середовищі жартують: якщо дотриматися всіх критеріїв оцінки підручників, то підручник займе 800 сторінок. І виходить, що формально все правильно, тільки прочитати неможливо", - каже експерт освітнього напряму Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Удосконалити критерії в МОН планують спираючись на рекомендації партнерів з фінсько-українського проекту Learning together ("Вчимося разом")які нині аналізують експертні висновки на всі підручники Нової української школи.
Навчатимуть експертів.
За підтримки фінських партнерів планують також відбирати й навчати самих експертів підручників. Робитиме це Український інститут розвитку освіти, який надалі проводитиме конкурси підручників для Нової української школи.
Учасники конкурсу підручників натомість пропонують запровадити кілька правил, за якими претенденти стають експертами або втрачають право оцінювати підручники.
Насамперед, експерт має бути не лише відібраний та відповідно навчений, а й сертифікований. Його кваліфікацію має підтвердити експертна установа.
Всі сертифіковані експерти мають перебувати в єдиному реєстрі, відкритому до початку проведення експертизи.
Після завершення процедури експертизи прізвище експерта публікується в підручнику, який він оцінював.
Ці кілька правил покликані також встановити відповідальність експерта й експертної установи за якість оцінювання підручників. Зараз такої відповідальності вони не несуть.
Нову концепцію експертизи та підготовки підручників у МОН планують запровадити з 2021 року, тому часу на внесення змін до нормативних актів не багато. Так само мало часу й для появи фахових експертів. Проте чіткі критерії відбору претендентів, принципи відкритого й прозорого проведення експертизи та оцінки якості діяльності експертів здатні створити ефективний механізм експертизи. І нарешті забезпечити учнів шкіл якісними навчальними матеріалами, право вибирати які має бути закріплене виключно за вчителями.