UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чому обсяги освітніх втрат в Україні важко визначити: пояснює директорка УЦОЯО

Майже всі країни, які піклуються про освіту, «забили в дзвони» та почали з'ясовувати, як дистанційка та емоційні хвилювання дітей впливали на навчання. Вже тоді більшість європейських країн засвідчили, що результати навчальних досягнень знижуються. 

Поняття «навчальна втрата» – не нове. Воно набуло світового значення і стало на слуху для багатьох після ковіду, заявила директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко на фестивалі освіти «Вчителі майбутнього», який відбувся у Львові. Її слова наводяться у статті «Як Україні долати освітні втрати» операційної директорки громадської спілки «Освіторія» Анни Сидорук

«Причини пояснені в визначенні. Навчальна втрата – це різниця між тим, що могли б і мали би здобути учні за нормальних умов, і тим, що вони здобули в тих умовах, які були», – пояснила спікерка.

Вакуленко зауважила: надзвичайно складно відповісти на питання про обсяги навчальних втрат в Україні, бо у нас немає фіксації та точки відліку. Впродовж багатьох років чи не єдині дані про навчальні досягнення давали результати ЗНО, ДПА, НМТ. 

«Нам потрібна хороша система освітніх оцінювань на всіх ключових етапах здобуття освіти. Маємо знати, що відчуває, знає, які компетентності сформовані у дитини на різних етапах її становлення. Держава має цю інформацію агрегувати, аналізувати і робити висновки про те, як працювати з цими категоріями», – переконана спікерка.

Читайте також: Фільм "Барбі" заборонили у В'єтнамі через "некоректну" карту Південно-Китайського моря

Водночас освітня фахівчиня Plan international Наталя Байтемірова під час дискусії підкреслила, що важливо говорити про ризики освітніх втрат зокрема у дітей, які перебувають за кордоном, продовжуючи паралельно здобувати українську освіту. 

«Згідно з офіційною статистикою, це близько 500 000 дітей шкільного віку», – наголосила спікерка.

На думку Вакуленко, хорошим прикладом, який також варто було б масштабувати, є інструменти для первинної і вторинної діагностики навчальних досягнень, розроблені командою міжнародного проєкту SURGe. Йдеться про зрозумілі діагностичні тести з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів. Тести допомагають з’ясувати, на якому рівні засвоєні теми, над чим варто додатково попрацювати.

Читайте також: Новий метод дослідження показав, що розкішна 5000-річна гробниця в Іспанії належала жінці, а не чоловіку

Тестування складаються із первинного та вторинного блоків. Первинне дозволяє з’ясувати, які є прогалини з певних тем. Дитина отримує не тільки загальний результат, але, крім того, допоміжні матеріали для опрацювання. Потім для перевірки можна пройти вторинне діагностування. Матеріали для діагностики розміщені на онлайн-платформі Всеукраїнська школа онлайн. З вересня цього року, каже Вакуленко, стануть доступними діагностичні матеріали з історії України, англійської, з природничих наук для 5-6 класів, з фізики, хімії, біології, географії. 

«Це не зовсім держпроєкт, але, на моє переконання, подібні матеріали мають бути до кожного хорошого курсу. Це хороший приклад, який треба масштабувати», – впевнена спікерка. 

В «Освіторії» зауважують, що під час війни Всеукраїнська школа онлайн дозволила навчатися учням з різних куточків світу, включно з тимчасово окупованими територіями. При цьому у статті зазначається, що нинішня криза в освіті – найбільша за 100 років, і не лише в Україні.