Про це у статті для «Дзеркала тижня. Україна» пише Олександр Сергієнко («Інститут міста»).
«Проблема хрущовок зводиться до проблеми відселення або виселення. (Без врахування, звичайно, хабарів за доступ до земельних ділянок). Цю проблему намагалися вирішити за допомогою окремого закону, прийнятого ще в 2006 році («Елітні» хрущовки», «ДТ» N 9 від 8.03.2007). Тепер те, що регулювалося цілим законом, розробники ЖКП «впихнули» в одну-єдину статтю 166. Звичайно, у неї не потрапили ані критерії відбору житла, що йде під реконструкцію, ані права тих, кого переселяють, ані гарантії від зловживань влади або забудовника (все описано скупо і...тупо)», - пише автор статті.
«Фактично людей залишають сам на сам з потужними будівельними компаніями, зі зграєю безпринципних юристів і бритоголових охоронців. А влада може зробити ще простіше - довести будинок до такого стану, що люди будуть готові переїхати куди завгодно, лише б переїхати. Подібний "сценарій" промайнув у ТВ-сюжеті про один з мікрорайонів Києва», - наголошується в статті.
«Говорити тут про такі високі матерії, як недоторканність приватної власності, яка гарантована ст. 41 Конституції, просто немає сенсу - товариші не зрозуміють», - вважає автор.
Кодекс - це єдиний законодавчий акт, який систематизує (узагальнює) одну галузь права і переглядає раніше діючі закони. Логічно було очікувати, що ЖКП збере їх під однією обкладинкою і замінить. Однак з перехідних положень ми дізнаємося, що, наприклад, закон «Про приватизацію» продовжує діяти як базовий, а він в деяких принципових моментах (див. нижче) вступає у протиріччя з новим ЖКП. Закон про ОСББ також діє, але «з урахуванням вимог цього кодексу та Загальнодержавної програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки».
Отже, ні про яку кодифікацію мови бути не може. Для чого він тоді писався?
Детальніше читайте в матеріалі «Житловий Кодекс України - прийняти не можна відхилити» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».