«Зелений перехід» та його наслідки відчутно впливають на бізнес-моделі та моделі споживання. Аби гарантувати, що «зелений перехід» не вплине негативно на фінансову систему, центробанки повинні привести грошово-кредитну і регуляторну практику у відповідність до екологічної політики. У цій ситуації центробанки могли б відіграти ключову роль, допомагаючи фінансовій системі шляхом купівлі знецінених під впливом швидкої зміни клімату активів, але за умови, що заходи з порятунку спрямовуватимуться на фінансування проєктів екологічної сталості або «зелених» виробництв. Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть Володимир Панченко, доктор економічних наук, партнер консалтингової компанії KSP STRATEGIES, та Наталія Резнікова, доктор економічних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка – «Зелений лебідь» для центробанків».
Швидше за все, центробанкам доведеться застосувати бразильський досвід створення компаній (на кшталт компанії Emgea Asset Management Company) для управління обміном фінансових активів, пов’язаних зі старими технологіями, на «зелені» активи. Адже інвестори, затиснуті у корсет ESG-критеріїв (абревіатура від англ. environment, social, governance) щодо відбору проєктів згідно з принципами відповідального фінансування, фактично знеструмлюють «брудні» виробництва, які без фінансових вливань не зможуть модернізуватися.
З іншими текстами Володимира Панченко, доктора економічних наук, партнера консалтингової компанії KSP STRATEGIES можна ознайомитися за посиланням.
Також можна почитати інші статті Наталії Резнікової, доктора економічних наук, професора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.